- •I Фразеологія
- •1) Фразеологічні одиниці української мови
- •2) Джерела української фразеології
- •3) Проблеми української фразеології
- •4) Прислів'я та приказки, крилаті вислови
- •5) Побажання, приповідки, каламбури
- •6) Багатозначність, синонімія та антонімія фразеологізмів
- •7) Професійні фразеологізми, кліше , штампи
- •8) Мовний колорит фразеології
8) Мовний колорит фразеології
Мовний колорит української фразеології полягає у використанні діалектних слів:
п яниця — у горілці кисне; заглядає у пляшку; лика не в яже; йде під мухою;
— багато — кури не клюють; ніде курці ступити;
— пропало — котові під хвіст; ні за цапову душу;
— не потрібний — як корові сідло; як голому пояс; як зайцеві бубон;
— робити щось спроквола — тягти Сірка за хвіст;
— залицятися — пускати бісики;
— нічого не одержати — дуля з маком;
— бідна — як церковна миша; як чумацька воша;
— повільно — як сонна муха; як мокре горить;
— з нього вірьовки в ють, його кури загребуть — так говорять про слабовольну, безхарактерну людину тощо.
Стилістика фразеологічних одиниць. Фразеологізми є одним із найвагоміших компонентів стилістичної системи української мови. Вони активно використовуються в усіх функціональних і експресивних стилях, виконуючи там різноманітні функції. Подібно до лексичних одиниць, фразеологізми мають певне стилістичне забарвлення. Серед них виокремлюються нейтральні (або між стильові), що не мають емоційно-експресивного забарвлення і функціонують у всіх стилях української мови, та стилістично забарвлені, використовувані в одному чи кількох стилях. Проте точно визначити стилістичне забарвлення окремо взятої фразеологічної одиниці можна не завжди, оскільки багато з них розширили сферу свого вживання, змінили функціонально-стильове навантаження. Вивчення стилістичного потенціалу фразеологізмів передбачає також поділ їх за джерелами виникнення на розмовно-побутові, фольклорні (народнопоетичні) і книжні.Книжним фразеологізмам, що вживаються в мові наукового стилю, не властиві образність та емоційне забарвлення. Більшість з них є стійкими термінологізованими сполуками, що виконують номінативну функцію. Серед книжних фразеологізмів виокремлюють загальнонаукові стійкі сполучення, які функціонують у всіх галузях науки (а іноді проникають в інші стилі мови), та вузько термінологічні, що з'явилися внаслідок розвитку окремих галузей науки. У науково-популярному та рідше науково-навчальному стилях іноді вживаються емоційно-оцінні фразеологізми.Точність, лаконічність, однозначність офіційно-ділового стилю зумовлюють функціонування в ньому нейтральних фразеологізмів. Крім термінологізованих сполук у цьому стилі вживається велика кількість кліше. В окремих текстах офіційно-ділового стилю використовуються експресивно забарвлені фразеологізми з урочисто-піднесеним звучанням.Широкий діапазон функціонування публіцистичного стилю визначає різнорідний склад стійких висловів, вибір яких залежить від конкретних завдань комунікативного акту. Тут активно використовуються термінологічні, загальнолітературні, народнорозмовні та фольклорні фразеологізми, афоризми, крилаті вислови, сентенції, максими, цитати з літературних і наукових творів, а також прислів’я і приказки. Ці мовні засоби часто вводяться в текст у трансформованому вигляді. Публіцистичний стиль, як і художній, не тільки послуговується фразеологізмами, а й продукує їх, тобто є джерелом фразеологічного збагачення української мови.Арсенал фразеологічних засобів художнього стилю подібний до публіцистичного, проте завдання цих мовних засобів у них інші. У мові художньої літератури?з метою надання їй образності, емоційності, експресивності широко вживаються всі групи фразеологізмів. Найрізноманітніші функції виконують стійкі сполуки в поетичній мові: експресивну, оцінну, мовні характеристики персонажа, створення гумористичних і сатиричних ефектів, використовуються як евфемізуючий засіб, як заголовки, епіграфи, кінцівки творів. У текст художнього твору фразеологізми вводяться або в цілісній формі, або у видозміненій, трансформованій, що дає змогу подати образ уставленого виразу в оновленому вигляді, посилити його експресію, додати гумористичного чи сатиричного забарвлення. Найпоширенішими способами трансформації цих мовних засобів є розширення та скорочення компонентного складу стійкого словосполучення; синонімічна, антонімічна, патронімічна, метонімічна, тематична заміна його компонентів; контамінація; контекстуальна дефразеологія сполуки; паралельне використання фразеологічно зв’язаних і вільних словосполучень; представлення в контексті тільки загального змісту (внутрішньої форми) фразеологізму за відсутності формального вираження тощо. Фразеологізми є також важливим текстотворчим чинником: вони виступають організуючим центром у баках, вживаються як композиційно-архітектонічний елемент у прозових творах.Склад фразеології розмотано-побутового стилю також досить розмаїтий, але спільними ознаками більшості цих мовних засобів є іронічно-знижене стилістичне забарвлення, яскрава експресивність. Фразеологізми цього стилю активно використовуються у творах художньої літератури.Фразеологія конфесійного стилю характеризується вузькою сферою вживання та специфічним урочисто-піднесеним стилістичним забарвленням.
Словники ідіоматичні, фразеологічні
Англо-український фразеологічний словник. Уклав К. Т. Баранцев. Київ, 2005
Німецько-український фразеологічний словник. Уклали В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. Том I. А — К. Київ, 1981
Німецько-український фразеологічний словник. Уклали В. І. Гаврись, О. П. Пророченко. Том ІІ. L — Z. Київ, 1981
Олійник І. С., Сидоренко М. М. Українсько-російський і російсько-український фразеологічний тлумачний словник. Київ, 1991
Російсько-український фразеологічний словник. В. Підмогильний, Є. Плужник. 1928
Словник фразеологізмів української мови. Київ, 2003
Словник фразеологічних антонімів української мови. В. С. Калашник, Ж. В. Колоїз. Київ, 2004
Словник фразеологічних синонімів. Коломієць Н. Ф., Регушевський Е. С. Під ред. В. А. Винника. Київ, 1988
Ужченко В. Д., Ужченко Д. В. Фразеологічний словник української мови. Київ, 1998
Закревський Николай Васильевич, Словарь малороссийских идиомов, Москва: Университетская типография, 1861.
Фразеологічний словник української мови: у 2-х кн. / АН України; Інститут української мови; уклад. В. М. Білоножко, В. О. Винник, І. С. Гнатюк та ін. — Київ: Наукова думка, 1993.
Забіяка В. А., Забіяка І. М. Світ фразеологізмів. Етимологія, тлумачення, застосування. - Київ: Академвидав, 2012, 304 с. ISBN: 9789665803836
Словники України онлайн: словозміна, синонімія, фразеологія
Російсько-український словник сталих виразів — Електронна версія за матеріалами словника І.О. Виргана та М.М. Пилинської
Фразеологічний словник української мови на сайті Словопедія Прямий доступ (походження електронної версії не відоме)
Крилаті вислови на сайті Словопедія Прямий доступ Ще один лінк (походження електронної версії не відоме)
Практичний російсько-український словник приказок. 1929р. - Г. Млодзинський, М. Йогансена.
Російсько-український словник сталих виразів. 1959р. - І. О. Вирган, М. М. Пилинська
Фразеологічний словник української мови - до 2 000 сталих виразів.
