Тема. «Онтологія». Терміни до теми «Онтологія».

Вчення про буття називається онтологією (з грецької мови - суще і поняття, розум).

Три основні концепції буття : 1) матеріалістична, яка ототожнює буття з матеріальним сущим; 2) ідеалістична, що ототожнює буття з мисленням (ідеальним сущим); 3) некласична, що протиставляє буття як процесуальність, мінливість. незавершеність сущому як усталеному, оформленому, завершеному.

Матеріалістична та ідеалістична концепції тяжіють до об’єктивізму (прагнуть розглядати буття з об’єктивного погляду, з позиції близької до науки). Некласична, яка в розвинутій формі представлена у феноменології та екзистенціалізмі - до суб’єктивізму, до визначення буття через свідомість та існування людини.

Простір і час.

Поняття “простір” схоплює дві риси матеріального сущого – його протяжність і місце серед інших сущих. Протяжність є продовженням одного і того ж сущого.

Кожне тіло має три виміри протяжності – довжина, широта і висота. Вони визначають величину, розмір предмета.

Місце – це просторова визначеність предмета у відношенні до інших предметів.

Час також відображає дві риси процесів, які відбуваються з матеріальними тілами, а саме тривалість і черговість подій.

Тривалість аналогічна протяжності. Вона схоплює продовження одного і того ж.

Тривалість – це фази одного і того ж (тривалість дня, існування дерева, землі). У ній розрізняються фази (моменти) – сучасність, минуле і майбутнє.

Черговість вказує на місце події серед інших подій в часовому просторі (те відбулось раніше, а це пізніше).

Текст лекції з теми «Онтологія».

Онтологія – це окрема область філософського знання, яка досліджує основи всього сущого : матерію, рух, простір, час і буття в цілому.

Буття – це поняття, яким позначається весь оточуючий нас світ, існуючий об’єктивно, незалежно від нашої свідомості.

3 Форми буття людини.

1) Серед форм буття людини треба визначити передусім її предметно-практичну діяльність. На думку матеріалістів минулого, людина як фізичне тіло діє на інші фізичні тіла з метою задоволення власних потреб; тут вона – лише мисляча річ серед усіх інших речей.

2) Інша форма буття людини – практика соціальних перетворень. Людина є суспільною істотою, вона не може стати людиною поза соціальним оточенням, вижити в повній ізоляції від інших людей, без запозичення знань, знарядь праці. Тому люди прикладають чимало зусиль, щоб створити оптимальний для їхнього життя соціальний устрій.

3) Третя форма буття людини – це її „самотворення”, самодіяльність. Людина формує свій духовний світ, по-перше, пошуками ідеалів, що приваблюють її. По-друге, вона прагне отримати максимально адекватні уявлення про світ, в якому живе.

Матерія – це філософська категорія, яка позначає об’єктивну реальність, що відображує людина в своїх відчуттях, але від них не залежну.

Рух – це внутрішня властивість матерії, спосіб її існування; це – будь-яка зміна, що охоплює всі процеси, які відбуваються у Всесвіті; це – безперервний процес зміни матерії.