- •Тема 25
- •1.Основні категорії дидактики
- •3. Закономірності та принципи навчання дітей дошкільного віку
- •4.Типи навчання, їх характеристика.
- •Додакт.Завдання:
- •1.Складіть тезаурус основних понять дошкільної дидактики.
- •3.Л.Виготський підкреслював, що «навчання веде за собою розвиток». Яким вимогам повинно відповідати таке навчання?
- •4. Чим зумовлена необхідність оновлення принципів навчання?
- •Семінарське заняття № 2
- •4.Індивідуально-диференційований підхід до навчання дітей.
- •Додаткові завдання
- •2.Варіативність організації занять.
- •3.Різноманіть форм організації навчання дошкільників.
- •4.Зв'язок різних форм організації навчання у педагогічному процесі дитячого садка
- •Додаткові завдання
- •3.Вирішіть 3 педагогічні ситуації:
- •Практичне заняття № 4
- •2.Роль знань у формуванні навчальних навичок та умінь у дітей дошкільного віку в різних вікових групах.
- •Завдання для с.Р.
- •1.Яким вимогам має відповідати розвивальне середовище?
- •2.Випишіть перелік обов’якового обладнання, навчально-наочних посібників та іграшок дошкільного навчального закладу.
- •Практичне заняття № 5
- •1.Педагогічні основи планування:
- •2.Зміст планування
- •4. Облік навчально-виховної роботи
- •Семінарське заняття № 6
- •1.Сучасна сім’я та її роль у вихованні дошкільників.
- •2.Психолого-педагогічні засади родинного виховання
- •3.Педагогічні умови виховання дітей у сім’ї
- •4.Шляхи взаємодії суспільного та родинного виховання дітей дошкільного віку.
- •Додаткові завдання
- •1.Складіть схему «Компоненти виховного потенціалу сім’ї» та дайте їх характеристику.
- •2.Порівняйте два поняття «авторитарність» і «авторитет». Доведіть, що авторитет батьків і гуманне виховання не виключають один одного.
- •Практичне заняття № 7
- •1.Сучасні підходи до проблеми співробітництва дошкільного закладу та сім’ї.
- •2.Зміст і форми організації спільної виховної роботи дитячого садка та сім’ї.
- •3.Методи вивчення сім’ї.
- •4.Формування батьків педагогів.
- •1.Розробіть зміст консультації для батьків на теми «Як готувати дитину до появи у сім’ї малюка», «Формування позитивних взаємин між старшими і молодшими дітьми».
- •2.Вирішіть педагогічні ситуації:
- •3.Складіть анкету для батьків, на основі якої можна було б визначити, чи знають вони свою дитину.
- •Семінарське заняття № 8
- •1.Дослідження проблеми готовності до школи у вітчизняній педагогіці та психології
- •3.Шляхи формування компонентів психологічної готовності у дошкільному закладі
- •5.Способи визначення підготовленості дитини до навчання у школі
- •Додаткові завдання
- •1.Охарактеризуйте причини недостатнього рівня підготовленості дітей до шкільного навчання.
- •1.Зміст загальної готовності дітей до шкільного навчання.
- •2.Підберіть методики для визначення готовності дитини до шкільного навчення.
- •3.Зробіть порівняльний аналіз соціальних компонентів шкільної зрілості і психологічної готовності до школи.
- •1.Особливості учіння шестирічних школярів.
- •2.Організація навчально-виховної роботи у початковій школі.
- •2.На основі проведених спостережень дайте порівняльну психолого-педагогічну характеристику дошкільного та молодшого шкільного віку.
Семінарське заняття № 6
1.Сучасна сім’я та її роль у вихованні дошкільників.
Справжнім авторитетом користуються батьки, які сумлінно ставляться до праці, до сімейних обов'язків, активні в громадському житті. Такі батьки уважні до дітей, люблять їх, цікавляться їхніми шкільними та позанавчальними справами, поважають їх людську гідність, водночас виявляючи до них належну вимогливість.
Виховання дітей в сім'ї не завжди успішне. Негативний вплив на нього мають об'єктивні (неповна сім'я, погані житлові умови, недостатнє матеріальне забезпечення) та суб'єктивні (слабкість педагогічної позиції батьків) чинники. Найвагомішою серед об'єктивних причин є неповна сім'я, яка з'являється в силу того, що в усіх вікових групах від 20 до 50 років смертність чоловіків більш як утричі вища, ніж жіноча, а у віковій групі 30—34 роки — в чотири рази. Разом з великою кількістю розлучень це призводить до збільшення кількості сімей, у яких мати (рідко — батько) виховує дітей сама. У неповній сім'ї процес виховання ускладнюється, оскільки діти значну частину часу бездоглядні, неконтрольовані, перебувають на вулиці, нерідко контактують з аморальними людьми.
Значна частина сучасних сімей припускається помилок у вихованні дітей. Родини, які продукують так званих педагогічно занедбаних дітей, з погляду педагогіки можна поділити на такі три групи: педагогічно неспроможні, педагогічно пасивні та антипедагогічні.
Перша група — сім'ї, в яких батьки намагаються виявити певну активність у вихованні дітей, проте роблять це невміло. їх виховний вплив непослідовний, педагогічно необгрунтований. Найчастіше вони керуються власним досвідом, якого набули, коли свого часу їх виховували батьки (авторитарний стиль, обмеження свободи, погрози і покарання або вседозволеність, потурання примхам).
Друга група — сім'ї, які не виявляють особливої активності у вихованні дітей, тобто педагогічно пасивні. Вони з об'єктивних (хвороба, зайнятість, часта відсутність) або суб'єктивних (відсутність єдиної точки зору на виховання, розлад між батьками, часті конфлікти та ін.) причин не можуть належним чином виховувати дітей. У таких сім'ях стосунки між батьками напружені, конфліктні. За сімейними негараздами вони не знаходять часу для виховання дітей, втрачають контроль за ними.
Третя група — сім'ї, що характеризуються антипедагогічними, аморальними умовами виховання дітей. У таких сім'ях панує дух неповаги до правил моралі та вимог законів. Батьки своєю поведінкою (пияцтво, злодійство, розпуста тощо) створюють у сім'ї антипедагогічну обстановку, намагаються виправдати відхилення від норм поведінки у своїх дітей, протиставляють вимогам школи свої сімейні вимоги.
У сучасних умовах склався ще один тип сімей, що потребують особливої уваги з боку школи, — сім'ї, в яких батьки займаються бізнесом. Вони забезпечують дитину всім, про що тільки вона може мріяти. Однак на виховання їм бракує часу, тому вони передоручають цю справу гувернанткам. У школу й зі школи дітей возять на іномарках. Батьки не дозволяють їм гратися у дворі з однолітками, підбирають для них друзів лише зі свого кола. Витрачання грошей дітьми ніхто не контролює. Для них у сім'ї не існує слова «не можна», тому вони ігнорують і шкільну дисципліну. Батьки ж трактують її як посягання на свободу їх дитини.
Сім'я функціонує на основі спільного побуту, економічного, морально-психологічного укладу, виховання дітей, взаємної відповідальності. Вона забезпечує соціалізацію людини, самореалізацію особистості, захист від проблем, сприяє формуванню особистості з усталеною поведінкою.