- •Предмет і завдання курсу.
- •Первісна культура на території України: періодизація, головні пам’ятки, головні досягнення первісного мистецтва.
- •Культура античних міст Північного Причорномор’я: умови розвитку, писемність, наука, література, театр, спорт
- •Культура античних міст Північного Причорномор’я: мистецтво, побут, релігія
- •Культура стародавніх слов’ян. Давньослов’янське язичництво
- •Християнство: особливості прийняття, вплив на розвиток культури України.
- •Київська Русь: освіта та наукові знання.
- •Київська Русь: писемність і літературна традиція
- •Мистецтво Київської Русі: архітектура, живопис, прикладне мистецтво.
- •Архітектура України (х – хі ст.). Характеристика пам’яток Києва та Чернігова.
- •Своєрідність культури Галицько-Волинської держави.
- •16. Розвиток книжкової справи і літератури українських земель у хiii-XV ст.
- •17.Передумови і труднощі культурного піднесення XVI-XVII ст.
- •18.Розвиток освіти і наукових знань у XVI – перша половина XVII ст. Братські школи.
- •19.Розвиток літератури в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.). Полемічна література. І. Вишенський.
- •20.Архітектура та живопис в українських землях Великого князівства Литовського та Речі Посполитої.
- •21.Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.).
- •22.Козацтво як культурно-історичний феномен.
- •23.Особливості релігійної ситуації в Україні XVI – XVII ст.
- •24.Освіта і наука в Україні в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •25.Культурно-просвітницька діяльність Києво-Могилянської академії.
- •26.Література і мистецтво України в другій половині хvіі – хvііі ст.
- •27.Українське (“козацьке”) бароко. Архітектура та живопис хvіі – хvііі ст.
- •28.І. Мазепа як меценат і культурний діяч.
- •29.Виникнення театру в Україні у хvііі ст.
- •30.Розвиток філософської думки в Україні у XVIII ст. Г. С. Сковорода.
- •31.Особливості українського національно-культурного відродження (кінець хvііі – перша пол. Хіх ст.).
- •Кирило-Мефодіївське братство, “Руська трійця”, громади в контексті української культури.
- •Українсько-російські культурні взаємини хvііі –хіх ст. Репресії царизму проти української культури.
- •Іван Котляревський – засновник нової української література.
- •Тарас Шевченко: семантика символів в поезії та живописі.
- •Українська література другої пол. Хіх – поч. Хх ст.
- •Український театр хіх ст.: історія становлення, суспільно-політична функція, мистецькі орієнтири.
- •М. П. Драгоманов та його місце в історії української культури.
- •Іван Франко: філософські, етичні та естетичні погляди.
- •Галичина – “український п’ємонт”. Переміщення центру національно-культурного руху в Галичину у другій половині хіх ст.
- •Мистецтво в Україні: театр, архітектура, живопис, музика (друга пол. Хіх – поч. Хх ст.).
- •Модерністська течія в українській культурі на межі хіх – хх ст.
- •Українська культура в роки Першої світової війни.
- •Культура і духовне життя в Україні в 1917 – 1920 рр.
- •Політика українізації та її вплив на культуру. Культурне піднесення 1920-х рр.
- •Освіта та наука в Україні. 1920 – 1930-ті рр.
- •Українська література 1920-х – поч. 1930-х рр. Літературна дискусія: пошуки мистецьких орієнтирів.
- •Українське мистецтво 1920 – 1930-х рр.: театр, кіно, архітектура, живопис.
- •Тоталітаризм та його вплив на розвиток культури в Україні. “Розстріляне Відродження”.
- •Українська культура у роки Великої Вітчизняної війни.
- •Культурне життя в Україні у другій половині 40-х – на початку 50-х рр. Хх ст. Культурно-ідеологічні процеси.
- •Культура і духовне життя в Україні за часів хрущовської “відлиги”: основні тенденції та характерні ознаки
- •Українська культура в 70-80-х рр. Ідеологічний диктат.
- •Захист національних культурних традицій та української історичної спадщини (1950 – 1980-ті роки). Дисидентський рух.
