Тема. ФІНАНСОВИЙ ОБЛІК, ЙОГО СУТНІСТЬ І ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ

План лекції

1. Суть фінансового обліку.

2. Поняття фінансової діяльності.

3. Організація фінансового обліку.

4. Фінансова звітність підприємства.

Домашнє завдання: О.В. Лишиленко «Бухгалтерський облік» с. 153 - 163,

1. підготуватись до опитування за питаннями теми, вивчити конспект

2. опрацювати питання теми, яка виноситься на СРС:

• Стандарти бухгалтерського обліку. ( СРС № 1,2)

І. Основні категорій і поняття, короткий виклад теми

Відповідно до концепції, що розвивалася вченими СРСР і певною мірою не втратила своєї актуальності нині, система господарського обліку припускає поділ на три підсистеми, або види:

• опера­тивний

• бухгалтерський ( фінансовий, управлінський та податковий),

• статистичний.

Серед визначальних параметрів указаних вище трьох видів обліку можна назвати мету і завдання, регламентованість, об'єкт обліку, споживачів, відкритість інформації.

Поряд із цим як скла­дові єдиної системи бухгалтерського обліку їх характеризують певні спільні риси.:

• вони спираються на дані спільної інформаційної бази;

• підпорядковуються положенню відповідальності в управлінні господарськими об'єктами;

• їхня інформація використовується для прийняття рішень, хоча й різного спрямування.

Стисло розглянемо зміст та історію виникнення і розвитку представлених облікових напрямів.

1. Приблизно до початку XX ст. бухгалтерський облік у країнах Заходу (США, Франції, Німеччині тощо) виконував функцію ре­єстрації господарських операцій шляхом подвійного запису на рахунках бухгалтерського обліку. На основі цього складалася фі­нансова звітність, а також узагальнювалися витрати для кальку­лювання собівартості продукції (виробничий облік).

2. Згодом, уна­слідок змін у способі виробництва, які мали місце наприкінці XIX ст. — на початку XX ст. і були пов'язані зі зростанням мас­штабів підприємств, використанням дорогого устаткування та складних технологій, на зміну інтегрованому виробничо-фінансо­вому обліку прийшла інша схема, за якої відбулося виокремлення двох відносно самостійних галузей обліку, що стало предтечею сучасного поділу системи бухгалтерського обліку на фінансовий та управлінський.

3. За сучасною теорією і практикою фінансовий облік являє со­бою процес узагальнення фінансових даних, що отримуються на основі бухгалтерських записів, та надання їх у формі фінансових звітів підприємства.

Користувачами такої інформації передусім виступають зовнішні відносно підприємства суб'єкти: акціонери, кредитні та інші фінансові інститути, органи державної статисти­ки, постачальники, потенційні інвестори тощо. Відомостями фі­нансового обліку можуть також послуговуватися внутрішні ко­ристувачі: вище керівництво, керівники підрозділів, інші спів­робітники. Його ведення є обов'язковим для всіх підприємств даної країни. В Україні фінансовий облік здійснюється на основі Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звіт­ність», Положень (стандартів) бухгалтерського обліку та інших нормативно-правових актів.

Фінансовий облік – це облік, що формує реальну картину фінансового становища підприємства, порядок ведення фінансового обліку суворо регламентований спеціальними положеннями, правилами, стандартами. Національний стандарт бухгалтерського обліку (П(С)БО), які діють з 1 січня 2000 року в Україні, що максимально наблизили бухгалтерський облік до фінансового.

Становлення і розвиток в Україні ринкової інфраструктури суттєво змінюють економічне, інформаційне і правове середовище функціонування підприємств, зміст їхньої фінансової діяльності.

В організаційній та управлінській роботі підприємств фінансова діяльність займає особливе місце. Від неї багато в чому залежить своєчасність та повнота фінансового забезпечення виробничо-господарської діяльності та розвитку підприємства, виконання фінансових зобов'язань перед державою та іншими суб'єктами господарювання. Ефективність діяльності кожного підприємства багато в чому залежить від повної і своєчасної мобілізації фінансових ресурсів та правильного їх використання для забезпечення нормального процесу виробництва і розширення виробничих фондів. У цьому зв’язку для кожного підприємства важливу роль відіграє ефективна організація фінансової діяльності.

Фінансова діяльність - це система використання різних форм і методів для фінансового забезпечення функціонування підприємств та досягнення ними поставлених цілей, тобто це та практична фінансова робота, що забезпечує життєдіяльність підприємства, поліпшення її результатів.

