
- •1. Сутність і завдання провадження в суді касаційної інстанції
- •2. Суб’єкти права касаційного оскарження
- •3. Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги. Відмова від касаційної скарги, її зміна і доповнення.
- •4. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду справи в суді касаційної інстанції. Письмове касаційне провадження
- •5. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого в суді касаційної інстанції
- •6. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги
- •7. Ухвала суду касаційної інстанції
- •Рекомендована література
- •Контрольні запитання
Лекція 21: Провадження в суді касаційної інстанції.
Зміст
1. Сутність і завдання провадження в суді касаційної інстанції.
2. Суб’єкти права касаційного оскарження.
3.Процесуальний порядок і строки касаційного оскарження. Форма та зміст касаційної скарги. Відмова від касаційної скарги, її зміна і доповнення.
4. Процесуальний порядок, строки та межі розгляду справи в суді касаційної інстанції. Письмове касаційне провадження.
5. Недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого в суді касаційної інстанції.
6. Повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.
7. Ухвала суду касаційної інстанції.
1. Сутність і завдання провадження в суді касаційної інстанції
При здійсненні правосуддя важливого значення набуває забезпечення права на оскарження вироку чи іншого судового рішення у судових інстанціях вищого рівня. Такою є, зокрема, касаційна інстанція, головним призначенням якої є виправлення помилок, допущених при здійсненні кримінального провадження судами першої й апеляційної інстанцій. Гарантії та засадничі положення забезпечення права на касаційне оскарження (як і права на апеляційне оскарження) закріплені в Конституції України та низці міжнародно-правових актів. У статті 31 ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» передбачено утворення у системі судів загальної юрисдикції вищих спеціалізованих судів як судів касаційної інстанції з розгляду цивільних і кримінальних, господарських, адміністративних справ. Судом касаційної інстанції з розгляду кримінальних справ згідно із ч. 2 ст. 31 цього Закону тап. 21 ч. 1 ст. 3 КПК є ВССУ.
Будучи спрямованим на перевірку законності та обґрунтованості судових рішень, касаційне провадження є важливою гарантією дотримання прав і свобод особи, забезпечення її судовим захистом, виконання обов’язку держави щодо утвердження прав людини, передбачених ст.3 Конституції України. Метою провадження в суді касаційної інстанції, крім виправлення помилок, допущених при розгляді справи судами першої та апеляційної інстанцій, є також забезпечення єдності судової практики, однакового застосування законів усіма судами України. Касаційний перегляд кримінальної справи (від лат.cassatio - руйнування, знищення) розуміється як перевірка відповідності рішення суду нормам матеріального іпроцесуального права.
Провадження в суді касаційної інстанції являє вид судового провадження, сутність якого полягає у перегляді (перевірці) за касаційною скаргою учасників кримінального провадження судових рішень суду першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції та рішень судів апеляційної інстанції, постановлених ними за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції.
Як частині судового провадження касаційному провадженню притаманні його основні риси. Однак, на відміну від кримінального провадження у суді першої та апеляційної інстанцій, суд касаційної інстанції при дослідженні питання щодо правильності застосування судами норм матеріального чи процесуального права та наданої ними правової оцінки обмежений у встановленні фактичних обставин справи, оскільки не наділений правом досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були досліджені, встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Основними рисами касаційного перегляду судових рішень с: 1) свобода оскар ження - кожний суб’єкт, якому за законом надано право подання касаційної скарги, може скористатися цим правом (ст. 425 КПК);
2) специфічність предмета оскарження - оскарженню підлягають рішення судів першої інстанції після їх перегляду судом апеляційної інстанції та рішення судів апеляційної інстанції, які постановлені ними за результатами розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції (тобто судові рішення, набули законної сили) (ст. 424 КПК);
3) дія правила про недопустимість погіршення правового становища виправданого та засудженого (ст. 437 КПК);
4) ревізійні начала перевірки судом касаційної інстанції кримінального провадження, які полягають у тому, що суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального чи процесуального права, а також обгрунтаваність їх правової оцінки обставин лише у межах касаційної скарги. Разом з тим якщо і задоволення скарги дає підстави для прийняття рішення на користь інших засуджених, від яких не надійшли скарги, суд касаційної інстанції зобов’язаний прийняти таке рішення (ст. 433 КПК);
5) за результатами розгляду касаційної скарги суд касаційної інстанції може постановити лише одне із чотирьох рішень, передбачених ст. 436 КПК.
