9. Відповідальність за порушення законодавства про природно-заповідний фонд.

Унікальність, цінність і неповторність територій та об'єктів природно-заповідного фонду викликають необхідність дбайли­вого, бережного ставлення до них як службових осіб ,так і широких кіл громадськості. В сучасних умовах, що характери­зуються інтенсивним використання природних ресурсів, вели­ким техногенним та антропогенним навантаженням на екосис­теми, охорона природно-заповідного фонду, як і всіх компо­нентів природи стала настійною вимогою сьогодення. Основні положення, що регламентують порядок збереження, раціональ­ного використання і відтворення цих багатств, знайшли своє відображення в Конституції України, Законах України «Про охорону навколишнього природного середовища», "Про при­родно-заповідний фонд України», Земельного та Лісового ко­дексів України,Кримінального Кодексу України, Кодексу Ук­раїни про адміністративні правопорушення та рядом інших чинних законодавчих і нормативних документів з питань охо­рони та збереження навколишнього природного середовища.

Законами та нормативними актами регулюється режим охо­рони об'єктів та територій природно-заповідного фонду, визна­чаються державні органи та громадські організації, які зобов'- язвні здійснювати управління і контроль в цій галузі, встанов­люються заходи юридичної відповідальності за порушення при­родоохоронного режиму, а також порядок їх застосування.

Правовий режим охорони об'єктів та територій природно- заповідного фонду визначається законодавством України з урахуванням характеру і мети такої охорони. Загальною вимо­гою тут є те, що всі ці об'єкти підлягають особливій охороні держави. Це положення головне для поняття режиму заповідан­ня, який передбачає охорону природних комплексів та об'єктів шляхом їх повного чи обмеженого виключення із сфери госпо­дарського або рекреаційного втручання. Поряд із загальними вимогами правовий режим конкретних об'єктів та територій природно-заповідного фонду характеризується рядом специф­ічних особливостей в залежності від їх класифікації, статусу, типу тощо.

Метою державного контролю за дотриманням режиму на територіях та об'єктах природно-заповідного фонду є забезпе­чення всіма юридичними та фізичними особами незалежно хід форм власності, видів господарської діяльності та відомчого підпорядкування, дотримання вимог чинного законодавства про охорону довкілля та природно-заповідний фонд України, попередження виявлення та припинення фактів порушення ви­мог законодавства щодо заповідного режиму, притягнення вин­них до відповідальності та відшкодування заподіяної ними шкоди.

Порушення законодавства України про природно-заповід­ний фонд тягне за собою адміністративну, цивільну (матеріаль­ну) кримінальну і дисциплінарну відповідальність.

Відповідальність за порушення законодавства про природ­но-заповідний фонд несуть юридичні та фізичні особи винні у:

• нецільовому використанні територій та об'єктів природно- заповідного фонду, порушенні вимог проектів створення та організації територій природно-заповідного фонду;

• здійснення у межах територій та об'єктів природно-запов­ідного фонду, їх охоронних зон забороненої господарської діяль­ності;

• організації на територіях та об'єктах природно-заповідно­го фонду, їх охоронних зонах господарської діяльності без попереднього проведення екологічної експертизи або з пору­шенням її висновків;

• невжитті заходів щодо попередження і ліквідації екологіч­них наслідків аварій та іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно-заповідного фонду;

• порушенні строків і порядку розгляду клопотань щодо створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

• порушенні вимог щодо їх використання;

• перевищенні допустимих хімічних фізичних, біотичних, та інших впливів антропогенного навантаження, порушенні вимог наданих дозволів на використання територій та об'єктів при­родно-заповідного фонду;

• псуванні, пошкодженні чи знищенні природних комплексів територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

• самочинній зміні меж, відведенні природно-заповідних те­риторія для інших потреб тощо.

