- •Лекція 9
- •Тема 9. Право інтелектуальної власності
- •1. Міжнародне культурне співробітництво й міжнародна охорона авторських прав
- •2. Авторські права іноземців в україні
- •3. Охорона й використання творів вітчизняних авторів за кордоном
- •4. Багатосторонні угоди в області авторського права
- •5. Міжнародне науково-технічне співробітництво й закордонне патентування винаходів
- •6. Охорона прав іноземців на винаходи в україні
- •7. Патентування вітчизняних винаходів за кордоном
- •9. Право на товарний знак і боротьба з несумлінною конкуренцією
- •10. Міжнародні угоди про охорону прав на винаходи, промислові зразки й товарні знаки
6. Охорона прав іноземців на винаходи в україні
Вітчизняне законодавство надає іноземцям й іноземним юридичним особам можливість охороняти в Україні їхнього права на винаходи. Законодавство України передбачає, що іноземні фізичні і юридичні особи користуються правами, передбаченими цим законом, нарівні з фізичними і юридичними особами України в чинність міжнародних договорів або на основі принципу взаємності.
В Україні право на винахід охороняється державою й засвідчує патентом. Патент на винахід засвідчує визнання заявленого технічного рішення винаходом, авторство на винахід, пріоритет винаходу й виключне право на використання винаходу. Патент видається авторові винаходу; фізичній або юридичній особі, що вказується автором винаходу як патентовласник; їхнім правонаступникам; роботодавцеві (при наявності певних умов). У період дії в СРСР Положення про відкриття, винаходи й раціоналізаторські пропозиції 1973 року існували дві форми охорони: авторське посвідчення й патент. Радянські громадяни, як правило, подавали заявки на одержання авторського посвідчення. Видачею авторського посвідчення визнавалося авторство на винахід, забезпечувалися майнові й інші права винахідника. Виключне право на винахід належало державі. Використання винаходів, захищених авторським посвідченням, здійснювалося радянськими державними й іншими організаціями без спеціального на те дозволу.
Розвиток науково-технічного співробітництва СРСР із іншими державами привело до того, що в ряді випадків створювалися спільні винаходи. Під ними звичайно розуміються винаходи, зроблені в співавторстві громадянами двох або більше країн, або ж винаходу, зроблені в міжнародному інституті або іншій міжнародній організації. У випадках такого роду, якщо винахід був зроблений на території СРСР, звичайно перша заявка на винахід подавалася в Державний комітет СРСР по винаходах і відкриттям (Держкомвинаходів СРСР), а потім уже в патентне відомство країни громадянства співавтора-іноземця. Такий порядок подачі першої заявки на спільний винахід у відомство країни, де був зроблений винахід, передбачений, зокрема, в ув'язненому країнами - членами РЕВ 12 квітня 1973 р. багатосторонній Угоді про правову охорону винаходів, промислових, загальнокорисних зразків і товарних знаків при здійсненні економічного й науково-технічного співробітництва.
За радянсько-французькою Згодою про взаємну охорону й використання прав промислової власності від 19 травня 1970 р. форму охорони права на винахід у СРСР (авторське посвідчення або патент), так само як і форму охорони у Франції відносно спільних винаходів, створених радянськими й французькими громадянами в ході науково-технічного й економічного співробітництва, радянські й французькі організації, що співробітничають, вибирали за взаємною домовленістю. Аналогічне правило втримувалося в радянсько-австрійській Угоді про правову охорону промислової власності 1981 року.
У новому законодавстві України передбачена охорона винаходів тільки у формі патенту.
Який же порядок установлений в України для подачі іноземцем заявок на одержання охоронного документа (патенту)? Іноземні громадяни й особи без громадянства (фізичні особи), що проживають за кордоном, і іноземні юридичні особи або їхні патентні повірники ведуть в Україні справи по одержанню патентів на винаходи й по підтримці їх у чинності через патентних повірників, зареєстрованих у Патентному відомстві. При одержанні патенту й щорічно протягом строку його дії (20 років) стягуються спеціальні патентні мита.
Видача охоронних документів іноземцям провадиться в такий же спосіб, як й українським громадянам.
У ряді правил нашого законодавства знайшов своє відбиття факт участі СРСР (України) у Паризькій конвенції по охороні промислової власності й в інших міжнародних угодах у цій області. Так, пріоритет винаходу може встановлюватися по даті подачі першої заявки на винахід у закордонних країнах (конвенційний пріоритет), якщо заявка на винахід надійшла в наше Патентне відомство протягом 12 місяців з дати подачі першої заявки в закордонній країні - учасниці Паризької конвенції по охороні промислової власності. При розгляді заявок іноземців на одержання патентів застосовуються загальні правила нашого законодавства. Яких-небудь особливих правил для іноземців щодо цього не встановлено.
Обсяг прав іноземця, що одержав патент в Україні, повністю визначається нашим правом. Так, відповідно до правил законодавства при видачі патенту патентовласникові надається виключне право на винахід, і без згоди іноземця-патентовласника ніхто не може використати винахід.
Особа, що порушила виключне право патентоволодільця, зобов'язано припинити порушення й відшкодувати заподіяний збиток у порядку, передбаченому цивільним законодавством.
Аналогічні правила встановлені в Україні відносно корисних моделей і промислових зразків.