Господарська діяльність підприємства нерозривно зв'язана з його фінансовою діяльністю. Підприємство самостійно фінансує всі напрямки своїх витрат відповідно до виробничих планів, розпоряджається наявними фінансовими ресурсами, вкладаючи їх у виробництво продукції з метою одержанні прибутку.

Фінансову роботу на підприємствах виконують працівники фінансового відділу, а за його відсутності — працівники бухгалтерії. Відповідальність за організацію фінансової роботи на підприємстві несе начальник фінансового відділу (служби), а за їх відсутності — головний бухгалтер.

Розпорядником фінансових ресурсів, коштів, товарно-матеріальних цінностей, що належать підприємству, є його керівник, який має право першого підпису на всіх грошових та розрахунково-платіжних документах.

Фінансову діяльність підприємства спрямовано на вирішення таких основних завдань:

- фінансове забезпечення поточної виробничо-господарської діяльності;

- пошук резервів збільшення доходів, прибутку, підвищення рентабельності та платоспроможності;

- виконання фінансових зобов'язань перед суб'єктами господарювання, бюджетом, банками;

- мобілізація фінансових ресурсів в обсязі, необхідному для фінансування виробничого й соціального розвитку, збільшення власного капіталу;

- контроль за збереженням та використанням оборотних активів і прискоренням їх обороту;

- контроль за ефективним, цільовим розподілом та використанням фінансових ресурсів.

Бухгалтерський фінансовий облік -

- це сукупність правил і процедур, які забезпечують підготовку, оприлюднення інформації про результати діяльності підприємства, установи, організації та його фінансовий стан і відповідність вимогам законодавчих актів і стандартів бухгалтерського обліку;

- це комплексний синтетичний облік всіх засобів і коштів та всієї економічної діяльності підприємства, фірми. До цього входять аналітичний облік розрахунків з постачальниками та підрядчиками, покупцями, іншими організаціями та особами, а також аналітичний облік фінансових операцій (облік акцій, дивідендів, облігацій, векселів, кредитів і процентів, інвестицій тощо).

Організація бухгалтерського обліку на підприємстві регулюється законом України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” від 16.07.1999 №996-XIV. Бухгалтерський облік на підприємстві ведеться безперервно від реєстрації підприємства до його ліквідації.

При організації і ведені бухгалтерського обліку підприємства в своїй роботі керуються Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, які являють собою нормативно-правові акти, затверджені Міністерством фінансів України, що визначають принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності, що не суперечать міжнародним стандартам.

Міністерство фінансів України розробило і затвердило Положення (стандарти) бухгалтерського обліку.

Регулювання питань методології бухгалтерського обліку та фінансової звітності здійснюється Міністерством фінансів України, яке затверджує національні положення (стандарти) бухгалтерського обліку, інші нормативно-правові акти щодо ведення бухгалтерського обліку та фінансової звітності.

У бухгалтерському фінансовому обліку за рівних умов господарювання, що надаються всім суб’єктам ринку, держава законодавчо визначає єдині правила ведення цього обліку та за єдиними принципами визначає побудову й організацію оцінки матеріальних цінностей та визначення права власності, методику обліку витрат і доходів, собівартості готової продукції (виробів, послуг та робіт), порядок визначення фінансової звітності на базі єдиного плану рахунків бухгалтерського обліку.

Об’єктами фінансового обліку, які підлягають обов’язковому відображанню є:

1. Активи, які за складом і розміщенням поділяються на:

а) необоротні активи (нематеріальні активи, незавершене будівництво,

основні засоби);

б) оборотні активи (запаси, роботи, послуги, грошові кошти).

2. Пасиви – джерела утворення активів підприємства (власний капітал, довгострокові зобов’язання, забезпечення витрат і платежів, поточні зобов’язання, доходи майбутніх періодів).

Бухгалтерський облік є надійною і достовірною інформаційною базою для управління господарською діяльністю, оцінки її результатів та їх розподілом між суб’єктами господарювання та державою у формі податків.

Міністерство фінансів України як державний орган управління централізовано розробляє єдину методологію ведення бух. обліку і фінансової звітності для всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і способів господарської діяльності, затверджує в установленому порядку нормативні акти з бухгалтерського обліку і фінансової звітності, в разі потреби погоджує їх з Державним комітетом статистики України, Міністерством економіки України та іншими органами державного управління.

Організація бухгалтерського фінансового обліку має забезпечити:

• повне і безперервне забезпечення всіх господарських операцій, що були здійсненні на підприємстві протягом звітного року;

• складання встановленої органами державного управління бухгалтерської фінансової звітності.