Адміністративна відповідальність застосовується органа­ми Міністерства екології та природних ресурсів щодо громадян і службових осіб, які вчинили адміністративне правопорушення в галузі охорони та використання територій та об'євктів при­родно-заповідного фонду. Зокрема ст. 91 Кодексу України про адміністративні правопорушення гласить:

• здійснення у межах територій та об'єктів природно-запо­відного фонду, їх охоронних зон, а також територій, зарезерво­ваних для наступного заповідання, забороненої господарської та іншої діяльності, порушення інших вимог режиму цих тери­торій та об'єктів, самовільна зміна їх меж, невжиття заходів для попередження та ліквідації негативних наслідків аварій або іншого шкідливого впливу на території та об'єкти природно- заповідного фонду _ тягнуть за собою накладання штрафу на громадян від трьох до восьми неоподаткованих мінімумів до­ходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення пра­вопорушення та незаконно добутих природних ресурсів чи без такої і на посадових осіб — від п'яти до десяти неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією знарядь і засобів вчинення правопорушення та незаконно добутих при­родних ресурсів чи без такої.

, Цивільна відповідальність(матеріальна). її несуть юридичні та фізичні особи, що заподіяли шкоду територіям та об'єктам природно-заповідного фонду. Застосовується судовими й арб­ітражними органами та органами адміністративної юрисдикції. Відшкодування збитків, завданих територіям та об'єктам при­родно-заповідного фонду, здійснюється незалежно від притяг­нення винної особи до адміністративної чи кримінальної відпо­відальності.

Розмір шкоди, заподіяної територіям та об'єктам природно- заповідного фонду, підприємствами, установами, організація­ми та громадянами обчислюються за таксами, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 21 квітня 1998 року №521 «Про затвердження такс для обчислення розміру відшко­дування шкоди, заподіяної порушення природоохоронного за­конодавства у межах територій та об'єктів природно-заповід­ного фонду України».

За порушення правил відпуску деревини на пні, вчинені підприємствами організаціями, установами при проведенні рубок лісу та заготівлі недеревних матеріалів розміри майно­вих стягнень визначаються згідно з такса ми затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 29 липня 1999 року № 1378 «Про затвердження правил відпуску деревини на пні в лісах України» та Санітарними правилами в лісах України (пункт 52) затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 1995 року № 555.

Види порушень природоохоронного законодавства, за які накладаються майнові стягнення наведені у названих таксах і правилах.

Особи, які вчинили значні екологічні правопорушення та злочини притягаються до кримінальної відповідальності.

Згідно Кримінального кодексу України до складу екологіч­них правопорушень і злочинів на територіях природно-заповід­ного фонду відносяться:

• навмисне знищення або значне пошкодження лісових ма­сивів шляхом підпалу:

• незаконна порубка лісу в насадженнях, яка здійснюється систематично або нанесла велику шкоду;

• мисливство і рибальство на території природних заповід­ників чи такі ж дії, які завдали значну шкоду іншим територіям та об'єктам природно-заповідного фонду;

• самовільне зайняття земельних ділянок та самовільне буд­івництво на ділянках природно-заповідного фонду;

• навмисне знищення, руйнування і пошкодження природних комплексів;

- порушення правил боротьби з хворобами і шкідниками рослин, що принесло тяжкі наслідки.

Одним із заходів правового впливу на посадових осіб, які допустили правопорушення в зв'язку із своєю діяльні ста, щодо забезпечення охорони і збереження природно-заповідного фон­ду, є дисциплінарна відповідальність.

Для притягнений винних до дисциплінарної відповідальності матеріали про факти порушення надсилаються на розгляд керівництву підприємства, організації, установи, а у випадках притягнення до відповідальності керівників — вищестоячій організації.

Трудове законодавство України надає право адміністраціям підприємств, установ та організацій застосовувати за пору­шення трудової дисципліни такі дисциплінарні стягнення: зау­важення, догана, сувора догана, переведення на нижчеоплачу­вану роботу або на нижчу посаду та звільнення.

Отже закріплені в чинному законодавстві заходи адміністра­тивної, кримінальної, матеріальної і дисциплінарної відпові­дальності за порушення вимог охоронилачу-в та територій природно-заповідного фонду спрямовані на забезпечення за­конності в даній галузі суспільних відносин і є запорукою створення відповідних умов для збереження і примноження при­родних багатств нашої держави.

ДОДАТКИ

Додаток №1