4. Значення патрології.

Ісус Христос не тільки сам голосив свою науку, але також поручив Апостолам і їх наступникам (Мт.28,19-20). Відносно до того поручення, апостоли звіщали науку відкуплення початково усно, а потім записали її найважніші точки. Те ж саме чинили їхні наступники.

Літературна спадщина перших століть християнства є так об’ємна і різнорідна, що шукаючи в ній на власну руку богословських вартостей можна легко згубитись. Тому методичним введенням у науку Отців Церкви є богословська наука звана – патрологією. Вона вчить знаходити у пам’ятках древньохристиянської літератури найцінніші богословські думки.

Патрологія відіграє дуже важливу роль в розвитку богословії. Вона є джерелом усіх ділянок богословії. Патрологія є тим кормом яким кормиться богословія. Богословія сьогодні часто покликується на Отців Церкви. Вона для себе знаходить все нові і нові відомості. Отці Церкви відіграють велику роль в богословській науці. Покликування на Отців Церкви в кожному богословському предметі стаються тільки тоді зрозумілими, коли знатиметься історичне і наукове середовище, з якого Отці Церкви вийшли. А тим займається предмет патрології.

II Ватиканський Собор вчить, що сьогоднішнє християнство повинно повертатись до своїх джерел. Для того щоб розкрити християнські джерела важливу роль відіграє патрологія.

Мова отців.

Грецька мова (найбільш вживана)

Коптійська мова,

Вірменська мова

Арамейська

Латинська мова

ДІДАХЕ

Дідахе – це Господнє навчання 12 апостолів для поган. Твір є анонімний, написаний в Палестині або Сирії в 80-100 рр. по Хр. Має 16 глав у 4 частинах:

1. Релігійно-етична;

2. Літургічна;

3. Правнича;

4. Есхатологічна;

Наука:

Існують 2 дороги: 1. Життя; 2. Смерті.

Бог – є Отець. Ім`я Господь (Киріос) відноситься на Отця. Дідахістська еклезіологія є емінентно євхаристійна. Церква – це збір есхатологічної спільноти. Церква є універсальна. Церква обіймає ввесь світ, а не лишень спільноту зібрану на молитву. Церква має дві служби: 1. Єрархічну (єпископи, диякони); 2. Харизматичну (апостоли, пророки, вчителі).

Христити треба зануренням, але якщо не має води, то й можна поливанням. Це є перше свідоцтво про важність хрищення поливанням. Євхаристія називається "жертвою", але той чин спільноти називається "ломленням хліба", що є найстарішою назвою євхаристійної служби. Євхаристія здійснюється в Господній день (неділю) через попередню сповідь гріхів. Євхаристія є збором спільноти, де спільнота збирається щоб ломити хліб і віддавати подяку.

4. Лист варнави

Автор невідомий, Батьківщина – правдоподібно Олександрія, а час мабуть 130-131 рр. Лист має 21 главу.

Структура:1. Вступ; 2. Апологетична; 3. Висновок; 4. Етична; 5. Висновок.

Наука:Існують 2 дороги: 1. Світла; 2. Тьми;

Христос був з Отцем у творенні світу. Церква – новий народ, святий народ, народ спадкоємства. Святкувати треба не суботу, а неділю. Проти абортів.

5. Герма "пастир"

Автор якийсь Герма. Батьківщина – Рим, а час мабуть 140-155 рр. "Пастир" має 3 частини: 1. П’ять видінь; 2. Дванадцять заповідей; 3. Десять притч. Всі вони між собою помішані.

Наука:Світ сотворений заради Церкви. Хрищення – це печать. Подружжя – нерозривне. Покута повинна бути універсальна і робити переміну життя.