В. Патристична література III ст.

В третьому столітті витворились 3 основні регіони патристичної літератури: 1. Олександрійський; 2. Африканський; 3. Римський. В цьому столітті визначною єресю настає – монархіянізм, який був у 2 формах:

1. Модалістичний монархіянізм – Савелій і Ноет із Смирни;

2. Динамічний монархіянізм – Теодот Старший і Павло Самосатський.

У відповідь на єресі, у 3 ст. виникають катехитичні школи. Із них визначними були дві:

1. Олександрійська школа – містичного характеру (алегоричне пояснення Святого Письма), засновник – Пантен.

2. Антіохійська школа – раціоналістичного характеру ( традиційно-дослівне пояснення Святого Письма), засновник – Лук"ян Aнтіохійський.

Псевдо гіпполит римський.

Життя: Гіпполит народився біля 170 р. правдоподібно на грецькому Сході. Бу вучнем Іринея Ліонського. За понтифікату Віктора (189-198) став священиком Римської Церкви. В 212 р. Гіпполит на честь прибуття Орігена в Рим мав промову. Гіпполит дуже виступав проти модалізму, впавши в крайність субординаціоналізму. Ця суперечка була ще за понтифікату Зефірина, але розгорілась за понтифікату Каліста (217-222), котрого Гіпполит оскаржив у савеліянізмі і завеликій лагідності до грішників.

Бувши амбітним і реґористичним, мав свою римську спільноту. Ставши єпископом, Гіпполит утворив схизму в Римській Церкві, яка дотягнулась до понтифікату Понтіяна. В 205 р., за переслідування Максиміна І Трака, Понтіяна і Гіпполита було заслано на Сардинію. Там вони помирились і того ж року правдоподібно померли. Їхні мощі перенесено до Риму. Гіпполита похоронили Віа Табуртині і величали його як мученика.

Твори:

1. Коментар на книгу Даниїла;

2. Про Антихриста;

3. Апостольська традиція.

Наука: Вчить субординаціонізму – Отець єдиний який наказує, Син слухає, Святий Дух просвітлює. Розріняє “Логос ендіатетос” і “Логос профорікос”, вважаючи, що Логос появився, як особа також пізніше і то в часі і способі, як Отець цього хотів.

Церква – спільнота праведників (святих). Тайну Покаяння виражає ригористично. Вчить про воскресіння тіла і вічні пекельні муки.

Климентій олександрійський

Життя: Тит Флавій Климентій (150-215) народився в Атенах. Навернений на християнство мандрував по середземноморі, доки не знайшов собі в Олександрії вчителя – Пантена. Після Пантена Климентій почав провадити в Олександрії катехитичну школу. Через переслідування втікає у Кесарію Кападокійську до свого учня Олександра – єпископа кападокійського. Помер біля 215 року. Священиком не був.

Твори: 1. Напімнення до греків (12 гл.) – апологія;

2. Виховник (5 книг) – християнська етика;

3. Килими (8 книг) – догматика;

4. Який багач спасеться?

Наука: До спасіння вистачить віри, але для досконалості потрібне ще й знання. Так як євреїв оправдував Старий Завіт, так поган філософія. Філософія прислуговується вірі у двоякому значенні: 1. Обгрунтовує розумність віри, тими правдами, до яких вона сама від себе доходить. 2. Підносить віру до правдивого знання і спричинюється до поглиблення правд віри.

Філософія – це герменевтична наука за допомогою якої глибше пізнається Святе Письмо. Християнство – є короною всіх філософських систем. Святе Письмо пояснює на алегоричний спосіб. Христос є Бог і Людина, по якому маємо вступ до божественного життя. Писвоює Платонську трихотомію: тіло (soma) - душа (psihe) - дух (nous). Первородний гріх успадковується злим прикладом. Як є один Бог Отець, Син і Святий Дух, так і Церква є одна. Хрищення – це нове родження. Після хрищення можна сповідатися тільки раз. Ціль подружжя є народжування дітей. Смерть не може розірвати подружню єдність.

2. ОРІГЕН

Життя: Оріген (185-253) народивмся правдоподібно в Олександрії у християнській родині. У 18 років професор у олександрійській школій. Часто подорожував. Через оскоплення і не канонічність свячень був усунений від священства і олександрійської школи. В Кесарії Палестинській засновує нову катехитичну школу. Через терпіння швидше помер.

Твори: 1. Гексапля; 2. Схолії; 3. Проти Кельса; 4. Про початки; 5. Про молитву.

Наука: Свою науку будує з трьох елементів: 1. Філософія; 2. Святого Письма; 3. Церковного передання.

Друга і третя Божі Особи походять від Отця від віків, бо це є конечною вимогою Божої всемогутності і любові. Оріен створив поняття "гомоусіос" – єдиносущний. Отець – є самобог, Син – є другобог, Святий Дух – Є нижчий від Сина. Споконвіку існували людські душі. які через вживання свобідної волі стягнули на себе вину вже до приходу на світ. Причиною втілення був гріх. Перший вживає термін "Боголюдина". Признає апокатастазу – всі через очищення з"єднаються з Богом, навіть і злі духи.