Юрій Старостенко

Юрій Старостенко народився в Білорусії. Змалечку майбутній письменник захоплювався красою рідної природи. А коли у віці одинадцяти років разом з батьками переїхав до Києва, так само щиро закохався в українські краєвиди.

Дружба з Олександром Копиленком надихнула митця на написання творів про природу нашого краю. Коротенькі оповідання Юрія Старостенка цікаві й живі. Головними героями в них виступають тварини, рослини, природні явища, наділені людськими властивостями, здатні мислити, сумувати й радіти. Він написав про природу Карпат ”Рідні гори”,”Ловись рибко”.

СМІЛИВА ЗОЗУЛЬКА

Коли повертається з вирію зозулька, вже і ліс, і гай стоять зелені.

- Ку-ку, ку-ку!

- Чуєте, зозуля кує! Радіють люди.

Щодня більшають на деревах листочки, простягають зелені рученята молоді пагінці. І тут раптом виповзає на листячко страшна волохата гусінь!

- Бр-р-р!..-тремтить з остраху синиця.

- Йой! – задкує мухоловка.

- Тюй-тюй-тюй! – репетує повзик.

А гусінь уже їсть собі ніжне листячко.

• Треба зозульку покликати! – гукає хтось. – Тільки вона цієї гусені не боїться…

Прилетіла зозулька і всю гусінь винищила. От добре, що в нашому лісі живе така пташка!

• Яку пору року описано в оповіданні? Доведи свою відповідь рядками з тексту оповідання.

• Чому автор назвав зозульку сміливою? Прочитай, як він описує переляк інших пташок.

• Знайди рядки, у яких подано цікаві відомості про зозулю. Прочитай їх виразно.

Чи знаєш ти? Зозулю називають ключницею вирію. Ця пташка першою відлітає в теплі краї. Тому в народі кажуть, що вона відмикає ключами ворота вирію. Навесні зозуля прилітає останньою – зачиняє ворота вирію.