ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИЇВСЬКИ Й КОЛЕДЖ ЛЕГКОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ»

ЗАТВЕРДЖУЮ

Заступник директора з навчально-

методичної роботи ДВНЗ «ККЛП»

____________ Г.А. Михайловська

«__» _________________2014 р.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ САМОСТІЙНО-

ДИСТАНЦІЙНОЇ ФОРМИ НАВЧАННЯ

нормативної навчальної дисципліни

«СОЦІОЛОГІЯ»

(назва дисципліни)

підготовки молодшого спеціаліста

напряму 6.020207 «Дизайн», 6.03061 «Менеджмент»

(шифр і назва напряму)

спеціальності 5.02020701 «Дизайн»

5.03060101 «Організація виробництва»

5.05160201 «Швейне виробництво»

5.05160202 «Виготовлення виробів зі шкіри»

5.0350901 «Бухгалтерський облік»

Розглянуто та рекомендовано Розробив викладач Шамшур В.М

До затвердження на засіданні (П.І.Б)

Циклової комісії

Технології та експертизи виробів зі шкіри

(назва циклової комісії)

Протокол №___

Від «__»___________20__р.

Голова ЦК Івашкевич Т.М

Підпис________________

2014р.

Відомості про куратора (викладача)-тьютора

Шамшур Владислав Михайлович — викладач вищої категорії циклової комісії суспільних дисциплін ДВНЗ “Київський коледж легкої промисловості”.

Контактний телефон — (044)529-14-33 (навчальна частина).

Методичний кабінет- (044)528-63-93.

Електронна адреса сайту ДВНЗ ККЛП: http://kklp.ua/

Місцезнаходження ДВНЗ “Київський коледж легкої промисловості”:

01601, м. Київ, вул. Івана Кудрі, 29

Дистанційний етап - 19.01.2015 — 15.02.2015

Інтернет заняття — 21.01.15; 28.01.05; 04.02.15; 11.02.15

Поточний дистанційний контроль — 30.01.15, 13.02.15.

Дистанційне консультування — 23.01.15; 06.02.15.

1. Як працювати з розділом курсу

Дуже важливе, щоб Ви вели власний конспект, в якому будете робити записи, зважаючи на рекомендації, що Ви зустрінете в курсі.

Як правило в даних розділах курсу даються більш глибокі роз'яснення з попереднього матеріалу, наводяться факти, приклади, інформація , що доповнює навчальний матеріал та спонукає слухача на самостійний власний аналіз та роздуми.

Цілеспрямавана організація праці роботи допоможе ефективно організувати Вам самостійне навчання без викладача.

В курсі семінар та контроль, які ви повинні викоонати у терміни, визначені графіком навчального процесу. Курс має підсумкове творче завдання.

По закінченню проходження курсу передбачається залік. Залік проводиться під час сесії. На заліку під час сесії магістрант має мати конспект. Залік проводиться у вигляді співбесіди. Викладач задає слухачу питання з теорії.

Тема: Предмет то об'єкт соціологічної науки

План:

1. Визначення предмета та об'єкта соціології.

2. Закони і категорії соціології.

3. Місце соціології в системі суспільствознавства, її зв'язок з іншими науками.

4. Функції соціології як науки.

1. Визначення предмета та об'єкта соціології.

Термін “соціологія” походить від латинського слова “societas” ( суспільство) та грецького “logos” (поняття, вчення). У буквальному розумінні соціологія — наука про суспільство. Намагання пізнати, осмислити суспільство , виразити своє ставлення до нього супроводжувало людство на всіх етапах його історії.

Поняття соціологія введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом (1798-1857) у 30-х роках ХІХ століття. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об'єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Філософія Конта отримала назву “позитивізм” зводилася до простого нагромадження загальних висновків окремих наук. Цей самий принцип поширювався Контом і на соціологію, роль якої він убачав у спостереженні, описі й систематизації фактів, процесів суспільного життя. Філософське їх осмислення принципово заперечував як “схоластику” й “метафізику”.

Точка зору Конта на соціологію панувала до кінця ХІХст. Наприкінці ХІХ- на початку ХХ ст. У наукових дослідженнях суспільства поряд з економічним , демографічним, правовим та іншими аспектами став виокремлюватися й соціальний. Відповідно звужувався предмет соцілогії, обмежуючись вивченням соціальних сторін суспільного розвитку.

Першим, хто дав “вузьке” трактування соціології як науки, був Еміль Дюркгейм (1858-1917) — французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. З його ім'ям пов'язаний перехід соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспільного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками — історією, філософіє, політекономією тощо. Розходження в поглядах на соціологію як науку не вдалося подолати й донині.

Нині переважає позиція активістської соціології, яка в трактуванні її предмета на перше місце висуває активний фактор у соціальних відносинах — суб'єкт дії, дійову особу, виділяючи поняття соціальної спільноти як основоположної категорії соціологічного аналізу. Деякі автори дотримуються думки, що соціологія — наука про “соціальні відносини”, вважають, що соціологія повинна не тільки сконцентрувати свої зусилля на аналізі суб'єктів історичної дії, а й стати знаряддям освіти широких верств населення, інструментом самопізнання суспільства та людини.

Соціологія - наука про становлення, розвиток і функціонування суспільства, соціальних спільнот, соціальних відносин і соціальних процесів, про механізми і принципи їх взаємодії.

Будучи нефілософською наукою, спираючись на узагальнення соціальних фактів, соціологія визначає свій предмет на рівні макротеоретичного аналізу. Вона тісно по'язана з соціально -філософським рівнем знань.

Окрім загальнотеоретичного осмислення свого предмета, соціологія охоплює низку соціологічних теорій, предмет яких — вивчення особливих станів і форм буття соціальних спільнот: соціальної структури, культури, соціальних інститутів і організацій, особистості, а також процесів соціалізації індивідів у соціальних спільнотах. Як наука про соціальні спільноти, соціологія досліджує масові соціальні процеси і поведінку, стани і форми соціальної взаємодії та соціальних взаємозв'язків людей, що утворюють соціальні спільноти.

У всіх висвітлених проекціях на передньому плані — особистість. Але соціологія розглядає її не скрізь призму індивідуально неповторних властивостей та якостей ( це предмет психології ),а з позиції соціально- типових рис як суб'єкта розвитку суспільства. Іншими словами, в соціології особистість — не тільки частинка малої контактної групи, а й типовий представник певної великої соціальної групи, носій властивій цій групі норм, традицій, цінностей, поглядів і відносин. