Складові успіху електронних ринків

1. Залучення максимального числа учасників. Умовою участі постачальників у функціонуванні торгового майданчика є залучення критичної маси покупців. З цією метою електрон­ний майданчик повинен містити достатню кількість інформації для прийняття покупцями відповідних рішень, а також іншу Цінну інформацію, включаючи новини галузі, оцінки аналітиків, біржові котирування і т.п. Важливою умовою є надання цінних з погляду учасників майданчика послуг (гарантування угод, за­хист інформації, проведення платежів, бюро з працевлаштуван­ня і т.п.). Крім того, багато покупців приєднуються до електрон­них ринків через свою прихильність до певних постачальників.

2. Доцільний вибір виду власності. Для вертикальних і орієнтованих на галузь електронних ринків організаторами і власниками стають найбільш потужні підприємства.

Горизонтальні чи функціонально орієнтовані ринки є більш фрагментованими, і тому ніхто з учасників не може відігравати ролі лідера на ринку. У цьому випадку організаторами і власни­ками ринків стають організації-посередники.

3. Вдалий менеджмент. Його метою є залучення покупців і створення умов для задоволення їхніх потреб усередині елек­тронного ринку. Його основними інструментами є встановлення суворих правил і чітких комунікаційних рішень, наприклад, для використання технологій, платіжних систем, політики сто­совно покупців, розв'язання конфліктів.

4. Відкритість. Є одним зі шляхів досягнення критичної маси користувачів.

5. Повний спектр послуг. Досконалі електронні ринки ре­алізують повний спектр бізнес-операцій, починаючи від пошуку продукції і партнерів до доставки продукції. Підтримка уп­равління ланцюжком комплектації підприємств-учасників і на­дання інструментів управління відносинами з клієнтами прино­сить конкурентні переваги електронним ринкам.

Створення електронних ринків є далеко не тільки технічним і технологічним нововведенням. Розгляд електрон­них ринків з такої вузької точки зору може призвести до дуже негативних наслідків. За різними оцінками, успішно впровадже­ними можна вважати від 10 до 15% проектів електронних торгових майданчиків.

Створення успішного електронного ринку є об'єднанням зусиль управлінської команди фірми і всіх її працівників, підтриманих технологічними і технічними змінами. Переломни­ми моментами створення таких ринків є:

6. Кардинальні зміни в управлінні. Перенесення діяль­ності фірми в галузь електронної комерції спричиняє переве­дення економічних функцій підприємства в електронну форму й у режим оп-lіпе. Це може викликати опір частини працівників, причиною якого можуть служити страх перед комп'ютеризацією й побоювання втрати робочих місць. Тому перехід до електронних ринків повинен супроводжуватися глибокою підготовчою і роз'яснювальною роботою.

Людський фактор є найкритичнішим аспектом будь-якого бізнесу. Він охоплює бачення і захопленість засновників і уп­равлінської команди, досвід і здатність керівництва до здійснен­ня проекту, адаптації до ринкових умов, що змінюються, залу­чення й утримання кадрового капіталу. Саме в галузі людських відносин і рішень криється найбільше число факторів, які виз­начають майбутнє проектів електронної комерції.

Раціональним рішенням питань керування проектом є ство­рення гнучкої команди, склад якої частково змінюється при переході від етапу проектування до впровадження, а потім до комерційної експлуатації торгового майданчика. Для продовжен­ня необхідне збереження ядра команди на всіх етапах розвитку проекту.

Для успіху проектів вирішальними є такі фактори:

• ретельний підбір управлінської команди, яка однаково розуміє цілі і завдання проекту, а також шляхи його реалізації;

• включення в команду впровадження представників підрозділів компанії, які будуть використовувати нову систему у своїй повсякденній роботі;

• призначення керівником команди впровадження менед­жера вищої ланки компанії, наділеного повноваженнями са­мостійного прийняття рішень щодо проекту.

7. Раціональний вибір технологічної платформи. Нижче описані фактори, що впливають на вдалий вибір технологічної платформи:

• здатність до інтеграції програмного забезпечення елек­тронного ринку з існуючими корпоративними системами;

• широта наданих послуг, наприклад, використання систе­ми безпечних платежів і т.д.;

• відкритість структури і трудомісткість впровадження;

• здатність до швидкої, легкої і дешевої адаптації програм­ного забезпечення постачальників до програмного забезпе­чення електронного ринку;

• вартість і умови придбання і використання;

• можливість ефективної спільної роботи з покупцями, конкурентами і фірмами суміжних галузей.