1. Ринок меблів. Споживні властивості меблів

2. Фактори, що формують споживні властивості меблів.

2.1. Меблеві матеріали

2.2. Виробництво меблів

3. Класифікація та групова характеристика асортименту меблів

4. Вимоги до якості меблевих товарів

5. Маркування, пакування, зберігання

На меблеву промисловість України впливають природні, демографічні та економічні передумови її розвитку та розміщення.

Природні передумови впливають на особливості і засади територіальної організації виробництва. Наявність лісових ресурсів сприяє розміщенню виробників меблевої продукції. На Україні недостатньо сировинної бази. Це зумовлено невисокою лісистістю (14%), невеликими обсягами заготівлі сировини та переважанням лісів з обмеженим експлуатаційним значенням (52%). Україна забезпечує лісовими ресурсами власні потреби лише на 30%. Оскільки у нас не достатньо лісових ресурсів, то і не достатньо матеріалів для виробництва меблів (плит ДСП, ДВП, МДФ, натуральної деревини тощо). Тому вітчизняні виробники змушені завозити матеріали з іноземних країн і виробництва можуть бути розміщенні поблизу портів транспортування матеріалів. Це сприяє розвитку меблевої промисловості України, тому що на транспортування затрачаються немалі кошти, а закордонні матеріали є дещо дорогими від вітчизняних, бо враховується податок при ввозі продукції через кордон.

Основні райони лісів розміщенні в Поліссі та Карпатах. Отож, виходячи з цього найбільші центри виробництва меблів зосередженні в цих районах: Чернівці, Берегомет, Івано-Франківськ, Брошнів, Вигода, Рахів, Надвірна, Свалява, Стрий, Львів, Сколе, Тересва - в Карпатах; Костопіль, Сарни, Ковель, Коростень, Овруч, Малин - на Поліссі. Крім орієнтації промисловості на сировину, вона орієнтується і на споживача, тому найбільші виробництва також розміщені в Києві, Харкові, Львові, Дніпропетровську, Одесі, Донецьку, Івано-Франківську, Чернівцях тощо.

Вітчизняний меблевий ринок ділиться між іноземними та вітчизняними виробниками у співвідношенні приблизно 35% на 65%

Український ринок меблів стає популярним, а попит на меблеву продукцію зростає як і прибутки меблевих підприємств. Із загальної кількості реалізації нових меблів 60% становлять меблі для житла, 25–30% — офісні, 5–10% — спеціальні для шкіл, ВНЗ, медичних установ. У ціновому діапазоні дешеві масові меблі сягають 40% обсягу продаж, середній ціновий сегмент — 40–50%, найдорожчі меблі бізнес і преміум-класу становлять лише 10%.

в Україні майже п’ять тисяч підприємств виробляють меблі. З них лише близько 300 великих і середніх, що працюють в промисловому режимі, решта — малі приватні підприємства та майстерні, які виготовляють ексклюзивні зразки на замовлення невеликими партіями. Великі й середні підприємства виробляють загалом близько 60% вітчизняних меблів.

Меблі, як і інші предмети, що оточують людину, задовольняють певні потреби.

Меблеві вироби можуть виконувати різні функції. Так, письмовий стіл, робоче крісло призначені задовольняти потреби людини під час праці, диван та ліжко - під час відпочинку і сну; столи для обіду і кухонний можуть бути використані для приготування і вживання їжі, шафи для посуду, білизни, суконь тощо - для зберігання різноманітних предметів.

Меблі повинні мати комплекс функціональних, ергономічних, естетичних властивостей, бути надійними в експлуатації.

На споживні властивості меблів, їх ціну впливає низка чинників, насамперед матеріали і виготовлення.

Споживні властивості меблів

Функціональні властивості. Показники функціональних споживних властивостей меблів характеризують їх відповідність своєму призначенню. Меблі повинні бути корисними. Вони повинні задовольняти різні потреби: сидіння; відпочинку; роботи; дозвілля; збереження речей.

Функціональні властивості меблів обумовлені фізико - механічними і хімічними властивостями матеріалів, що використовуються для їх виготовлення, а також функціональністю конструкції конкретного меблевого виробу.

Функціональність конструктивного рішення меблів характеризується їх пристосованістю виконувати основні і додаткові функції Наприклад, основна функція крісла – бути опорою тіла людини під час роботи або відпочинку, але крісло, що трансформується у ліжко, виконує ще одну функцію – є опорою під час сну. Функціональність матеріалів меблів оцінюється в основному інструментальними методами (міцність лакофарбового покриття, щільність деревини, міцність меблевої тканини на розрив тощо).

Ергономічні властивості. Показники ергономічних споживних властивостей обумовлюють зручність і комфорт меблів при користуванні.

Зручність при користуванні меблями обумовлюється їх конструктивними особливостями. Так, стільці, крісла, дивани тощо повинні відповідати зросту і масі людини, розмірам речей, що будуть там зберігатися. Зручними рахуються ті меблі, що забезпечують нормальне функціонування організму людини, раціональне використання площі помешкань, легкість пересування і їх трансформації.

Дуже велика увага приділяється гігієнічним властивостям меблів до яких відносять швидкість забруднення і очищення, повітря -, паропронікність меблів тощо.

Властивості безпеки. Безпека користування меблями залежіть в першу чергу від безпеки матеріалів, з яких вони виготовлені, а також конструктивного рішення меблевого виробу.

Безпека меблів буде характеризуватися в першу чергу такими показниками:

· механічна безпека (в конструкції меблів, особливо дитячої, не повинно бути гострих кутів, країв, отворів, деталей, що відкручуються);

· хімічна безпека (меблі повинні виготовлюватися з матеріалів, що не є шкідливими для здоров’я людини, яки дозволені у виробництві Міністерством охорони здоров’я);

· пожежна безпека (матеріали, що використовуються для виготовлення меблів, повинні бути пожежобезпечними).

Властивості надійності. Властивості надійності меблів обумовлені багатьма чинниками, в тому числі: властивостями матеріалів і особливостями конструкції. Надійність меблів характеризується:

· довговічністю; · збереженістю; · ремонтопридатністю.

Особливе значення має довговічність меблів, що характеризується показниками фізичної довговічності і моральної довговічності. Фізична довговічність характеризується строком служби меблевого виробу до його руйнування, а моральна довговічність – до його старіння.

Естетичні властивості. Естетичні споживні властивості визначаються об’ємо - просторовим і декоративним рішенням виконання меблів.

Вони характеризуються такими показниками як:

· інформаційна виразність(художньо –технічний рівень виконання, сучасність форми, гармонічність пропорцій, симетричність деталей, привільний підбор за кольором облицювальних матеріалів, відповідність направленню сучасної моди);

· раціональність форми (форма повинна відповідати призначенню меблів, не повинно бути громіздких, функціонально не виправданих елементів);

· цілісність композиції (всі елементи меблевого виробу повинні складати один архітектурно-конструктивний ансамбль за формою, кольором, фактурою поверхні тощо);

· досконалість виробничого виконання (на меблевих виробах не повинно бути подряпин, патьоків клею і лаків, тріщин, задирів, відшарування лакової плівки тощо).