МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

Департамент освіти і науки Одеської обласної державної адміністрації

Ізмаїльське вище професійне училище Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного

ЗВІТ

по практиці

Курс __________________ група ______________________________

Учня (учениці) _____________________________________________

__________________________________________________________

Професія _________________________________________________

__________________________________________________________

Місце проходження практики ________________________________

__________________________________________________________

Строки проходження практики _______________________________

Керівники практики:

від підприємства ___________________________________________

від учбового закладу ________________________________________

м. Ізмаїл

2014 р.

Я учениця групи СК-131 Сілаєва Юлія, проходила виробничу практику в Ізмаїльському вищому професійному училищі Київської державної академії водного транспорту імені гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного в метод кабінеті. Моя практика розпочалася з 01 грудня 2014 року, а закінчилася 15 січня 2014 року. Перед початком роботи у метод кабінеті зі мною провели інструктаж з охорони праці, ознайомили з приміщенням де я мала працювати. Працювала я з понеділка по п’ятницю. Мій робочий день розпочинався о 8 ⁰⁰, а закінчувався о 16 ⁰⁰ , обід тривав з 12 ⁰⁰ – 13⁰⁰ год.

В мої обов’язки входило:

• працювати на персональному комп’ютері;

• працювати з навчальними програмами;

• з номенклатурою справ;

• виконувати доручення керівників;

• поливати квіти;

• саджати квіти;

• доглядати за рибками;

• мити посуд.

Кожен день я прибирала своє робоче місце, витирала пилюку, виносила сміття.

За період роботи в метод кабінеті я навчилася працювати з документами у повному обсязі, дізналася для себе багато цікавого та корисного. Я впевнена, що навички набуті під час виробничої практики стануть мені у пригоді під час влаштування по професії секретар керівника.

1. Інструктаж з охорони праці, пожежної та електробезпеки. Знайомство з підприємством, апаратурою, робочим місцем

1.1 Охорона праці — це система правових, соціально-економічних, організаційно–технічних, санітарно–гігієнічних і лікувально–профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження життя, здоров'я і працездатності людини в процесі трудової діяльності;

• діюча на підставі відповідних законодавчих та інших нормативних актів система соціально – економічних, організаційно – технічних, санітарно – гігієнічних і лікувально–профілактичних заходів та засобів, що забезпечують збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці;

• дозвіл на початок робіт підвищеної небезпеки, який необхідний організації чи підприємству, хто працює в будівництві.

Види інструктажів

За характером і часом проведення інструктажі з питань охорони праці поділяються на вступний, первинний, повторний, позаплановий та цільовий.

Вступний інструктаж проводиться:

• з усіма працівниками, які приймаються на постійну або тимчасову роботу, незалежно від їх освіти, стажу роботи та посади;

• з працівниками інших організацій, які прибули на підприємство і беруть безпосередню участь у виробничому процесі або виконують інші роботи для підприємства;

• з учнями та студентами, які прибули на підприємство для проходження виробничої практики.

Первинний інструктаж:

• проводиться до початку роботи безпосередньо на робочому місці з працівником;

• новоприйнятим (постійно чи тимчасово) на підприємство;

• який переводиться з одного цеху виробництва до іншого.

Повторний інструктаж проводиться:

• з працівниками на робочому місці в терміни, визначені відповідними чинними галузевими нормативними актами або керівником підприємства з урахуванням конкретних умов праці, але не рідше;

• на роботах з підвищеною небезпекою – 1 раз на 3 місяці;

• для решти робіт – 1 раз на 6 місяців.

Позаплановий інструктаж проводиться:

• з працівниками на робочому місці або в кабінеті охорони праці;

• при введенні в дію нових або переглянутих нормативних актів про охорону праці, а також при внесенні змін та доповнень до них;

• при зміні технологічного процесу, заміні або модернізації устаткування, приладів та інструментів, вихідної сировини, матеріалів та інших факторів, що впливають на стан охорони праці.

Цільовий інструктаж проводиться з працівниками:

• при виконанні разових робіт, не передбачених трудовою угодою;

• при ліквідації аварії, стихійного лиха;

• при проведенні робіт, на які оформлюються наряд – допуск.

Електробезпека — це система організаційних та технічних заходів і засобів, що забезпечують захист людей від шкідливого та небезпечного впливу електричного струму, електричної дуги, електромагнітного поля і статичної електрики. Правила електробезпеки регламентуються правовими і технічними документами, нормативно – технічною базою. Знання основ електробезпеки обов'язкове для персоналу, обслуговуючого електроустановки і електроустаткування.

Розвиток техніки змінює умови праці людини, але не робить їх безпечніше, навпаки – у процесі експлуатації нової техніки найчастіше виявляються невідомі раніше небезпечні фактори.

Сучасне виробництво немислиме без широкого застосування електроенергетики. Мабуть, немає такої професійної діяльності, де б не використовувався електричний струм.

Найбільш страшне наслідок удару електричним струмом – смерть. На щастя, вона трапляється в цьому випадку досить рідко.

Для недопущення електропоразки та забезпечення електробезпеки на виробництві застосовують: ізолювання проводів та інших компонентів електричних ланцюгів, приладів і машин; захисне заземлення; занулення, аварійне відключення напруги; індивідуальні засоби захисту та деякі інші заходи.

На жаль, повсюдне старіння виробничих фондів, приміщень негативно позначається і на якості електропроводки. Пробої в електропроводці ведуть не тільки до ударів струмом, а й є однією з основних причин пожеж.

Пожежна безпека — це стан об'єкта, при якому з регламентованою ймовірністю виключається можливість виникнення та розвиток пожежі і впливу на людей її небезпечних факторів, а також забезпечується захист матеріальних цінностей.

Причинами пожеж та вибухів на підприємстві є порушення правил і норм пожежної безпеки, невиконання Закону «Про пожежну безпеку» тощо.

Небезпечними факторами пожежі і вибуху, які можуть призвести до травми, отруєння, загибелі або матеріальних збитків є відкритий вогонь, іскри, підвищена температура, токсичні продукти горіння, дим, низький вміст кисню, обвалення будинків і споруд.

За стан пожежної безпеки на підприємстві відповідають її керівники, начальники цехів, майстри та інші керівники.

На підприємствах існує два види пожежної охорони: професійна і воєнізована. Воєнізована охорона створюється на об'єктах з підвищеною небезпекою. Крім того, на підприємствах для посилення пожежної охорони організовуються добровільні пожежні дружини і команди, добровільні пожежні товариства і пожежно-технічні комісії з числа робітників та службовців. При Міністерстві внутрішніх справ існує управління пожежної охорони (УПО) і його органи на місцях. До складу УПО входить Державний пожежний нагляд який здійснює:

• контроль за станом пожежної безпеки;

• розробляє і погоджує протипожежні норми і правила та контролює їх виконання в проектах і безпосередньо на об'єктах народного господарства.