7) Професійні фразеологізми, кліше , штампи

Фразеологія в професійному спілкуванні

Термін «фразеологія» вживають на позначення: 1) розділу мовознавства про

усталені звороти; 2) сукупності їх у мові.

Фразеологізми - відтворювані одиниці мови з двох або більше слів,

цілісні за своїм значенням і стійкі за складом та структурою.

Джерелами утворення фразеологічних зворотів та сферами їх функціонування

є:

1. Жива народнорозмовна мова, зокрема приказки, прислів'я (п'яте колесо

до воза; як горох при дорозі; на ладан дише; одного поля ягода).

2. Виробничо-професійна діяльність людей (дружній череді вовк не

страшний; сім разів відмір, а один раз відріж; грати першу скрипку; дати

задній хід).

4. Наукова діяльність (дійти до висновку, зробити аналіз, методика

дослідження, об’єкт дослідження).

3. Біблійні вислови (око за око, зуб за зуб; святая святих; Содом і

Гоморра; випити гірку чашу до дна).

4. Антична література та міфологія (ахіллесова п'ята; прокрустове ложе;

аріаднина нитка; дамоклів меч; танталові муки).

5. Влучні вирази відомих людей: Борітеся - поборете (Т. Шевченко); Сміх

крізь сльози (М. Гоголь); Хто бере ( усе той тратить, хто дає ( усе

придбав (Ш. Руставелі).

Кожна мова відзначається своєю оригінальною фразеологією, що пов'язано з

неповторністю побуту, звичаїв, культури та й загалом ментальності

народу, пор.: укр. коли рак свисне, рос. после дождика в четверг, англ.

when the pigs fly (буквально: "коли свині літатимуть").

Національна своєрідність фразеології і в тому, що в ній зафіксовано

реалії життя народу, його історії тощо, наприклад, українські: на рушник

стати, дістати гарбуза, передати куті меду, облизати макогона, наче

набігла татарська орда, висипався хміль із міха, язик до Києва доведе.

Фразеологізми ( це майже завжди яскраві, образні вирази, які є важливим

експресивним засобом мовлення, зокрема професійного. При цьому слід

використовувати нормативні мовні звороти: впадати у вічі, а не кидатися

в очі; зайти у безвихідь (у глухий кут), а не зайти в тупик; на щабель

вище, а не на ступінь вище; скасувати рішення, а не відмінити рішення;

докласти зусиль, а не прикласти зусиль; мати рацію, а не бути правим;

