Сковорода

Тематично поезія Сковороди дуже широка: релігійні вірші, оригінальні псалми, медитації (роздумі) про суть життя, про взаємини між людиною і природою, про суспільну несправедливість, про справжнє щастя. В його ліричній поезії релігійні мотиви часто переплітаються із світськими. У ранніх поетичніх творах Григорія Сковороді переважно звучать мотиви туги людини, смутку, яку гнітить навколишня дійсність. Мотив пробудження природи набирає глибокого змісту, він часто поєднується у творчості Сковороди з мотивами воскресіння світу, очищення людської душі. Літературна спадщина письменника – мислителя Григорія Сковороди належить до вагоміх надбань української культури XVIII ст.Сковорода одним з перших вивів байку на шлях самостійного розвитку, наповнив свої твори глибоким ідейним змістом.

Іван Мазепа

 (1644-1709) — один з видатних і найсуперечливіших політичних діячів України. Він здобув високу освіту: спочатку в Києво-Могилянській колегії, а потім у колегії єзуїтів у Варшаві. Вступивши на службу до польського короля, багато подорожував по Західній Європі, набуваючи досвіду управління державою. Протягом 21-річного гетьманування І. Мазепа став одним із найбагатших феодалів Європи. Більшу частину своїх особистих прибутків він віддає на розвиток просвітницьких, культурних та релігійних закладів. Саме під його впливом козацька старшина посилає своїх синів на навчання до закордонних університетів, що зумовило формування згодом власного кадрового потенціалу.

Загальна характеристика українського барокко

Основу мистецтва бароко складає принцип контрастів. У ньому виникає контраст прозаїчного і поетичного, потворного й прекрасного, "високого" й "низького", матеріального і духовного, природи й розуму, спокою й екстазу. Стиль бароко став вираженням підвищеної емоційності мистецтва. Для бароко характерна експресія, схвильованість, напружена динамічність, театральність, патетика. У той же час йому властивий елемент гри – гри на контрастах, штучній ускладненості, нарочитості, пишності, декоративності, парадності фасадів і інтер’єрів будинків, вишуканості ліній у скульптурі, колірній насиченості живопису, використанні гіпербол, метафор, пихатості мови в поезії й прозі. Бароко знайшло вираження в архітектурі, живописі, скульптурі, музиці, поезії й драматургії. Саме барокова культура породила так званий "темний стиль" в поезії. 

Барокова архітектура

Найбільш яскраво стиль бароко виявився в архітектурі. Тут він існував як доповнення до гармонії ансамблю, зберігавшого риси епохи Відродження. До його класичної простоти, ясності, земної величі споруд, характерних для мистецтва Відродження, добавлялись елементи величі позаземного: спиралевидні колони, які підіймалися угору й створювали ілюзію прилучення до небес, напівсферичний купол, імітуючий небо, або заміняючий його. Розкішна архітектура бароко була призвана прославляти знатність і багатство. Зароджується бароккова архітектура, а в синтезі з нею й інші мистецтва, на початку XVII століття у Львові .Самостійна творчістьукраїнських майстрів розпочинається в другій половині XVII століття, та досягає найбільшого розквіту в добу Мазепи. Вважається, що перший тип будов постав із поєднання тринавної церкви, віддавна пристосованої до літургійних потреб східної обрядовості, із західним і базилічним типом барокко, близького до візантійсько-української базиліки. До таких споруд нашого краю належать великі церкви в Бережанах, Троїцька церква в Чернігові Помітні впливи західноєвропейські, але окремі форми й деталі, зокрема декорація, набирають оригінальних форм, що почерпнуті з народного, сільського мистецтва.. Почався будівничий і відновний період. А сама реставрація потребувала суттєвих добудов, а не просто декорування чи повторення старого. В увесь цей процес укладався глибокий сенс безперервності історії, саме культурної історії.