4. Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру

Продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, у межах територіальної юрисдикції якого застосовуються цей захід чи відбувається лікування (ст. 514 КПК). Зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється, якщо особа, яка вчинила суспільно небезпечне діяння у стані неосудності, видужала або якщо внаслідок змін у стані її здоров’я відпала потреба в раніше застосовуваних заходах медичного характеру. Розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається така особа, судом, на території юрисдикції якого особа проходить примусове лікування. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Зазначене подання розглядається в судовому засіданні за обов’язковою участю законного представника та захисника особи, лікаря-психіатра, прокурора, а в разі якщо стан здоров’я особи цьому не перешкоджає, то і самої особи. Про розгляд подання повідомляється потерпілий та його захисник, цивільний позивач та цивільний відповідач.

Відповідно до ст. 19 ЗУ «Про психіатричну допомогу» особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на шість місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення або про зміну чи продовження строку застосування такого заходу.

Питання про зміну або припинення застосування примусового заходу медичного характеру вирішується судом у разі такої зміни стану психічного здоров’я особи, за якої відпадає необхідність застосування раніше призначеного заходу або виникає необхідність у призначенні іншого примусового заходу медичного характеру (як з менш інтенсивним, так і більш інтенсивним типом спостереження). Необхідність зміни чи скасування примусових заходів медичного характеру може бути пов’язана з такою зміною стану здоров’я особи, яка виключає її небезпеку для неї та оточуючих.

У разі видужання особи, яка після вчинення кримінального правопорушення захворіла на психічну хворобу або в неї настав тимчасовий розлад психічної діяльності чи інший хворобливий стан психіки, які позбавляли її можливості усвідомлювати свої дії або керувати ними, суд на підставі висновку комісії лікарів-психіатрів своєю ухвалою припиняє застосування примусових заходів медичного характеру.

Постановления ухвали суду про припинення застосування примусових заходів медичного характеру є підставою для проведення досудового розслідування чи судового провадження.

У разі засудження в подальшому цієї особи до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі час її перебування в медичній установі зараховується у строк відбування покарання.

Якщо на час розгляду питання про відновлення кримінального провадження закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності або прийнято закон, який усуває кримінальну відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, кримінальне провадження підлягає закриттю, якщо особа, щодо якої розглядається питання, не заперечує проти цього.

Якщо примусові заходи медичного характеру були застосовані до особи, яка захворіла на психічну хворобу під час відбування покарання, то особа повинна бути направлена для подальшого відбування покарання, що було їй призначено вироком суду до її хвороби. У разі засудження цієї особи до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі час її перебування в медичній установі зараховується у строк відбування покарання, виходячи з розрахунку один день психіатричного стаціонару за один день арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців чи позбавлення волі.

Ухвала суду про продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмова у цьому може бути оскаржена до апеляційного суду протягом семи днів з дня її проголошення (ст. 516, п. 2 ч. 2 ст. 395 КПК).

Суб’єктами апеляційного оскарження можуть бути: законний представник та захисник особи, щодо якої вирішувалося питання про застосування чи відмову в застосуванні примусових заходів медичного характеру, продовження, зміну, припинення застосування примусових заходів медичного характеру або відмову в цьому; прокурор; потерпілий або його законний представник у частині, що стосується інтересів потерпілого; особа, відносно якої припинено застосування примусових заходів медичного характеру.