Матеріали до курсу за вибором «Відтворення звукопису в художньому тексті»
Лекція 1. Зовнішня звукова сторона мови. Звукопис. Засоби створення звукопису.
Зовнішня звукова сторона мови. Звукопис, або звукова інструментовка
Будь-яка людська мова складається як з внутрішньої, так і з зовнішньої структури. Існування цих двох сторін мови винайшов Вільгельм Гумбольдт ще в ХІХ столітті. Внутрішня структура мови полягає у значенні і вивчається наукою семантикою. Саме завдяки існуванню внутрішньої структури мови ми уявляємо собі позначуваний предмет, коли чуємо або читаємо слово, яке його позначає.
На відміну від внутрішньої структури, зовнішня – це форма мови, тобто звуки, слова, граматичні конструкції і речення, з яких мова складається.
Отже, зовнішня звукова сторона мови – звуки, з яких мова складається, і літери, за допомогою яких звук позначається на письмі.
Продемонструвати співвідношення між внутрішньою та зовнішньою сторонами мови можна за допомогою трикутника:
Так це відбувається в мові. Але ви знаєте, що мова – абстрактне поняття, вона нематеріальна. Матеріальне вираження мови, її втілення в життя – мовлення. У мовленні зв’язки між зовнішньою і внутрішньою сторонами не настільки системні, як в мові. Бувають, наприклад, збіги у зовнішній стороні, яка виражає два різних значення. Розглянемо два англійських слова: sound (звук) і sound (здоровий, міцний). Тут збіг зовнішньої звукової сторони двох слів ненавмисний, між цими словами немає ніякого етимологічного зв’язку. Перше з них походить від того ж кореня, що й французьке son (звук), а друге – від того ж германського кореня, що й німецьке gesund (здоровий).
Як же використовується зовнішня звукова структура в мовленні? В мовленні за її допомогою утворюється таке явище, як звукопис.
Звукопис – застосування різноманітних фонетичних прийомів для посилення звучання мовлення. Це сукупність прийомів фонетичної організації тексту. У звукописі звуки / літери добираються навмисне, щоб створити певне естетичне або інше враження у слухача / читача.
Найбільш широко звукопис використовується в художніх текстах, але не лише в них. Його вживають як в рекламних текстах: Buy the best bread in Berkshire, так і в текстах політичного спрямування: Vote for victory! I like Ike (другий приклад – з виборчої кампанії на пост президента Сполучених Штатів Америки, де прізвисько кандидата в президенти було Ike). Отже, звукопис вживається там, де потрібно привернути увагу. Це – головна функція звукопису.
У художніх текстах звукопис використовується для виділення як окремих слів, так і цілих речень. Слід підкреслити, що звукопис вживається як в усних, так і в письмових текстах, в усних текстах звуки існують «в чистому вигляді», тоді як у письмових – у вигляді символів (літер).
Засоби створення звукопису
Існує багато видів звукопису. Найстаріший з них – ономатопея ,або звуконаслідування.
Ономатопея – це наслідування звуків природи, тварин, оточуючого світу, людей і т.п. за допомогою створення слів, що нагадують ці звуки за звучанням.