1. Прийом виклику диспетчером «103» . Передача виклику диспетчером бригаді швидкої медичної допомоги

1. Поради абоненту, який зателефонував на «103» (Диспетчер у телефонному режимі):

• Покласти пацієнта з піднятим головним кінцем;

• Уточнити, чи прийняв пацієнт планові гіпотензивні препарати, якщо ні, то рекомендувати прийняти їх у звичайній дозі;

• Виміряти пульс, АТ і записати значення;

• Знайдіть попередні ЕКГ пацієнта, показати їх медичному працівнику бригади швидкої медичної допомоги (ШМД);

• Не залишати пацієнта без нагляду.

2. Бригада шмд прибуває на виклик за направленням диспетчера проводить втручання:

Діагностика

Надання екстреної медичної допомоги

Термінова госпіталізація пацієнта у профільний заклад охорони здоров’я.

Діагностика

Діагностичне та клінічне обстеження пацієнта проводиться в повному обсязі та записується в карту виїзду швидкої медичної допомоги (форма 110/о), яка затверджена Наказом МОЗ України від 17.11.2010 № 999 «Про затвердження форм звітності та медичної облікової документації служб швидкої та екстреної медичної допомоги України».

Необхідні дії на виклику

Обов’язкові:

1. Збір анамнезу захворювання, обов’язкові запитання:

• Встановити час початку захворювання та скільки триває криз;

• Скарги пацієнта на момент початку захворювання;

• Чи реєструвалось раніше підвищення АТ, скільки років триває підвищення АТ;

• Які звичайні і максимальні цифри АТ;

• Які симптоми супроводжують АТ, які клінічні прояви на момент огляду;

• Чи отримує пацієнт постійну антигіпертензивну терапію;

• Якими препаратами раніше вдавалося знизити АТ.

2. Збір анамнезу життя:

• Наявність артеріальної гіпертензії, цукрового діабету, захворювань серцево - судинної системи, порушення мозкового кровообігу в анамнезі тощо;

• Наявність супутньої патології, плановий прийом препаратів для лікування супутньої патології.

3. Огляд і фізикальне обстеження

• Оцінка загального стану і життєвоважливих функцій;

• Первинний огляд включає усунення порушень життєво важливих функцій організму – дихання, кровообігу;

• Забезпечення моніторування життєвоважливих функцій.

4. Інструментальні обстеження

• Вимірювання артеріального тиску на обох руках;

• Реєстрація ЕКГ у 12 відведеннях або передача біометричних ЕКГ – сигналів у консультативний телеметричний центр для вирішення термінових питань інтерпретації ЕКГ: оцінка ритму, ЧСС, наявності ознак ішемії та інфаркту міокарда.

Алгоритм допомоги

Анамнез, огляд, контроль АТ, ЕКГ

Неускладнений (в залежності від типу гемодинаміки

Ускладнений: гостре відшарування аорти; г тяжка носова кровотеча; гіпертонічна енцефалопатія ГПМК субарахноїдальний крововилив феохромоцитома черепно-мозкова травма ГЛШН острий ІМ;

гіпокінетичний

гіперкінетичний

Бета-блокатори (пропранолол 0,04- 1-2 табл. або пропраналол 2-3 мг в/в) інгібітори АПФ, клоні дин 0,01% - 1 мл в/в, при емоціональній лабільності діазепам 0,25% 1-2 мл в/в

Інгібітори АПФ (каптоприл + гідрохлортіазид 25-50 мг), при наявності при знаків застою сечогінні в/в (фурасемід 2 мл)

Швидке зниження АТ в межах години на 15-25% під контролем АТ:

• гіпертонічна енцефалопатія – фуросемід 1% - 2-4 мл, магнію сульфат 25% - 10 мл в/в;

• ГЛШН – гліцерилу тринітрат 0,5 мг в/в (ізосорбіт дині трат 0,1% - 10 мл в 200 мл р-ну натрію хлориду 0,9%), морфін 1% 1 мл в/в, фуросемід1% - 2-4 мл в/в, каптоприл + гідрохлортіазид 25-50 мг;

• носова кровотеча – тампонада носа, в залежності від цифр АТ – клонідин 0,01% - 1 мл в/в, сульфат магнію 25% - 10 мл в/в, фуросемід 1% - 2 мл в/в, каптоприл + гідрохлортіазид 25-50 мг (під язик)

Амбулаторне лікування

При довготривалому лікуванні, відсутності ефекту від терапії – доставка в стаціонар

Екстрена доставка в стаціонар по профілю основного захворювання