Додакт.Завдання:

1.Складіть тезаурус основних понять дошкільної дидактики.

Дидактика - галузь педагогіки, яка вивчає питання теорії освіти і навчання .

Навчання - цілеспрямований процес взаємодії вчителя і учнів, у ході якого відбувається засвоєння нових знань, умінь, навичок, здійснюється виховання і розвиток учнів.

Освіта - та сторона виховання, яка включає в себе систему культурних і наукових цінностей, накопичених людством.

Дидактика відповідає на питання :-чому вчити? - як вчити? - де вчити? Основні поняття дидактики : Навчальний процес. Принципи навчання. Методи навчання. Зміст освіти. Форми організації навчальної роботи та ін.

Завдання дидактики на сучасному етапі.

1. Виховує вплив навчання на формування моральних і вольових якостей особистості 2.Формування пізнавальної активності і самостійності.

3.Активізація загального рівня розвитку молодших школярів.

4. Розвиток і формування розумових здібностей.

5.Проблемний характер викладу навчального матеріалу.

6. Індивідуалізація і диференціація навчання.

7. Демократизація і гуманізація навчання.

8. Міжпредметна зв'язок, опора на життєвий досвід учнів

9. Програмування та комп'ютеризація навчання

10. Робота з обдарованими дітьми

11. Формування особистісних взаємин, висока культура спілкування

3.Л.Виготський підкреслював, що «навчання веде за собою розвиток». Яким вимогам повинно відповідати таке навчання?

Суть точки зору на зв'язок навчання і розвитку Л. С. Виготського можна виразити так: «добре поставлене навчання йде попереду розвитку. Навчання будується не тільки на завершених циклах, але перш за все на тих психічних функціях, які ще не дозріли і рухають вперед їх формування ».

4. Чим зумовлена необхідність оновлення принципів навчання?

Необхідність вдосконалення системи принципів навчання у даний період пояснюється 4рограмм4м у вивченні закономірностей навчання. Оновлення принципів вимагають і нові завдання, які суспільство розвинутого соціалізму висуває перед школою, наприклад завдання підсилення розвиваючого впливу навчання, попередження перевантаження учнів в умовах інформаційного вибуху і ускладнення навчальних 4рограмм, подолання формалізму в оцінці результатів праці учнів і вчителів та ін. Подальшому вдосконаленню системи та логіки викладу принципів навчання сприяє розвиток загальної теорії ефективного управління людською діяльністю.

Семінарське заняття № 2

1.Становлення і розвиток навчальної діяльності в дошкільному віці.

Перші три роки дитина навчається ніби за власною програмою, а не за програмою матері і інших вихователів В цей період ніхто не пред'являє їй особливих вимог по засвоєнню знань і навичок, послідовності ц ього процесу В цьому віці програма виховання суб'єктивно ще не існує для неї Перед вступом здібності систематично вчитися, дитина долає підготовчий етап, внаслідок чого вимоги дорослих до неї постепе під перетворюються на її власну"програму\" І лише в кінці дошкільного періоду дитина починає навчатися за програмою, розробленою дорослими, тобто наближається до навчання, яке відповідає вимогам шкіл вимогам школи. Перехід до такого навчання пов'язаний, за словами Л. Виготського, з формуванням готовності засвоїти логіку навчального предмета Тому дошкільне навчання повинне давати правильне тлумачення елементарних фізичних, біологічних, суспільних явищ, бути своєрідним \"передучинням\", \"передісторією\" навчання в школі, екскурсом в різні сфери дійсності, живої і неживої природи, людей, мистецтва Таке навчання ю є забезпечити засвоєння навичок читання, письма, рахунку, тобто умінь, які на наступному етапі розвитку стануть основними способами оволодіння основами знанияолодіння основами знань. Програма дошкільного навчання повинна наближати дитини до навчання за шкільною програмою (її розширювати світогляд, готувати до предметного навчання), бути програмою дитини (відповідати його інтересам і потребам), а сам процес - позбавленим грубого тиску на неї, перебудовувати під впливом педагогічних впливів стосунки дитини з навколишньою дійсністю, змінювати характер її діяльності, свідомість У процесі вирішення ігрових, образотворчих і практичних завдань, запропонованих дитині в навчальних цілях, разом з інтересом до нової діяльності виникає активне ставлення до того, з чим знайомлят під її дорослі, пропонують засвоїти Це ставлення позитивно впливає на прийняття нею нових вимог до способів діяльності Завдяки цьому, незважаючи на відсутність навчальних мотивів діяльності, у дитини можуть виникати пізнавальні та навчальні мотиви конкретних диій. 2.Своєрідність освоєння дітьми навчальних умінь і навичок.

