Вимоги до творчих задач:

- вони повинні бути зорієнтовані, по можливості, на всіх учнів, бути простими і разом з тим стимулювати спостережливість, звертання до аналізу, синтезу, порівнянню, аналогії, індукції, конкретизації, узагальненню і т. ін.;

- вони мають бути тісно пов’язані з основним навчальним матеріалом, що допоможе зруйнувати існуючу на практиці стіну між навчанням і розвитком;

- доцільно добирати блоки завдань, які поєднані однією будь-якою математичною ідеєю, або проблемою; кожна задача з такої серії “висвітлює” окрему грань проблеми, що досліджується, сама ж серія дозволить вивчити проблему в цілому; необхідно учням явно повідомляти проблему, у зв’язку з якою наводиться група завдань (задач); проблему необхідно формулювати, по можливості, коротко і виразно, у формі, яка здатна зацікавити учнів і спрямувати їх на роботу;

- розвиваючий ефект дає не тільки та чи інша окрема задача, скільки вся серія в цілому, тому їх не можна розв’язувати, перестрибуючи через ті або інші задачі.

З'ясувавши найголовніші, на нашу думку, проблеми актуалізації знань, умінь і навичок при різнорівневій диференціації навчання і давши методичні рекомендації з організації початку уроку, покажемо їх застосування (на прикладі двох розділів математики 9-го класу) на практиці, тобто як працює встановлений нами взаємозв’язок між типом уроку і вибором форми проведення актуалізації опорних знань і вмінь.

Розділ 2

Особливості методики організації роботи на етапі актуалізації знань з використанням диференційованого підходу

Урок - це відрізок навчально-виховного процесу, зміст якого визначається соціально обумовленими цілями школи. Досягнення цих цілей обумовлюється послідовністю і діяльністю вчителя та учня. Ця послідовність визначається логікою процесу навчання, зміст якої в послідовному русі учнів від незнання до знань. Вона заключається в тому, що вивчення та засвоєння нових знань неможливо без опори на попередні знання і досвід. Класичні правила забезпечення доступності сформовані Я.А. Коменським: від легкого до важкого, від відомого до невідомого, від складного до простого. Це означає, що будь-яке формування нових знань (ІІ етап) проходить на основі актуалізації попередніх знань і досвіду учнів ( І етап) та досвід в теоретичній та практичній діяльності (ІІІ етап):

Схема 10. Дидактична структура уроку

Актуалізація опорних знань учнів з математики є важливим підготовчим етапом на кожному уроці. У процесі підготовки до уроку математики перед учителем завжди постає проблема: на що слід звернути увагу учнів, які задати запитання, щоб актуалізувати попередні набуті учнями знання. Якщо мені з перших хвилин уроку вдається актуалізувати учнів, то в них пробуджується бажання наполегливо і плідно працювати. Роль учителя на цьому етапі полягає в тому, щоб реалізувати план діяльності, який складений на початку уроку. З цією метою доцільною буде зміна форм і видів діяльності (індивідуальна – парна – групова; репродуктивна – частково-пошукова – творча; писемна – усна).

Т аким чином, структура уроку не може будуватись без врахування змісту навчального матеріалу. Як відомо, завдання учнів полягає у вивченні основ предметів. Цей процес проходить безперервно. Систематична актуалізація раніше вивченого – це основа сприйняття, розуміння і засвоєння нового, вона завершується формуванням вмінь і навичок шляхом застосування вивченого; виступає як етап процесу навчання і як одне з дидактичних завдань уроку, які в різній мірі розв’язуються на кожному уроці. Актуалізація опорних знань – це не тільки відтворення засвоєних знань, але і їх застосування часто в новій ситуації (схема11):

Етап уроку	Спосіб реалізації
Актуалізація (ревокація)	Залучення пам’яті, інтелекту Постановка питання Висування пропозиції Обговорення мети уроку

Схема 11.1.

Що ж таке актуалізація опорних знань?

Значення самого слова "актуалізація" говорить про те, що треба зробити знання актуальними, потрібними в даний момент, тобто "освіжити" в пам'яті попередні знання. Актуалізація означає і психологічну підготовку учня: пробудження його інтересу до теми, створення емоційного настрою, оцінку ступеня готовності учнів до засвоєння нового матеріалу.

Актуалізація опорних знань може бути

Спеціальна (основна)	Випереджальна (допоміжна)
Планується заздалегідь на початку року після проведення діагностичної контрольної роботи	Проводиться перед вивченням нового матеріалу на основі набутих знань, близьких до даної теми

Схема 11.2.

Наприклад, урок вивчення нового матеріалу не завжди доцільно починати з актуалізації опорних знань. Доречним буде виклад нового матеріалу шляхом пояснення вчителем або створення проблемної ситуації, чи висунення пропозицій про спосіб розв’язання раніше поставленої проблеми. Тоді допоміжна актуалізація може знадобитись в ході доведення висунутої гіпотези, чи в ході вирішення проблемної ситуації. Або навпаки, випереджальна актуалізація проводиться на початку уроку і базується на знаннях отриманих на попередніх уроках необхідних для засвоєння нового матеріалу.

Отож, щоб уникнути плутанини, та полегшити засвоєння нового матеріалу, треба актуалізувати та систематизувати набуті знання, бо тільки система як зазначав К.Д. Ушинський, дає цілковиту владу над знаннями. "Голова, наповнена уривчастими, непов’язаними знаннями, схожа на комору, в якій все без ладу, і де сам хазяїн нічого не знайде." Інакше кажучи, це означає що в процесі навчання має бути реалізований принцип повторення та систематичності. Для цього при проведенні актуалізації опорних знань учнів можна використовувати пам’ятки, опори, таблиці, схеми, алгоритми, зразки міркувань.

Актуалізація – це більш широке поняття, ніж просто опитування. В неї входить і контроль учителя за станом знань учнів. Вона повинна проводитись в різних не стандартних формах, треба намагатися використовувати їх комплексно, щоб уникнути монотонності і одноманітності. Тоді учень сам приходить до думки, що одне і теж завдання можна розв’язати різними шляхами, так формується варіативність мислення учнів.

Форми та методи проведення актуалізації опорних знань і способів дій обираємо в залежності від складності матеріалу. На уроках геометрії де програмовий матеріал вимагає від учнів більшого уявлення і порівняння, актуалізації зазвичай відводиться менше часу ніж на уроках алгебри.

Не організувавши відповідну підготовку учнів до вивчення нового матеріалу не можна мати високих якісних показників у вивченні математики. Тому треба враховувати не тільки зміст матеріалу, а й рівень готовності школярів до засвоєння. Необхідно при цьому розглядати локальну (вміння розв’язувати конкретне завдання) і загальну готовність учнів до вивчення нового матеріалу.