- •11. Предмет та межі правового регулювання.
- •14. Типи правового регулювання.
- •12. Методи правового регулювання суспільних відносин.
- •13. Способи правового регулювання суспільних відносин.
- •15. Поняття та елементи механізму правового регулювання.
- •16. Стадії правового регулювання суспільних відносин.
- •17. Поняття, ознаки та види соціальних норм.
- •18. Технічні і техніко-юридичні норми.
- •19. Норми моралі і норми права: єдність, відмінність та співвідношення.
- •22. Поняття та ознаки норми права.
- •23. Класифікація норм права.
- •28. Способи викладення правових норм у статтях нормативно-правового акта.
- •31. Співвідношення понять “правоутворення” і “правотворчості”. Співвідношення правотворчості та законотворчості.
- •29,30. Поняття та види джерел права.
- •32. Поняття, ознаки та види правотворчості.
- •36. Законотворчий процес у Верховній Раді України та його етапи.
- •35. Поняття та стадії правотворчого процесу.
36. Законотворчий процес у Верховній Раді України та його етапи.
Законодавчий процес - чітко врегульована Конституцією України та Регламентом Верховної Ради України діяльність, яка полягає у творенні законів. Ця діяльність здійснюється в кілька послідовних етапів або стадій. Звичайно виділяють основні стадії законодавчого процесу:
1) підготування законопроекту (законодавчої пропозиції) та внесення його до Верховної Ради України - законодавча ініціатива;
2) попередній розгляд законопроекту в комітетах Верховної Ради України;
3) обговорення законопроекту на пленарних засіданнях Верховної Ради України з його наступним прийняттям або відхиленням (повністю чи частково);
4) підписання (санкціонування) та оприлюднення закону1. Крім основних, може виникнути потреба в додатковій стадії -обговорення вмотивованих пропозицій Президента України в разі повернення ним прийнятого закону до Верховної Ради України (повторний розгляд).
35. Поняття та стадії правотворчого процесу.
Правотворчий процес — це процесуальна діяльність суб'єктів правотворчості щодо порядку формування і закріплення їхньої волі шляхом прийняття, зміни, призупинення чи скасування правових норм, яка відбувається згідно встановленої процедури.
Стадії:
1) законодавча ініціатива, тобто право офіційно вносити до Верховної Ради України пропозиції чи проект стосовно прийняття нового закону або зміни чи скасування чинного закону, які Верховна Рада зобов'язана розглянути по суті. Таке право належить: Президентові України; народним депутатам України;
Кабінету Міністрів України.
2) розробка законопроекту, тобто відповідно до законодавства України розроблення законопроектів здійснюється за дорученням Верховної Ради України, на замовлення на договірній основі, а також у ініціативному порядку.
попереднє обговорення законопроекту, тобто прийнятий до розгляду законопроект за участю суб'єкта права законодавчої ініціативи та розробників проекту проходить попередній розгляд у відповідних комітетах Верховної Ради України.
офіційне обговорення законопроекту здійснюється на пленарних засіданнях Верховної Ради України, як правило, в першому, другому і третьому читаннях.
прийняття закону здійснюється на відкритому пленарному засіданні Верховної Ради України шляхом голосування простої більшості голосів народних депутатів України (тобто 50 відсотків + один голос) або кваліфікованою більшістю (тобто двома третинами голосів) залежно від характеру закону.
підписання (промульгація) закону Президентом України здійснюється в установлені Конституцією строки, тобто Президент України протягом 15 днів після отримання закону підписує його.
оприлюднення (опублікування) закону, тобто підписані Президентом України закони не пізніше як у 15денний строк після їх прийняття підлягають оприлюдненню з усіма реквізитами державною мовою в офіційних друкованих виданнях.
набрання законом чинності. Відповідно до ст. 94 Конституції України закон набирає чинності через 10 днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше непередбачене самим законом, але не раніше дня його опублікування.