Франція

Площа —551 тис. км² (трохи менша за територію України).

Кількість населення — 60,8 млн. осіб (2007).

Франція розташована на перетині найважливіших транзитних шляхів у західній частині Європи. До складу країни входять острів Корсика та низка дрібних прибережних островів, заморські департаменти та території. Франція на заході й півночі омивається Атлантичним океаном, на півдні — Середземним морем, межує з Великою Британією (морські кордони), Бельгією, Люксембургом, Німеччиною, Швейцарією, Італією, Монако, Андоррою, Іспанією. Більше половини кордонів є морськими, багато бухт і естуаріїв річок є зручними для стоянки суден.

Населення країни складають в основному французи. Національними меншинами є корсиканці, баски, ельзасці, бретонці, фламандці, які проживають в основному на окраїнах. Значну кількість (близько 4 млн. осіб) складають іммігранти. Природний приріст населення становить 3 особи на 1000 жителів.

У містах проживає 75 % населення.

У столичній агломерації проживають 11,4 млн. жителів, що складає 16 % населення країни. Столицю з передмістями називають Великим Парижем.

Франція є високорозвиненою постіндустріальною державою, однією з країн «Великої сімки» — найрозвиненіших країн світу. За економічним потенціалом Франція посідає друге місце серед країн Західної Європи (після Німеччини).

Особливістю французької економіки є значна частка державного сектору — приблизно 1/4 усіх промислових підприємств.

За обсягом сільськогосподарської продукції, яку вона виробляє, країна посідає третє місце у світі (після США й Канади) і перше — у Західній Європі, повністю забезпечуючи себе основними її видами.

У той самий час частка промисловості у ВВП країни в десять разів більша за частку сільського господарства, промислові вироби складають близько 80 % вартості експорту. Більше половини економічно активного населення зайнято у сфері послуг, на яку припадає понад 2/3 ВВП країни.

Провідне місце серед галузей промисловості Франції посідають енергетика, машинобудування й хімічна промисловість.

За масштабами розвитку ядерної енергетики Франція поступається тільки США. У країні працюють більше ніж 50 енергоблоків АЕС, на яких щорічно виробляється понад 70 % усієї електроенергії.

На частку машинобудування припадає більше ніж 2/5 робітників і вартості промислової продукції. Франція перебуває серед перших країн світу за виробництвом і експортом машин та промислового устаткування. На світовому ринку високим попитом користуються автомобілі, авіаційна й космічна техніка, зброя, обладнання для АЕС.

Франція входить до перших п’яти країн світу з виробництва й експорту хімікатів. Достатня сировинна база, високий рівень розвитку новітніх технологій, сучасна організація праці дозволили Франції перетворитися на одного зі світових лідерів із виробництва мінеральних добрив, синтетичного каучуку, пластмас, фармацевтичних засобів, парфумів.

Велике значення зберігає швейна промисловість; її вироби користуються великим попитом і поза межами країни. Париж залишається центром із випуску одягу, галантереї, парфумів.

Високий рівень розвитку і якість продукції має харчова промисловість. Особливим попитом користуються французькі вина, сири, кондитерські вироби.

Структура сільського господарства Франції характеризується великою кількістю галузей за приблизно рівного значення рослинництва й тваринництва.

Франція — країна високорозвиненого транспорту. У внутрішніх перевезеннях пасажирів і вантажів перше місце посідає автомобільний транспорт.

Найбільшими підгалузями сфери послуг є туризм, зв’язок, транспорт, банківська й страхова справа. Франція посідає перше місце у світі за популярністю серед туристів. У середньому щорічно країну відвідують приблизно 65 млн. туристів, що дає близько 2,5 % ВВП.

Італія

Площа — 301,2 тис. км² (удвічі менше за територію України).

Кількість населення — 58,5 млн. осіб (2007).

