План лекції

1. Заповнення первинних банківських документів.

2. Робота бухгалтера з випискою банку

3. Кореспонденція рахунків по обліку операцій на поточному рахунку.

4. Заповнення облікових реєстрів.

Домашнє завдання: О.В. Лишиленко «Бухгалтерський облік» с. 320 – 353,

1. підготуватись до опитування за питаннями теми,

2. вивчити конспект

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Розрахунки між підприємствами та організаціями здійснюється як правило без участі готівки через банківські установи у вигляді перерахування коштів з рахунку підприємства на відповідні поточні рахунки інших підприємств.

Поточний рахунок — це рахунок підприємства, відкритий в уповноваженій установі банку (за вибором підприємства) для зберігання грошових коштів і проведення розрахунків у безготівковій формі.

Підприємство має право відкрити не один, а необмежену кількість поточних рахунків за своїм вибором і згодою банків. У разі відкриття двох або більше таких рахунків у національній валюті підприємство зобов’язане протягом трьох робочих днів з дня відкриття визначити один з рахунків основним, на якому буде обліковуватися заборгованість, що списується (стягується) в безспірному порядку, і повідомляє його номер податковому органу, де воно зареєстровано як платник податків.

Банківські операції щодо рахунків підприємства проводяться на підставі розрахунково-платіжних документів установленої форми.

Найпоширенішими з них є: платіжні доручення, платіжні вимоги, платіжні вимоги-доручення, розрахункові чеки, заяви на виставлення акредитиву, об’яви про внесення готівки, грошові чеки тощо. Форми цих документів затверджені НБУ.

Об’ява про внесення готівки використовується для оформлення операцій із зарахування готівки на поточний рахунок підприємства; об’ява складається з трьох частин: перша — власне об’ява — залишається в банку, друга — квитанція — повертається підприємству для підтвердження внеску, а третя — ордер — додається до виписки банку з поточного рахунка підприємства.

Грошовий чек — наказ банку власника рахунка про видачу готівки з його поточного рахунка пред’явникові чека в сумі, зазначеній в останньому.

Платіжне доручення — доручення (наказ) банку про перерахування з поточного рахунка підприємства в безготівковій формі певних сум на рахунок одержувача (постачальнику, підряднику, казначейству, фондам соціального страхування та ін.).

Платіжна вимога-доручення — розрахунковий документ, який виписується одержувачем (постачальником, підрядником) і подається у свій банк з метою одержання коштів за товарно-матеріальні цінності, роботи, послуги. Таку ж мету має і вимога-доручення, але вона надсилається платникові та після його згоди на оплату (акцепту) він передає її у свій банк як доручення.

У разі безспірного стягнення з рахунку боржника певної суми використовується інкасове доручення або платіжна вимога. Для списання з поточного рахунку підприємства плати за розрахунково – касове обслуговування банк використовує меморіальний ордер.

Можуть застосовуватися й інші розрахунково-платіжні документи, але за обов’язковим призначенням. Усі вони підписуються керівником і головним бухгалтером і засвідчуються гербовою печаткою підприємства.

Розрахункові первині документи, які подаються клієнтами до банку у паперовій формі мають відповідати вимогам встановлених стандартів та вміщувати залежно від їх форми такі реквізити: назву документа; номер документа; число, місяць, рік складання документа; назви і коди платника та одержувача платежу; назви, коди і місце знаходження банків платника і одержувача платежу;суму платежу цифрами та літерами; призначення платежу; коди бюджетної класифікації; суму ПДВ; підписи керівних осіб платника та печатку платника.

Паперові розрахункові документи складаються з використанням технічних засобів у двох або трьох примірниках. Залежно від виду документа та від того в першому чи в різних банках обслуговується платник та одержувач платежу.

Виходячи із своїх технічних можливостей клієнт може подавати до банку електронні розрахункові документи через канали зв`язку за допомогою системи «клієнт – банк».

Підтвердженням здійснення операцій на поточному рахунку є банківська виписка. До якої банком додаються документи на підставі яких проводились розрахунки.

Зауважимо, що на суму знятої з поточного рахунку готівки в касу підприємству банк не подасть жодного документа. У цьому випадку бухгалтеру необхідно додати до виписки квитанцію прибуткового касового ордеру.

Аналогічно із сумою готівки, яка вносилася до банку з каси підприємства. У цьому випадку бухгалтеру необхідно додати до виписки ордер від об`яви про внесення готівки.

Записи банку і підприємства мають бути ідентичними, але потрібно пам`ятати, що рахунок 31 для підприємства є активним, а для банку пасивним, тому у виписці банку за дебетом буде показана сума коштів, яка списана з рахунку підприємства, а за кредитом зарахована на нього сума відповідно і сальдо у виписці буде у кредиті.

Одночасно виписка є й регістром аналітичного обліку.

Таким чином, виписка — це другий примірник записів з поточного рахунка підприємства, які здійснює банк.

На сьогоднішній день єдиної форми виписки не встановлено, тому в різних банках вона буде неоднаковою, але обов’язково слід вказувати залишки коштів на початок і кінець дня, операції з надходження та списання коштів, код банку (МФО), коди банків кореспондентів і кореспондуючі поточні рахунки з кожної операції.

Дані виписки банку на підприємстві перевіряються по суті й арифметично. У разі виявлення помилки про це обов’язково повідомляється банк, який їх виправляє в наступних виписках. Бухгалтерія підприємства відображає на рахунку 31 всі операції, які оформлені у виписці, навіть якщо вони помилкові. На підставі виправлень банку бухгалтерія підприємства також здійснює виправлення записів з рахунка 31.

Робота бухгалтера з випискою банку включає в себе три етапи:

1). Проведення перевірки правильності зарахування та списання грошових сум, наявності усіх первинних документів, які підтверджують здійснення розрахункової операції;

2). Встановлення і зазначення у виписці біля кожної суми номеру того бухгалтерського рахунку у кореспонденції з яким пов`язане надходження або списання коштів на поточному рахунку.

Якщо у виписці банку виявляються операції помилково проведені банком, то вони відображаються у кореспонденції з рахунком 374 «Розрахунки за претензіями» до з`ясування причини помилки та її виправлення;

3). Перенесення узагальнених даних із виписки банку до облікових реєстрів ( журнал – ордер № 1, відомість 1М).

Виписка банку може мати таку форму: