- •Тема: Будова молекули, хімічний зв’язок
- •Хімічний зв'язок і будова молекул план
- •1.1. Типи хімічного зв’язку
- •1.2.Основні параметри хімічного зв'язку
- •Іі.Метод валентних зв'язків
- •2.1. Ковалентний зв'язок
- •2) Донорно-акцепторний механізм утворення ковалентного зв'язку
- •2.2.Механізми утворення ковалентного зв’язку
- •2. Донорно-акцепторний.
- •1)Обмінний механізм утворення ковалентного зв'язку
- •2.3. Валентність. Валентні можливості елементів
- •1.4. Властивості ковалентного зв'язку
- •Насичуваність ковалентного зв'язку
- •Напрямленість ковалентного зв'язку
- •Кратність зв'язку
- •Полярність та поляризованість зв'язку
- •2.5. Полярний зв'язок та полярність молекули.
- •Електричні моменти диполів деяких молекул
- •Полярність молекул та геометрія молекул.
- •2.7. Концепція гібридизації ао
- •2.5. Нелокалізовані хімічні зв'язки
- •2.8. Ступінь (стан) окиснення елементів
Полярність молекул та геометрія молекул.
Полярність зв'язку зумовлена зміщенням електронної густини до атома з більшою електронегативністю, що спричинює поділ центрів тяжіння негативного заряду електронів і позитивного заряду ядра. В результаті цього виникає електричний диполь — сукупність двох рівних за абсолютним значенням різнойменних електричних зарядів δ+ і δ-, розміщених на деякій відстані l (довжина диполя) один від одного. Довжину диполя не слід ототожнювати з довжиною зв'язку, оскільки центри тяжіння зарядів не збігаються з центрами ядер атомів (рис.).
Знаючи довжину диполя l двохатомної молекули та довжину зв'язку d, можна шляхом ділення першої величини на другу оцінити полярність зв'язку.
Приклад. Обчислити полярність зв'язку в молекулі НІ, довжина зв'язку якої 0,16 нм, а довжина диполя 0,008 нм.
Полярність зв'язку визначають за формулою
π = l/d = 0,008 : 0,16 = 0,05 або 5 %.
Основною
характеристикою диполя є дипольний
момент
вектор, напрямлений від негативного
заряду до позитивного і чисельно рівний
добуткові заряду полюса на довжину
диполя (Дебай, 1912)
.
Дипольний
момент вимірюють у кулон-метрах, хоч у
довідковій літературі його часто
наводять у дебаях
(1Д
= 3,33∙10-30Кл∙м).
Хімічний зв'язок, що характеризується наявністю сталого дипольного моменту, називають полярним зв'язком, а відповідні молекули — полярними. Чим більший дипольний момент, тим полярніший зв'язок (інтервал значень р для різних зв'язків від 0,3∙10-30 до 30∙10-30 Кл∙м). Наприклад, у ряді НС1—НВr—НІ дипольні моменти молекул відповідно дорівнюють
3,44∙10-30; 2,64∙10-30 і 1,26 ∙10-30 Кл∙м, що вказує на зменшення полярності молекул галогеноводнів зі збільшенням протонного числа галогена.
У випадку зв'язування двох атомів з однаковими значеннями електронегативності електронна густина симетрична відносно ядер і дипольний момент дорівнює нулю. Такий зв'язок називають неполярним, а молекули з таким зв'язком — неполярними.
При взаємодії двох атомів зі значною різницею електронегативностей електронна густина може майже цілком зміститися до електронегативнішого атома. Такий зв'язок наближається до іонного. Іонний характер зв'язку атомів А і В, що утворюють молекулу, виражений через ступінь іонності п у відсотках, залежить від відносних електронегативностей χА і χВ і визначається за формулою
Наприклад, ступінь йонності зв'язку в молекулі НС1 (χ С1 = 3,0; χН= 2,1) становить 17 %.
Отже, за ступенем зміщення електронної густини зв'язок у молекулі може бути неполярним (∆χ<0,4), полярним ∆χ = 0,4 — 2,0) та іонним (∆χ >2,0).
За експериментальними значеннями дипольних моментів можна обчислити ефективні заряди, або ступені йонності, атомів у сполуках. Зокрема, дипольний момент хлороводню дорівнює 3,44∙10-30 Кл-м, а між'ядерна відстань Н—Сl становить 0,127 нм. Якщо допустити повне перенесення заряду від Гідрогену до Хлору, то дипольний момент становив би р = δ∙l = 1,60∙10∙1,27∙10-10 = 2,03∙10-29 Кл∙м. Ступінь іонності буде відношенням експериментального дипольного моменту до обчисленого для ідеального іонного зв'язку: 3,44∙10-30: 2,03∙10-29 = 0,17, або 17 % від заряду електрона.
Можна також визначити довжину диполя.
Приклад. Обчислити довжину диполя молекули НІ, якщо її дипольний момент р = 1,26∙10-30 Кл∙м.
Довжину диполя знаходимо за формулою
l= р/δ = 1,26∙10-30/ 1,6∙10-19 = 8∙10-12 м = 0,008 нм.
Для двохатомних молекул поняття полярності зв'язку та полярності молекули збігаються. Полярність багатоатомних молекул залежить не лише від полярності окремих зв'язків, але й від їх напрямленості. Загальний дипольний момент молекули обчислюють за правилом паралелограма як векторну суму дипольних моментів окремих зв'язків.
Розглянемо для прикладу молекулу типу АХ2, яка може мати як лінійну, так і кутову будову (рис. Можливі структури молекули АХ2).
При лінійній будові молекули вектори дипольних моментів А — X однакові за розміром і протилежні за напрямком. У цьому випадку сума моментів зв'язків дорівнюватиме нулю, тобто молекула буде неполярною. При кутовій будові дипольні моменти окремих зв'язків не компенсують один одного і сумарний дипольний момент не дорівнюватиме нулю. Тому така молекула буде полярною. Дійсно, дипольний момент лінійної молекули Карбон діоксиду СО2 дорівнює нулю, а у молекулі Сульфур діоксиду SO2 дипольний момент становить 5,3∙10-30 Кл∙м, що свідчить про її кутову будову. Полярність зв'язку в молекулі може змінюватися під впливом зовнішнього електричного поля та молекул, які її оточують.
