5. Міжнародне науково-технічне співробітництво й закордонне патентування винаходів

Розвиток міжнародного науково-технічного співробітництва привело до висновку міжурядових угод про економічне й науково-технічне співробітництво із Францією, ФРН, Італією, Великобританією, Австрією, Фінляндією й іншими країнами. На основі цих угод проводяться спільні розробки й дослідження, створюються винаходи.

Розвиток міжнародного співробітництва в галузі науки й техніки й науково-технічна революція, що відбувається у світі бурхлива, викликали різке збільшення числа винаходів, патентованих у різних державах. Щорічно подається у всіх країнах близько 800 тис. заявок.

Охорона винаходів здійснюється на основі норм патентного права. Відносно винаходів територіальний характер відповідних прав проявляється ще більш яскраво, ніж відносно творів літератури й мистецтва. Технічні досягнення зізнаються як винаходи тільки в результаті ухвалення рішення державним органом (патентним відомством), і права на винаходи виникають у якої-небудь особи лише у випадку видачі йому охоронного документа (патенту). Такий документ діє тільки на території держави, у якому він був виданий. Тому для придбання права на цей винахід в іншій державі потрібні подача заявки й самостійна видача патенту або іншого охоронного документа в цій іноземній державі. Мова йде, таким чином, не про визнання суб'єктивного права на винахід, що виник раніше в іншій державі, а про виникнення нового суб'єктивного права в даній державі.

Природно, що визнання пропозиції винаходом і видача патенту будуть здійснюватися в кожній державі на основі норм його внутрішнього законодавства. До винаходу пред'являється вимога новизни, а в ряді країн - також вимога корисності. Запропоноване рішення повинне бути новим, тобто невідомим раніше в усім світі (так називана світова новизна) або в даній країні (локальна новизна). Новизна встановлюється шляхом проведення спеціальної експертизи на новизну (насамперед по патентній і науково-технічній літературі).

Форма охорони винаходу також повністю визначається внутрішнім законодавством.

У більшості країн охорона здійснюється шляхом видачі патенту на винахід (є різні види патентів).

Звичайно у випадку видачі патенту виключне право на винахід надається патентовласникові, у якості якого найчастіше виступають великі фірми. Маючи патент, патентовласник може дозволити кому-небудь використати цей винахід, використати його сам або взагалі нікому його не надавати для використання. Без згоди патентовласника винахід не може бути використано. Якщо хто-небудь зробить це, тобто порушить патент, то за рішенням суду з порушника можна буде стягнути збитки, пов'язані з порушенням патенту, і накласти арешт на виріб, створений з використанням патенту, наприклад при ввозі його в країну.

Щоб товари, що вивозять із України, не порушували патентів третіх осіб, вони повинні мати так називану патентну чистоту. Це значить, що, перед тим як представити експонат на виставку або вивезти його за кордон, перед тим як передати проект або технічну документацію, потрібно перевірити, чи володіє виріб патентною чистотою, тобто чи не підпадає воно під дію патентів, що належать третім особам. Це встановлюється шляхом проведення експертизи на патентну чистоту. Якщо буде встановлено, що виріб не має патентну чистоту, прийде або відмовитися від його поставки, або змінити відповідні технічні рішення, або купити ліцензію в патентовласника, тобто одержати дозвіл на використання винаходу.

Широке поширення в міжнародних відносинах одержав термін "промислова власність". Згідно ст. 1 Паризької конвенції по охороні промислової власності, об'єктами охорони промислової власності є патенти на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, товарні знаки, знаки обслуговування, фірмові найменування й вказівки походження, а також припинення несумлінної конкуренції.