Кардіогенний шок

Критерії:

1. Наявні ознаки гострого інфаркту міокарда.

2. Сплутана свідомість.

3. Систолічний артеріальний тиск нижче 80 мм рт. ст.

4. Наявні периферичні ознаки шоку.

Невідкладна допомога

1. Налагодити стійкий зв’язок з периферійною веною.

2. Постійний ЕКГ-моніторинг.

3. Інгаляція кисню.

4. Допамін до 10-12 мг/хв на фізіологічному розчині.

Альтернатива: добутамін або добутамін + допамін в/в крапельно або норадреналін 0,2% 1мл в/в крапельно на 200 мл фізіологічного розчину.

5. Допоміжна терапія:

• реополіглюкін 200 мл в/в крапельно при малому ОЦК;

• гепарин 5000 ОД в/в або низькомолекулярний гепарин -антикоагулянт.

6. Госпіталізація на ношах бригадою, яка має можливість провести дефібріляцію в салоні санітарного автомобіля з продовженням протишокової терапії під час руху

Гостра лівошлуночкова серцева недостатність

Проявляється в формі двох станів – серцевої астми та набряку легенів. Серцева астма легко переходить в набряк легень, так як є єдиним процесом в основі якого лежить гостра недостатність лівого шлуночка серця.

Причини:

• вади серця

• ІХС

• гіпертонічна хвороба

• кардіоміопатії

• кардіосклероз

• міокардити

• гломерулонефрит, крупозна пневмонія

Ознаки серцевої астми:

• інспіраторна ядуха ( затруднений вдих).

• почуття нестачі повітря

• вологий кашель, блідність, акроціаноз

• пульс слабкого наповнення та напруження

• в легенях – хрипи вологі., які посилюються в нижніх відділах легенів

Ознаки набряку легень:

• зростаюча інспіраторна ядуха

• частий вологий кашель

• виражений ціаноз, набряклі вени шиї

• пульс ниткоподібний

• в легенях зростаючі вологі хрипи, які стають великопухирчастими і поширюються на середні та верхні ділянки легень

• дихання клекочуче ( булькаюче), яке чути за кілька кроків від хворого

• харкотиння пінисте, рожевого кольору, витікає з порожнини носа і рота.

Невідкладна допомога в умовах самостійної роботи

Надати пацієнту напівсидячого положення

Накласти венозні джгути на 3 кінцівки.

При підвищеному АТ : 1. Р-н магнію сульфату 25%-5мл в/в повільно.

2. Внутрішньовенне введення 1% р-ну морфіну – 1мл, або 2% р-ну промедолу 1-2 мл, які забезпечують швидкий седативний ефект, ліквідують збудження, задишку та знижують АТ. ( якщо ви фельдшер швидкої допомоги).

3.Сечогінні препарати: 1% р-н фуросеміду – 4 мл на фізіологічному розчині в/в.

4.Піногасники: інгаляція кисню, пропущеного через 30-40% етиловий спирт, протягом 15 хвилин, повторюючи їх 2-3 рази через 10-25 хвилин.

При низькому АТ прогноз вкрай несприятливий.

1. Інгаляції кисню, при необхідності через піногасники.

2. Допамін в/в крапельно до 10-12 мг/кг/хв Альернатива: Добутамін + допамін в/в крапельно

3. Фізіологічний розчин 200 мл в/в або реополігюкін.

4. Госпіталізація після відносної стабілізації АТ.

Гостра судинна недостатність

Виявляється непритомністю ( зомлінням), колапсом та шоком.

Непритомність ( зомління) – короткочасна втрата свідомості, зумовлена раптовою транзиторною гіпоксією мозку.

Причини:

• Різка зміна положення тіла, довготривале стояння

• Психоемоційне перевантаження

• Сильний біль

• Знаходження в душному приміщенні

• Зниження барометричного тиску

Ознаки:

• Зомління виникає раптово

• Йому передує слабкість, потемніння в очах, “ мушки” перед очима, холодні кінцівки

• Блідість, нудота, посилена пітливість з послідуючою втратою свідомості

• тривалість зомління від декількох секунд до декількох хвилин, рідко 10-20 хвилин