Бухгалтерський фінансовий облік документально сполучає підприємство із зовнішнім світом, тобто сторонніми для нього юридичними і фізичними особами (кореспондентами). Саме тому іноді бухгалтерський фінансовий облік називають зовнішнім обліком.

Бухгалтерський фінансовий облік і звітність регулюються державою, стандартами різних рівнів.

Фінансова звітність – підсумкове узагальнення інформації та одержання підсумкових показників, що характеризують діяльність підприємства, здійснюється шляхом складання звітності за звітний період. Метою складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан, результати діяльності та рух коштів підприємства.

Відповідно до чинного господарського законодавства та установчих документів підприємства зобов'язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органам, до сфери управління яких вони належать, власникам, органам державної виконавчої влади та іншим користувачам (податковим, фінансовим, статистичним органам, фондам, банкам тощо).

Державне регламентування звітності викликане необхідністю узагальнення показників звітності підприємств, різних видів економічної діяльності з метою розрахунку макроекономічних показників Держкомстату України. З огляду на це державні органи встановлюють єдині правила та форми складання і показники звітності.

Насамперед слід розрізняти звітність за будовою:

• звітність, у якій інформація наводиться станом на певну дату;

• звітність, що містить інформацію за певний (звітний) період.

За змістом і джерелами формування розрізняють статистичну, фінансову, податкову, спеціальну, внутрішньогосподарську.

За термінами подання розрізняють нормативну і страхову звітність.

За ступенем узагальнення звітність поділяють на первинну і зведену.

За обсягом відображених результатів діяльності розрізняють повну і скорочену звітність.

За періодом часу: річну і проміжну звітність.

З погляду охоплення видів діяльності звітності може відображати усі види діяльності ,якого займається підприємство, або обмежуватися лише основним із них.

З погляду поширення на галузі народного господарства звітність є типовою і галузевою.

За характером спрямування розрізняють внутрішню звітність, призначену для внутрішнього управління підприємством, і зовнішню, яка виходить за межі підприємства.

Звітність за способом подання користувачам поділяють на подану поштовим зв’язком, телеграфом, електронною поштою або подано власноруч.

Фінансова звітність складається з: балансу, звіту про фінансові результати, звіту про рух грошових коштів, звіту про власний капітал і приміток до звітів.

• Баланс ­­­– звіт про фінансовий стан підприємства, який відображає на певну дату його активи, зобов’язання і власний капітал.

• Звіт про фінансові результати – звіт про доходи, витрати і фінансові результати діяльності підприємства.

• Звіт про власний капітал – звіт, який відображає зміни у складі власного капіталу підприємства протягом звітного періоду.

• Звіт про рух грошових коштів – звіт, який відображає надходження і видаток грошових коштів у результаті діяльності підприємства у звітному періоді.

Фінансові звіти містять статті, склад і зміст яких визначаються відповідними положеннями (стандартами).

До фінансової звітності включаються показники діяльності філії, представництв, відділів підприємств.

Підприємства зобов’язані подавати квартальну та річну фінансову звітність органами, до сфери управління яких вони належать, трудовими колективами на їх вимогу, власникам відповідно до установчих документів, якщо інше не передбачено цим законом. Органам виконавчої влади та іншими користувачами фінансова звітність подається відповідно до законодавства.

Термін подання фінансової звітності встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Фінансова звітність підприємств не становить комерційної таємниці, крім випадків, передбачених законодавством.

У разі ліквідації підприємства ліквідаційна комісія складає ліквідаційний баланс та у випадках, передбачених законом, публікує його протягом 45 днів.

ІІ. Структурно-логічні схеми

Рис.1. Класифікація форм бухгалтерської звітності

ІІІ. Дискусійні питання для обговорення студентами

1. Визначити основні відмінності та спільні риси, притаманні різним видам господарського обліку.

2. Дайте характеристику процесам операційної діяльності та операційному циклу.

3. Дайте загальну характеристику складовим методу бухгалтерського обліку.

4. Назвіть основні принципи підготовки фінансової звітності, рекомендовані

П(с)БО 1.

5. Розкрити призначення та сутність балансу як методу бухгалтерського обліку та форми звітності.

6. Що таке нормативно-правове забезпечення бухгалтерського обліку?

7. Що таке облікова політика і які її складові?

8. Чим викликана необхідність поділу бухгалтерського обліку на фінансовий і управлінський?

9. Які об’єкти фінансового і управлінського обліку?

10. Дайте порівняльну характеристику фінансового і управлінського обліку

(спільні і відмінні риси).