У мові є звороти, які в певних мовленнєвих ситуаціях по­вторюються без змін як усталена словесна формула. Від влас­не фразеологізмів вони відрізняються тим, що їхні компонен­ти зберігають своє пряме лексичне значення і їм не властиве емоційно-експресивне забарвлення. Розрізняють три види таких стійких словосполучень: кліше, штампи та складені най­менування. Кліше — звичний зворот, регулярно повторюваний у пев­них умовах і контекстах для тотожного позначення адекват­них ситуацій, стосунків між людьми тощо. Наприклад, існують кліше мовного етикету: добрий день, доброго здоров 'я, радий Вас бачити, до побачення, на добраніч, бувайте здорові, на все добре, будь ласка, якщо Ваша ласка, лас­каво просимо, будьте люб'язні, щиро дякую, глибоко вдячний, з повагою, шановний пане, вельмишановний добродію, з роси й води, бажаю щастя й добра Вам. Для позначення різних явищ суспільно-політичного життя вживають усталені звороти на зразок правляча верхівка, поса­дова особа, засоби масової інформації, сфера обслуговування, правоохоронні органи, організована злочинність, криміногенна ситуація, виборчий блок, передвиборча агітація, результати виборів, всенародне обговорення, пленарне засідання, маніпулювання громадською думкою, соціально незахищені верстви населення, розв'язання проблеми, боротьба з тероризмом, фінансова підтримка, комплексні заходи, стан довкілля. В офіційно-діловому спілкуванні використовують, наприклад, такі кліше: згідно з розпорядженням, на підставі наказу, відповідно до чинного законодавства, порядок денний, постави­ти питання на розгляд, довести до відома, взяти до уваги, вжи­ти заходів, надати допомогу, з боку адміністрації, обіймати посаду, повноважний орган, через сімейні обставини, за місцем основної роботи, у зв 'язку з виходом на пенсію, укласти договір, матеріальна відповідальність. У медичній галузі побутують кліше на зразок госпіталіза­ція хворого, попередній медичний огляд, дослідження крові, задавнена хвороба, відчуття болю, затьмарення свідомості, забите місце, сприятливий прогноз хвороби, згідно з приписом лікаря, живильний розчин, приймання їжі, зсідання крові, лікар­няний листок, тимчасова непрацездатність. Штампи — це утерті від частого невмотивованого вживан­ня вирази, які втратили свою інформативність. Штампи най­частіше трапляються в діловому мовленні, у газетних статтях: дати путівку в життя, біле золото (про бавовну), чорне золото (про вугілля), люди в білих халатах (про лікарів), мати велике значення, відігравати важливу роль, являти значний інтерес, приділяти значну увагу, необхідно відзначити. Штампи виникають і тоді, коли звороти офіційно-діло­вого мовлення вживають у побутовій розмові, у художніх, публіцистичних творах, у наукових працях: у зв 'язку з від­сутністю коштів, за наявності відповідних умов, у даний час, поставити на лінійку готовності, вводити в дію, проведена певна робота. Вони можуть являти собою також нагромадження зай­вих слів: проведення роботи по впорядкуванню території (за^ мість: впорядкування території), робота по впровадженню нових методів, роботи по ремонту, працюють над здійснен­ням завдання поліпшення роботи транспорту, питання забез­печення виконання плану, питання проведення боротьби із зло­чинністю. Штампи затуманюють зміст висловлювання, роблять мову важкою для сприйняття, нечіткою, тому їх слід уникати. Складені найменування сукупно позначають одне поняття чи називають одне явище і мають сталий склад: ядерна реакція, атомна вага, електромагнітне поле; продуктивні сили, фонд заробітної плати, додана вартість, безоплатний кредит, дебі­торська заборгованість', аналітична геометрія, інтегральне чис­лення, диференціальні рівняння, теорія ймовірностей, кластерный аналіз; центральна нервова система, синдром набутого імунодефіциту, вітряна віспа, запалення легень; називний відмінок, умовний спосіб, дієприкметниковий зворот; районна державна адміністрація, державний секретар, капітан першого рангу, над­звичайний і повноважний посол; Чорне море, Донецький кряж, Волинська область. Трапляються складені найменування, мотивація значень яких тією чи іншою мірою втрачена: адамове яблуко (борлак), петрів батіг (цикорій), антонів вогонь (гангрена), грудна жаба (стенокардія), куряча сліпота (хвороба очей), собача кропива звичайна, волоський горіх. Тим вони наближаються до власне фразеологізмів.

Запозичені фразеологізми діляться на запозичені із старослав’янскої мови

і запозичені із західноєвропейських мов.

Старослов'янські фразеологізми закріпилися в українській мові після

введення християнства, вони в більшості своїй ведуть початок з книг,

священних писань. Частіше за все вони мають книжковий характер.

Наприклад, «притча в мовах», «шукайте і знайдете», «метати бісер перед

свинями» і інші.

Фразеологизми, запозичені із західноєвропейської мови включають

якнайдавніші запозичення з латинської або старогрецької мови, наприклад,

«терра інкогніто». Більш пізніми є запозичення з фразеології («мати

зуб»), німецьке («розбити на голову») англійського(«синя панчоха») мов.

Серед запозичених фразеологізмів розрізняють «чисті», тобто без

перекладу, і кальки фразеологій.

Запозичені фразеологізми, як і виниклі в українській мові також

створюються або окремими людьми, або народом в цілому.

Наприклад, авторське запозичення фразеології є вираз '' а король-то

голий''. –''дослівний переклад відомого виразу з казки Г.К. Андерсена

''Нове плаття короля''.

До авторських запозичень фразеологізмам належить приписуване Цезарю

вираз ''жереб кинуто''. Значне число фразеологізмів запозичено із старогрецької міфології,

наприклад, ''ящик Пандори'', ''Авгієві конюшні'' і багато що інше.

Таким чином, видно, що фразеологізми відвіку використовувалися в мові

людей, письменників і тому для створення образності і емоційності своєї

мови.