Рівненський природний заповідник

Цей заповідник площею 47 046,8 га було створено Указом Президента України від 3 квітня 1999 року на території Рівненсь­кої області.

У рослинному покриві заповідника переважають болотна рослинність, заболочені ліси. Невеликі площі займає прибереж­новодна та водна рослинність. Суходільні ліси є лише на сухих грядах та островах.

Найбільшою цінністю Рівненського заповідника є те, що в ньому представлені болота всіх типів, які тільки є на Українсь­кому Поліссі. Найбільшою різноманітністю боліт визначається Білоозерська ділянка. Саме на ній добре представлені болота з багатим живленням — низинні (евтрофні).

Добре представлені заболочені ліси. Серед них найбільше світлих лісів із покривом з багна болотного, що чергуються з вологими сосновими лісами, рослинний покрив яких станов­лять чорниця та молінія голуба. Навколо боліт поширені також заболочені березняки.

Кожна ділянка заповідника має свої особливості природних умов та рослинного покриву.

За попередніми даними, у складі флори заповідника зустрі­чається 20 рідкісних видів, з них 13 занесені до Червоної книги України.

Фауна заповідника представлена типовими для Полісся ком­плексами тварин. За зоологічними даними, тут мешкає понад 60 видів ссавців, найбільшою групою серед яких є гризуни. Поширені також хижаки — рись, лисиця звичайна, вовк, єното- видний собака, ласка, горностай та інші.

Із 200 видів представлених тут птахів переважають види деревно-чагарникового орнітокомплексу. Характерною є на­явність північних, тайгових видів — тетерука, рябчика, зрідка — глухаря. На болотах гніздяться журавель сірий, кроншнеп великий. Дуже характерним є лісовий кулик вальдшнеп, який в інших районах Полісся трапляється рідко.

До Червоної книги України занесені із ссавців — кутора мала, заєць білий, норка європейська, борсук, видра річкова, горностай, рись звичайна, зубр; із птахів — підорлик малий, орлан-білохвіст, балобан, шуліка рудий, змієїд, глухар, жура­вель сірий, пугач, сова бородата, лелека чорний, сорокопуд сірий, очеретянка прудка.

За ландшафтом територія заповідника є типовою для Захід­ного Полісся з рідкісними прадолинами, озерами та болотами. Характерним для Західного Полісся є й рослинний покрив з переважанням лісів боліт. Рідкісними угрупованнями є фраг­менти природних ялинових лісів, комплексні угруповання вер­хових боліт високого ступеня розвитку, сфагнові угруповання, водні угруповання латаття білого та сніжно-білого, глечиків жовтих. Для Українського Полісся за природними умовами, рослинністю та флорою Рівненський заповідник є більш типо­вим, ніж Поліський. У перспективі він має стати центром Пол­іського біосферного заповідника.

Карпатський національний природний парк

У червні 1980 року Уряд України з метою збереження красивої і неповторної природи східного макросхилу Українських Карпат, їх гірських і долинно-річкових ландшафтів, цінних історичних архі­тектурних та етнографічних пам'яток, дбайливого використання рекреаційних природних ресурсів краю прийняв постанову про створення Карпатського державного національного природно­го парку.

Територія парку становить 50 303 га (Івано-Франківська обл.). Це верхня частина басейну р. Прут і середня — р. Чорний Черемош. Вона репрезентує райони середньогірських Скибо- вих Горган з характерними кам'янистими розсипами, Ясинсь- ко-Верховинської міжгірної котловини з м'якими обрисами і плоскими вершинами гір та Чорногорського масиву з високими хребтами, з характерними особливостями рельєфу: наявністю слідів давнього зледеніння — обширних давньольодовикових морен і карів, заповнених кришталево чистою водою.

Багатий і різноманітний рослинний світ національного пар­ку. Тут охороняються всі типи фітоценотичних комплексів лісового (крім поясу дубових лісів), субальпійського та альп­ійського поясів, що є характерними для гірських систем Цент­ральної Європи. Основна площа вкрита буковими, смерекови­ми, ялицевими, сіровільховими та мішаними лісами, рідко — клейковільховими, березовими і сосновими. Найпоширенішими є буково-ялицево-смерекові та чисті смерекові ліси, в яких часто ростуть явір, ясен, в'яз гірський. Вище верхньої межі лісу сформувалося типове криволісся із сосни гірської, вільхи зеле­ної та ялівцю сибірського в комплексі з квітучими луками, чагарничками, мозаїкою мохів та лишайників. На території парку росте 1105 видів вищих спорових і судинних рослин, з яких 440 видів мохів. До Червоної книги України занесено 78 видів: рододендрон східнокарпатський, арніка гірська, родіола рожева, сон білий, ліннея північна, баранець звичайний, плаун річковий, сосна кедрова, журавлина дрібноплода, більшість видів зозулинцевих, що трапляються на післялісових луках і верхових болотах. Із цієї категорії видів завжди милують око квіти — провісники весни: підсніжник звичайний, білоцвіт вес­няний, шафран Гейфелів. Найбільше ендеміків і реліктів зустр­ічається на Чорногорі. На території парку також найбільші за площею в Українських Карпатах реліктові угруповання сосни звичайної, берези повислої та сосни кедрової, місце зростання якої знаходиться на Чорногорі, в урочищі Кедрувате.

Багатством форм рельєфу, рослинного світу закономірно зумовлюється різноманіття тваринного світу. Особливістю його є велика частка комахоїдних, рукокрилих та гризунів, дещо менше хижаків та парнокопитних, мешкання яких приурочене до висотних гірських поясів. З парнокопитних найбільше абори­генів — олень благородний, козуля, кабан дикий. Інколи вдаєть­ся побачити і володаря карпатських гір ведмедя бурого. Трап­ляються також куниці лісова і кам'яна, борсук, вовк, кіт лісо­вий, рись, видра та горностай. У холодних гірських потоках водиться форель струмкова, яка восени добре помітна під час нересту.

Загалом фауністичне різноманіття парку представляють 48 видів ссавців, 110 — птахів, 11 — риб, 10 — земноводних, 6 — плазунів. До Червоної книги України вписано 32 види фауни, а до Європейського червового списку — вовка, ведмедя бурого, видру річкову, рись звичайну та інших.

На території національного парку є чимало визначних об'єктів живої і неживої природи. Крім урочища Кедруватого, досить цінним є верхове болото Рудяк з журавлиною дрібнопло- дою та іншими рідкісними видами рослин. Багатьох туристів зачаровують скелі, печери Довбуша. У Яремчі є дивовижний водоспад «Прибій», котрий падає з висоти 12 м на фоні великих кам'яних брил, що створює надзвичайно заворожуючу карти­ну.