Італія розташована на півдні Європи, на перетині важливих транзитних шляхів. її територія складається з трьох частин: материкової (близько 1/3 площі), півострівної (Апеннінський півострів) і острівної (острови Сицилія, Сардинія й низка дрібних островів). Італія — морська країна, близько 80 % її кордонів — морські, її береги омивають п’ять морів: Лігурійське, Тірренське, Іонічне, Адріатичне й Середземне. Італія межує із Францією, Швейцарією, Австрією, Словенією. У межах Італії існують дві анклавні держави — Ватикан і Сан-Марино.

Італія — густонаселена країна. Середня густота населення складає 193 особи/км², але розміщене населення дуже нерівномірно.

Для Італії характерним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні внутрішні і зовнішні міграції населення.

Італія — однонаціональна країна, близько 94 % населення якої складають італійці, на півночі є невеликі групи французів, німців і словенців.

Близько 60 % італійців проживає в містах, причому 12 % усього населення країни проживає в чотирьох найбільших містах — Римі, Мілані, Неаполі й Турині.

Італія є високорозвиненою постіндустріальною країною. На відміну від інших розвинених країн Західної Європи, у територіальній структурі її господарства існують контрасти між розвиненою північчю і відсталим півднем.

У міжнародному географічному поділі праці «обличчя» Італії визначається продукцією машинобудування, текстильної та швейної промисловості, субтропічного землеробства (фрукти, вина, цитрусові). У той самий час сільське господарство залишається «слабкою ланкою» італійської економіки. Провідною його галуззю є рослинництво.

Провідною галуззю обробної промисловості є машинобудування.

Важливе значення має автомобілебудування, що випускає легкові автомобілі, вантажівки й моторолери. У структурі обробної промисловості Італії друге місце (після машинобудування) посідає текстильна та швейна промисловість. Широко розвинене виробництво взуття.

Хімічна промисловість, включаючи нафтохімію й виробництво синтетичних волокон, дає близько 1/7 загального обсягу продукції обробної промисловості.

Енергетика країни базується на імпортних нафті, коксі й вугіллі, власному природному газі й гідроресурсах. Понад 3/4 електроенергії виробляється на ТЕС, що працюють головним чином на мазуті.

Підприємства харчової промисловості, що спеціалізуються на виробництві макаронів (спагеті), продукції з томатів і виробництві напоїв (особливо вин), розосереджені по всій території країни.

У сільському господарстві Італії зайнято близько 14 % економічно активного населення.

Величезну роль у сільському господарстві Італії відіграє традиційне виноградарство. За збором винограду Італія постійно змагається з Францією за перше місце у світі.

Основним видом транспорту Італії є морський (90 % вантажообігу). У внутрішніх перевезеннях вантажів і пасажирів головну роль відіграє автомобільний транспорт, на другому місці — залізничний.

Провідними галузями сфери послуг в Італії є туризм і готельний бізнес. Кількість туристів, що відвідують країну, становить більше ніж 50 млн. осіб на рік.

Росія

Площа — 17,08 млн. км² (у 28 разів більша за територію України).

Кількість населення — 142,0 млн. осіб (2007).

Росія є найбільшою за площею державою світу, що розташована одночасно у двох частинах світу: 1/3 — у Східній Європі, а 2/3 — у Північній Азії. Офіційна назва — Російська Федерація. До складу держави входять також Калінінградська область (на заході від основної території країни, відділена від неї Латвією та Литвою) і низка островів у Північному Льодовитому й Тихому океанах. На суходолі Росія межує з 14 державами. Дві третини російських кордонів — морські.

Для населення Росії характериним є перший тип відтворення, від’ємний природний приріст, «старіння нації», активні міграційні процеси (виїзд до розвинених країн, приплив робочої сили із сусідніх країн). Населення по території країни розміщено нерівномірно. Середній показник густоти населення низький — 8,3 особи/км².

Рівень урбанізації Росії досить високий — 74 %.

Росія — багатонаціональна держава, на території якої проживають представники понад 120 націй і народностей.

Росія, як і інші постсоціалістичні країни, зараз здійснює перехід до ринкової економіки.

