3. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги. Відмова від касаційної скарги, її зміна і доповнення.

За правилами, встановленими ст. 426 КПК, касаційна скарга подається безпосередньо до суду касаційної інстанції шляхом подання її до канцелярії вказаного суду або направлення поштою із дотриманням вимог щодо поштових відправлень. Строк для подачі касаційної скарги - три місяці з дня проголошення судового рішення апеляційною інстанцією, а для засудженого, який тримається під вартою, - той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення. Обчислення строку подачі касаційної скарги здійснюється за загальними правилами, передбаченими для обчислення строків у кримінальному провадженні (ст. 115 КПК).

Не вважається пропущеним строк у випадку, якщо скаргу здано до його закінчення у поштове відділення або передано особі, уповноваженій її прийняти, а для осіб, які тримаються під вартою або перебувають у медичному чи психіатричному стаціонарі, спеціальній навчально-виховній установі, - якщо скаргу подано службовій особі відповідної установи до закінчення строку.

У випадку закінчення строку на касаційне оскарження він може бути поновлений судом касаційної інстанції за умови надходження клопотання про поновлення цього строку від особи, яка за законом має право на подачу касаційної скарги з обов’язковою вказівкою поважних причин, з яких пропущений вказаний строк.

Якщо касаційна скарга подана після закінчення строку на касаційне оскарження і особа, яка її подала, не порушувала питання про поновлення цього строку або суд касаційної інстанції за заявою такої особи не знайшов підстав для його поновлення, вказаний суд повинен постановити ухвалу про повернення касаційної скарги і невідкладно надіслати її особі, що подавала скаргу. Разом з касаційною скаргою повинні бути повернені і всі додані до неї матеріали. У межах строку на касаційне оскарження закон не забороняє особі повторно звернутись із касаційною скаргою до суду касаційної інстанції.

Протягом усього строку, передбаченого законодавством на касаційне оскарження, матеріали кримінального провадження ніким, окрім суду касаційної інстанції, не можуть бути витребувані із суду, який виконує судове рішення, тобто із суду першої інстанції. Указане правило гарантує учасникам провадження за наявності відповідних їх клопотань можливість ознайомитись з матеріалами кримінального провадження для вирішення питання про доцільність та необхідність подання чи неподання касаційної скарги. При цьому ознайомлення з матеріалами на попередніх етапах провадження, наприклад під час досудового провадження, у суді першої та/чи апеляційної інстанції не може стати підставою для відмови в ознайомленні з ними протягом всього строку на касаційне оскарження.

Форма та зміст касаційної скарги визначені в ст. 427 КПК. Зокрема, касаційна скарга подається у письмовій формі (як рукописній, так і виготовленій з допомогою друкарських засобів).

У касаційній скарзі необхідно вказувати повне найменування суду касаційної інстанції.

Особа, яка подає касаційну скаргу, повинна вказати в ній своє прізвище, ім’я та по батькові (найменування, якщо скаржником є юридична особа), поштову адресу. Поштовою адресою є адреса відправника, яка зазначена на поштовому відправленні. Номер засобу зв’язку, адреса електронної пошти вказуються за умови їх наявності, а у разі їх відсутності - у касаційній скарзі зазначається, що номера засобу зв’язку або (та) адреси електронної пошти немає. Прокурор повинен вказати займану посаду.

У касаційній скарзі необхідно вказувати, яке саме судове рішення оскаржується, яким судом воно було ухвалене, дату його ухвалення, особу, щодо якої ухвалено рішення, сутність судового рішення (засудження, виправдання, закриття провадження, стаття, за якою обвинувачувалась особа, тощо). У скарзі слід також викласти короткий зміст рішень як суду першої, так і апеляційної інстанцій, які оскаржуються, та навести доводи суду, з якими не погоджується скаржник.