На першому році життя основними завданнями є:

- розвиток сенсорики дитини, тобто формування відчуттів і сприйняттів: зорового, тактильного, слухового;

- розвиток предметних дій;

- розвиток рухів;

- розвиток мовлення детей

В структурі процесу навчання дітей цього віку чітко виділяються частини, спрямовані на вирішення двох завдань:

- орієнтування дітей в нових предметах, їх властивості та дії з ними;

- подальше освоєння уявлень і действий Навчання дітей у період від 2 до 4 років передбачає:

- подальший розвиток орієнтування в предмети і явища найближчого оточення, формування чітких уявлень про їх властивості. Освоєння перших елементарних систем знань на основі встановлення нескладних зв'язків між об'єктами та явищами дійсності;

- подальше вдосконалення відчуттів і сприйняття, формування знань про систему сенсорних еталонів та вміння використовувати їх у різних видах продуктивної діяльності;

- формування первинних навичок навчальної діяльності, тобто вміння прийняти завдання, слухати і чути дорослого, відповідати на поставлені питання;

- розвиток мовлення дітей, тобто подальше розширення словникового запасу і освоєння зв'язковий речи8

Як правило, до досягнення старшого дошкільного віку (6-6,5 років) у більшості дітей формуються інтелектуальні можливості для навчання в школі. Це проявляється в тому, що у дошкільнят суттєво зростають можливості розумової діяльності. Вони досить добре орієнтуються в навколишній дійсності. На цьому етапі важливо сформувати такі навички, як прагнення дізнатися якомога більше нового про навколишній світ і вміти систематизувати отримані знання, а також виразно пояснити результат отриманих знань.

Процес навчання вдосконалюється, розширюються його завдання:

- подальша орієнтація дітей в навколишньому світі, накопичення уявлень про предмети і явища навколишнього життя;

- завдання подальшого вдосконалення пізнавальних процесів, тобто цілеспрямованість аналізу, порівняння, більш широке узагальнення і т. д.;

- формування у дітей основних компонентів навчальної діяльності;

- виховання пізнавального інтересу як мотиву навчальної деятельности. 3.Характеристика методів та прийомів навчання дітей дошкільного віку.

Метод навчання - шлях до досягнення поставленої мети. Кожний метод складається з певних прийомів педагога і учнів.

Прийом навчання - спрямований на вирішення більш вузької навчальної задачі. Поєднання прийомів утворює метод навчання

Класифікація методів і прийомів навчання. Вони розрізняються за джерелами знань, своїм призначенням, типом (характером) познавате6льной діяльності. Класифікація методів навчання за джерелами знань. Відомо три головних джерела знань: практика, наочність, слово. В ході культурного прогресу до них приєднався ще один - книга, а далі - безпаперовий джерело інформації - видеообраз в поєднанні з комп'ютерними технологіями. В даній класифікації виділяють п'ять загальних методів: практичний, наочний, словесний, робота з книгою, видеометод. Класифікація методів за призначенням, або з основної дидактичної мети, для досягнення якої вони служать. В якості загальних ознак класифікації виступають послідовні етапи, через які проходить процес навчання, і цілі, які досягаються на кожному з них. Виділяються методи: - придбання знань, формування умінь і навичок; - застосування знань; - творча діяльність; - закріплення; - перевірка знань, умінь, навичок. Класифікація методів за типом (характером) пізнавальної діяльності ( В. Я. Лернер, М. Н. Скаткін). Тип пізнавальної діяльності - це рівень самостійності пізнавальної діяльності, якого досягають учні, працюючи за запропонованою вчителем схемою навчання. Виділяють наступні методи: пояснювально-ілюстративний ( інформаційно-рецептивний); - репродуктивний; - проблемного навчання; - частково-пошуковий (евристичний); - дослідницький.

В сучасній педагогіці існує єдиної загальноприйнятої класифікації методів навчання. В дошкільній педагогіці прийнята класифікація, в основу якої покладено основні форми мислення, що визначають характер способів діяльності дітей в процесі навчання. До таких форм відносяться наочно-дієве і наочно-образне мислення. Головними методами навчання дошкільнят є: практичні, наочні, словесні, ігрові. Всі ці методи в процесі навчання використовуються в сукупності. 5.. Вибір методів навчання. Вибір методів навчання залежить від мети і змісту майбутнього заняття ; - оснащеності педагогічного процесу; - особистості педагога, його здібностей і відповідальності.