Провідну роль у господарстві Росії відіграє промислове виробництво, представлене практично всіма галузями добувної й обробної промисловості. Провідними галузями є машинобудування, металургія й хімічна промисловість, які спираються на потужний паливно-енергетичний комплекс.

Провідною галуззю паливної промисловості є нафтогазова. За видобутком природного газу Росія посідає перше місце у світі, за видобутком нафти — третє. Електроенергетика в основному базується на ТЕС, які працюють на кам’яному та бурому вугіллі, горючих сланцях, природному газі, торфі. Російські ГЕС є найпотужнішими в світі. На АЕС припадає близько 10 % від загального виробництва електроенергії.

Чорна металургія працює на власній сировині та паливі. Основні металургійні бази —Центральна (Москва, Липецьк, Череповець, Новий Оскол, Електросталь), Уральська (Нижній Тагіл, Челябінськ, Магнітогорськ), Сибірська (Новокузнецьк, Красноярськ, Комсомольськ-на-Амурі). Кольорова металургія добре розвинена, виплавляють мідь, нікель, кобальт, свинець, цинк, олово, титан, магній.

Особливістю промисловості Росії є наявність потужного військово-промислового комплексу (ВПК). ВПК Росії — це система підприємств, що виробляють бойову техніку, озброєння й боєприпаси. ВПК зосереджує найбільш кваліфіковані кадри, кращу техніку і організаторів виробництва.

У сільському господарстві переважає тваринництво.

Транспорт Росії добре розвинений. Провідне місце в транспортній системі посідає залізничний транспорт.

У Росії, що має розгалужену мережу внутрішніх водних шляхів, великою є роль річкового транспорту. Морський транспорт Росії обслуговує в основному зовнішню торгівлю. У зв’язку з інтенсивним розвитком нафто й газовидобутку в Росії в останні десятиліття зросла роль трубопровідного транспорту. Авіаційний транспорт охоплює майже всі райони країни.

Польща

Площа — 312,7 тис. км² (майже вдвічі менша за територію України).

Кількість населення — 38,6 млн. осіб (2005).

Польща — середньорозвинена держава Центральної Європи. Сучасна територія країни сформувалась після Другої світової війни. Вигідність положення Польщі визначається виходом до Балтійського моря та транзитними комунікаціями між Заходом і Сходом Європи. Країна межує з Калінінградською областю Росії, Литвою, Білоруссю, Україною, Словаччиною, Чехією та Німеччиною.

Для Польщі характерним є перший тип відтворення, низький природний приріст (0,2 %о). «старіння нації».

Польща є однонаціональною країною: переважна більшість її жителів (97 %) — поляки. Решта — українці, німці, білоруси, литовці й представники інших національностей.

За віковою структурою Польща є однією з наймолодших країн Європи: діти й підлітки складають близько 19 % від усього населення країни, а середній вік жителів становить 36 років. Більшість поляків — католики. Середня густота населення — 123 особи/км², однак південна й центральна частини Польщі заселені більш густо порівняно з північно-східними регіонами. У містах проживає близько 63 % населення.

Польща є індустріально-аграрною країною. У 1990 р. в Польщі почався етап радикальних економічних перетворень, що дістали назву «план Бальцеровича». Із 1992 р. в Польщі почалося економічне піднесення.

Основу промисловості країни складають машинобудування, чорна й кольорова металургія, хімічна, текстильна, швейна, цементна, вугільна галузі. Польща є одним зі світових лідерів за виробництвом рибальських суден, товарних і пасажирських вагонів, тепловозів та електровозів, дорожніх і будівельних машин. Країна посідає одне із провідних місць у Європі за видобутком кам’яного вугілля, сірки, срібла, виплавкою сталі.

Провідне місце в сільському господарстві належить рослинництву.

Основними видами транспорту є залізничний і автомобільний. Зовнішні перевезення забезпечує морський, трубопровідний та авіаційний транспорт.

Оскільки Польща розташована на перетині транспортних шляхів, вона надає послуги з перевезення транзитних вантажів іншим європейським країнам.