- •Тема 25
- •1.Основні категорії дидактики
- •3. Закономірності та принципи навчання дітей дошкільного віку
- •4.Типи навчання, їх характеристика.
- •Додакт.Завдання:
- •1.Складіть тезаурус основних понять дошкільної дидактики.
- •3.Л.Виготський підкреслював, що «навчання веде за собою розвиток». Яким вимогам повинно відповідати таке навчання?
- •4. Чим зумовлена необхідність оновлення принципів навчання?
- •Семінарське заняття № 2
- •4.Індивідуально-диференційований підхід до навчання дітей.
- •Додаткові завдання
- •2.Варіативність організації занять.
- •3.Різноманіть форм організації навчання дошкільників.
- •4.Зв'язок різних форм організації навчання у педагогічному процесі дитячого садка
- •Додаткові завдання
- •3.Вирішіть 3 педагогічні ситуації:
- •Практичне заняття № 4
- •2.Роль знань у формуванні навчальних навичок та умінь у дітей дошкільного віку в різних вікових групах.
- •Завдання для с.Р.
- •1.Яким вимогам має відповідати розвивальне середовище?
- •2.Випишіть перелік обов’якового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу.
- •Практичне заняття № 5
- •1.Педагогічні основи планування:
- •2.Зміст планування
- •4. Облік навчально-виховної роботи
- •Семінарське заняття № 6
- •1.Сучасна сім’я та її роль у вихованні дошкільників.
- •2.Психолого-педагогічні засади родинного виховання
- •3.Педагогічні умови виховання дітей у сім’ї
- •4.Шляхи взаємодії суспільного та родинного виховання дітей дошкільного віку.
- •Додаткові завдання
- •1.Складіть схему «Компоненти виховного потенціалу сім’ї» та дайте їх характеристику.
- •2.Порівняйте два поняття «авторитарність» і «авторитет». Доведіть, що авторитет батьків і гуманне виховання не виключають один одного.
- •Практичне заняття № 7
- •1.Сучасні підходи до проблеми співробітництва дошкільного закладу та сім’ї.
- •2.Зміст і форми організації спільної виховної роботи дитячого садка та сім’ї.
- •3.Методи вивчення сім’ї.
- •4.Формування батьків педагогів.
- •1.Розробіть зміст консультації для батьків на теми «Як готувати дитину до появи у сім’ї малюка», «Формування позитивних взаємин між старшими і молодшими дітьми».
- •2.Вирішіть педагогічні ситуації:
- •3.Складіть анкету для батьків, на основі якої можна було б визначити, чи знають вони свою дитину.
- •Семінарське заняття № 8
- •1.Дослідження проблеми готовності до школи у вітчизняній педагогіці та психології
- •3.Шляхи формування компонентів психологічної готовності у дошкільному закладі
- •5.Способи визначення підготовленості дитини до навчання у школі
- •Додаткові завдання
- •1.Охарактеризуйте причини недостатнього рівня підготовленості дітей до шкільного навчання.
- •1.Зміст загальної готовності дітей до шкільного навчання.
- •2.Підберіть методики для визначення готовності дитини до шкільного навчення.
- •3.Зробіть порівняльний аналіз соціальних компонентів шкільної зрілості і психологічної готовності до школи.
- •1.Особливості учіння шестирічних школярів.
- •2.Організація навчально-виховної роботи у початковій школі.
- •2.На основі проведених спостережень дайте порівняльну психолого-педагогічну характеристику дошкільного та молодшого шкільного віку.
4.Індивідуально-диференційований підхід до навчання дітей.
Для здійснення індивідуально-диференційованого підходу важливо навчити вихователів диференціювати дидактичну мету залежно від рівня сформованості математичних уявлень у дітей.Відповідно до поставленої мети добирають зміст навчальних завдань, матеріал, методи навчання, форми навчальної діяльності дошкільників. Розв’язанню даної проблеми сприяють активні форми навчання: диспути, аналіз проблемних ситуацій, педагогічних задач, „брейнстормінг”, „ділові ігри” тощо.
Здійснювати індивідуально-диференційований підхід неможливо без вивчення індивідуальних особливостей дитини та врахування їх у навчанні.
Степанова Т.М. радить додержуватися таких принципів діагностики:
– комплексний підхід, що вимагає всебічних знань про дитину: психічний розвиток, научуваність, розумова працездатність, рівень фізичного розвитку, соціальне середовище;
–цілісне системне вивчення особистості дитини, що дає можливість не тільки констатувати індивідуальну своєрідність, а йустановити та пояснити її причини.
Щоб забезпечити всім дітям продуктивність пізнавальної діяльності, психологічний комфорт, успіх у процесі діяльності, доцільно поділили їх на дві підгрупи. До першої підгрупи входять діти з підвищеним рівнем сформованості математичних уявлень, до другої – решта дітей, які мають достатній рівень сформованості математичних уявлень.
Додаткові завдання
Запропонуйте способи реалізації наочності у навчання дошкільників.