- •Українська культура в роки “перебудови”. Діяльність неформальних громадських об’єднань.
- •Тенденції сучасного національно-культурного відродження.
- •Стан освіти та науки в Україні за доби незалежності .Субкультури.
- •Характерні ознаки релігійного життя в Україні за доби незалежності.
- •Українське мистецтво доби незалежності (література, кіно, музика, театр).
- •Внесок діаспори в українську культуру хх ст.
21.Виникнення і розвиток книгодрукування в Україні (хvі – перша половина хvіі ст.).
Всесвітньо-історичне значення для культурного прогресу людства мало винайдення книгодрукування і виробництво паперу. В середині XV ст. було винайдено книгодрукування через розбірний металевий шрифт. Заслуга винахідника книгодрукування, уродженця Майнца, що потім переїхав до Страсбурга, Йоганна Гутенберга (1400 - 1468) в тому, що він винайшов можливість набору тексту завдяки металевим буквам. Крім того, Гутенберг винайшов особливий прес-верстат, що давав можливість друкувати на обох сторінках паперового аркуша. Винахід був зроблений в 1445 р. і поширився з Німеччини по інших країнах. Вже з другої половини XV ст. почалося швидке витіснення книгою, надрукованої на папері пергаментних рукописів
У кінці XV – на початку XVI ст. перші книги церковнослов'янською мовою надрукували Швайпольт Фіоль у Кракові і Франциск Скорина у Празі. В Україні поштовх для розвитку книгодрукарства дав Іван Федоров власне, І.Федоров відновив занедбане книгодрукарство, який втік з Москви від переслідування реакційного духовенства у 60-х роках XVI ст. У 1573 р. Федоров за допомогою меценатів створив у Львові друкарню, де роком пізніше надрукував знаменитий “Апостол” (збірник описів життя святих). Через деякий час Федоров розорився, заклав друкарню і на запрошення князя К.Острозького, – одного з тих, хто зберіг відданість православ'ю, - переїхав у його маєток в м. Острозі. Саме в цей час тут за ініціативи К.Острозького здійснювався грандіозний проект – готувалося до друку перше у слов'янському світі повне видання Біблії церковнослов'янською мовою.
Друкарська справа отримала розвиток у всій Україні. Вже в першій половині XVII ст. тут нараховувалося близько 20 друкарень, найбільшою з яких була друкарня в Києво-Печерській лаврі. Друкарні створювалися на кошти меценатів, Війська Запорозького. Активно займалися організацією типографій братства.
Зростання книгодрукування в Україні ілюструється такими цифрами. Якщо за 30 років (1574-1605 рр.) друкована продукція всіх друкарень в Україні знаходилася в межах 460 друкарських аркушів (що приблизно еквівалентно 46 сучасним книгам на 150 стор.), то тільки за 5 років (1636-1640 рр.) – вже понад 1927 друк. аркушів.
Поряд зі стаціонарними друкарнями також були пересувні. До середини XVII ст. нараховувалося вже близько 40 різних друкарень. Найбільшу питому вагу у друкарській продукції мали книги релігійного характеру, але видавалися також наукові трактати, довідники, календарі, підручники. Деякі з підручників відігравали важливу роль в освіті. Так, граматику, автором якої був М.Смотрицький (1619 р.), М. Ломоносов назвав “вратами вченості”. Вона перевидавалася більше 150 років практично у незмінному вигляді. Примітний той факт, що в домашніх бібліотеках багатих львівських міщан нараховувалися десятки і сотні книг.
В частині України, яка перебувала під владою Москви, у XVIII ст. царський уряд проводить реакційну політику щодо книгодрукування. Були заборонені публікації українською мовою, введені цензурні обмеження. В інструкції друкарням, яка з'явилася в 20-х роках XVIII ст., говорилося, що книгодрукування повинно здійснюватися так, щоб “никакой розни и особливого наречия не было”. Через штрафи, накладені на Чернігівську друкарню, вона збанкрутувала. Після ліквідації Запорозької Січі у 1775 р. книгодрукування українською мовою занепало.