Касаційна скарга повинна бути мотивованою, у зв’язку з чим особа, що її подає, зобов’язана зазначити, які існують підстави для скасування або зміни судового рішення, навести обґрунтування власної позиції із вказівкою, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість оскаржуваного рішення, та вказати доводи на підтвердження своєї позиції.

Викладаючи сутність вимоги до суду касаційної інстанції, особа, яка подає касаційну скаргу, повинна враховувати як повноваження суду, так і можливі рішення, які він має право прийняти за результатами касаційного розгляду.

Обов’язковою умовою є те, що касаційна скарга підписується особою, якою вона подається. Якщо таку скаргу подає захисник, представник потерпілого, то до неї обов’язково додаються належним чином оформлені документи, які підтверджують їх повноваження.

Законодавець передбачив, що до касаційної скарги повинні додаватись матеріали, на які посилається скаржник, а також копії судових рішень, які оскаржуються, та копії касаційної скарги з додатками в кількості, необхідній для надіслання сторонам кримінального провадження і учасникам судового провадження. Слід звернути увагу на те, що ця вимога не поширюється на засудженого, який утримується під вартою.

Неподання копій вказаних документів або подання їх у недостатній кількості, а також недотримання вимог щодо форми та змісту касаційної скарги тягне за собою залишення касаційної скарги без руху, про що суд касаційної інстанції повинен постановити ухвалу та визначити в ній строк для усунення виявлених недоліків.

Участь у касаційному перегляді є правом, а не обов’язком особи, яка звертається зі скаргою. У зв’язку із цим у касаційній скарзі той, хто її подає, повинен вказати про бажання (чи небажання) безпосередньої участі у судовому засіданні. Якщо всі учасники судового провадження заявили клопотання про проведення провадження за їх відсутності, суд касаційної інстанції має право ухвалити судове рішення за результатами письмового провадження.

Важливою гарантією свободи оскарження судових рішень є те, що особа, яка подала касаційну скаргу, має право із дотриманням процесуального порядку та в передбачений на оскарження строк відмовитись від неї, змінити чи доповнити її.

Слід наголосити, що захисник засудженого, виправданого чи представник потерпілого має право відмовитися від касаційної скарги тільки за згодою засудженого, виправданого чи потерпілого. Тому в разі вчинення цих дій суд зобов’язаний переконатися, що згода засудженого, виправданого та потерпілого є вільною і відповідає його внутрішній волі (наприклад, згода не надана під впливом обману, насильства чи помилки), встановити, що особа усвідомлює правові наслідки власних дій та дій захисника (представника).

Процесуальні дії щодо відмови, зміни чи доповнення касаційної скарги може здійснювати лише та уповноважена особа, яка її подавала.

Разом з тим зазначене правило не поширюється на Генерального прокурора України, прокурорів Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя і прирівняних до них прокурорів, їх заступників, які відповідно до ст. 36 КПК мають право доповнити, змінити або відмовитися від касаційної скарги, внесеної як ними, так і прокурорами нижчого рівня.

Зміна або доповнення касаційної скарги здійснюються за клопотанням особи, яка її подала, яке направляється до суду касаційної інстанції.

Про внесення змін і доповнень у касаційну скаргу повинні повідомлятися всі зацікавлені суб’єкти, які беруть участь у касаційному розгляді. За наявності їх клопотань суд касаційної інстанції зобов’язаний надати час, необхідний для ознайомлення чи вивчення зміненої касаційної скарги при необхідності для подання заперечень на неї.

Коли відмова від касаційної скарги допускається до закінчення касаційного розгляду, зміна чи доповнення касаційної скарги може мати місце лише до початку касаційного розгляду.

При відмові особи від касаційної скарги касаційне провадження закривається лише за наявності таких умов: 1) якщо судові рішення не були оскаржені іншими особами або 2) якщо немає заперечень інших осіб, які подавали касаційну скаргу, проти закриття провадження у зв’язку з відмовою від касаційної скарги. Закриття касаційного провадження обов’язково повинно бути оформлене ухвалою суду касаційної інстанції.