Наочність можна реалізовувати за допомогою наочних навчальних посібників. Вони - це площинні та об'ємні зображення предметів і явищ, що створюються для цілей навчання, виробничі і природні об'єкти в їх природному або препарованому вигляді. Застосування наочних навчальних посібників сприяє формуванню у дітей матеріалістичних уявлень і понять, виробленню у них умінь і навичок.
Можна використовувати такі види наочності. Природна наочність (рослини, тварини, корисні копалини); її функція - знайомство учнів з реальними об'єктами природи.
Експериментальна наочність (явища випаровування, танення льоду); функція - знайомство з явищами та процесами в ході дослідів, спостережень.
Картинна і картинно-динамічна наочність (картини, малюнки, фотографії, діапозитиви, кіно). Її функція - познайомити з якимись фактами, предметами, явищами через їх відображення.
Об'ємна наочність (макети, муляжі, геометричні фігури); функція - знайомство з тими предметами, де об'ємне, а не площинне зображення відіграє роль у сприйнятті.
Звукова наочність (грамзаписи, і магнітофонні записи, радіо, компакт-диски, флеш-карти); функція - відтворення звукових образів.
Символічна і графічна наочність (креслення, схеми, карти, таблиці); її функція - розвиток абстрактного мислення, знайомство з умовно-узагальненим, символічним відображенням реального світу.
Змішана наочність - навчальний звуковий кінофільм; функція - відтворення найбільш повного живого відображення дійсності.
Перш ніж відібрати для заняття той або інший вид наочності, необхідно продумати місце його застосування залежно від його дидактичних можливостей.
При формуванні уявлень основне місце відводиться образної наочності. Найбільш простий та поширений і традиційний вигляд - друковані картини та ілюстративні таблиці, демонстраційні, так і роздавальні.
Таблиці розрізняються за призначенням та оформленням. Основу одних з них складають художньо виконані зображення досліджуваних об'єктів або відповідні фотознімки, об'єднані спільною темою. Одні таблиці використовуються як ілюстрації при поясненні нового матеріалу, інші - як джерело додаткової інформації для уточнення, розширення знань учнів.
Натуральні об'єкти. До них належать живі рослини, об'єкти неживої природи (зразки корисних копалин). Натуральні об'єкти дають можливість забезпечити точне уявлення про величину, форму, об'єм розглянутого предмета. Спостереження за живими об'єктами в їх природному середовищі допомагає встановити особливості їх життя. Колекції. Це зібрання однорідних предметів, об'єднаних родовою ознакою колекції корисних копалин, тканин, насіння, грунтів і т. д. Моделі, макети, муляжі - це тривимірні зображення предмета (його частини або групи предметів) у зменшеному чи збільшеному вигляді. В дошкільних установах використовуються деякі технічні моделі - годинний циферблат, термометр і т. д.. Навчальні діафільми. Діафільм - статичне зображення на плівці, об'єднане єдиною сюжетною лінією і в зв'язку з цим має певну послідовність подачі матеріалу теми.
Практичне заняття № 3
1.Заняття як традиційна форма навчання в дошкільному закладі.
Провідною формою організації навчання вихованців ДНЗ є заняття. Використання занять в якості основної форми навчання дітей обгрунтував Я.А. Коменський. Ян Амос Коменський в педагогічній праці «Велика дидактика» дійсно охарактеризував класно-урочну систему як «універсальне мистецтво навчання всіх усьому», розробив правила організації школи (поняття - шкільний рік, чверть, канікули), чіткий розподіл і зміст усіх видів роботи, обгрунтував дидактичні принципи навчання дітей на уроках. Крім того, він одним з перших висунув ідею про те, що початок планомірного виховання і навчання лежить в дошкільному віці, розробив зміст навчання дітей дошкільного віку і виклав їх у педагогічній праці «Материнська школа». Сучасна дошкільна педагогіка також надає великого значення заняттям: поза сумнівом, вони надають позитивний вплив на дітей, сприяють їх інтенсивному інтелектуальному й особистісному розвитку, планомірно готують їх до навчання у школі. В даний час продовжується вдосконалення занять у різних аспектах: розширюється й ускладнюється зміст навчання, здійснюється пошук форм інтеграції різних видів діяльності, способів привнесення гри в процес навчання, пошук нових (нетрадиційних) форм організації дітей. Все частіше можна спостерігати перехід від фронтальних занять з усією групою дітей до занять з підгрупами, малими групами. Дана тенденція забезпечує якість навчання: індивідуальний підхід до дітей, врахування особливостей їх просування в засвоєнні знань і практичних навичок. Проглядається ще одна важлива тенденція - побудова систем занять в кожній області, з якою знайомлять дошкільнят. Ланцюжок поступово ускладнюються занять, органічно пов'язаних із заходами повсякденному житті, - це оптимальний шлях, що забезпечує необхідне інтелектуальне і особистісний розвиток дошкільників.