Слід наголосити, що суд касаційної інстанції не наділений правом постановленім нового вироку. Сутність провадження в суді касаційної інстанції полягає у розгляді за касаційною скаргою питань щодо законності, обгрунтованості та вмотивованості судових рішень, ухвалених судами першої та апеляційної інстанцій. Надходження касаційної скарги є обов’язковою умовою зазначеної діяльності, адже без неї касаційне провадження не може розпочатись і в подальшому здійснюватись.
Касаційне провадження є засобом процесуального впливу на діяльність судів як першої, так і апеляційної інстанцій. Незважаючи на те, що суд касаційної інстанції передусім перевіряє судове рішення у тій частині, в якій воно оскаржувалось, і відносно тих засуджених (виправданих), яких стосується касаційна скарга, та у межах касаційного провадження, суд має дієві важелі для усунення порушень кримінального процесуального законодавства, виправлення помилок, пов’язаних з неправильним застосуванням кримінального закону та іншого законодавства.
Підтверджуючи законність, обґрунтованість і вмотивованість судових рішень, постановлених судами першої чи апеляційної інстанцій, вносячи в них зміни, а також скасовуючи незаконні рішення, суд касаційної інстанції забезпечує охорону прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
У зв’язку з наведеним можна визначити завдання провадження в суді касаційної інстанції:
1) забезпечення реалізації права кожного на справедливий суд;
2) перевірка законності й обгрунтованості судових рішень першої чи апеляційної інстанції, які оскаржуються;
3) виправлення помилок, допущених при застосуванні норм матеріального чи процесуального права, якщо такі мали місце, без погіршення правового становища засудженого (виправданого);
4) недопущення виконання незаконних і необгрунтованих судових рішень з метою дотримання прав і законних інтересів засудженого (виправданого), потерпілого, цивільного позивача і цивільного відповідача, а також публічних інтересів;
5) здійснення процесуального контролю за діяльністю судів першої та апеляційної інстанцій;
6) формування судової практики для забезпечення однакового застосування закону.
За загальним правилом, кримінальне провадження в касаційному порядку здійснюється колегіально судом у складі не менше трьох професійних суддів (ч. 5 ст. 31 КПК).
Виняток становить розгляд кримінального провадження за матеріалами стосовно осіб, зазначених у пп. 1,2 та 3 ч. 2 ст. 2 ЗУ «Про державну службу», Голови Верховної Ради України, його першого заступника чи заступника, Прем’єр-міністра України, Генерального прокурора України, його першого заступника чи заступника, Голови Конституційного Суду України, його заступника чи судді Конституційного Суду України, Голови Верховного Суду України, його першого заступника, заступника чи судді Верховного Суду України, голів вищих спеціалізованих судів, їх заступників чи суддів вищих спеціалізованих судів, Голови Національного банку України, його першого заступника чи заступника, члена Ради національної безпеки і оборони України, а також осіб, посади яких згідно зі ст. 6 ЗУ «Про державну службу» віднесені до посад державної служби підгруп 1-1,1-2,1-3.
Розгляд касаційних скарг за вказаними матеріалами в касаційному порядку здійснюється у складі семи професійних суддів, які мають стаж роботи на посаді судді не менше десяти років. У разі якщо в суді, який згідно з правилами підсудності має здійснювати кримінальне провадження, неможливо утворити суд у такому складі, кримінальне провадження здійснює найбільш територіально наближений суд, в якому можливо утворити такий склад суду (ч. 9 ст. 31 КПК).
При цьому в будь-якому випадку кількість суддів, які входять до колегії суддів, що здійснюють касаційне провадження, має бути непарною (ч. 5 ст. 31 КПК).
Кримінальне провадження в касаційному порядку щодо перегляду прийнятих судових рішень стосовно неповнолітньої особи здійснюються колегією суддів, головуючим якої під час судового розгляду може бути лише суддя, уповноважений згідно із ЗУ «Про судоустрій і статус суддів» на здійснення кримінального провадження стосовно неповнолітніх (ч. 10 ст. 31 КПК).
Порядок провадження в суді касаційної інстанції регулюється гл. 32 КПК, яка входить до розд. V «Судове провадження з перегляду судових рішень».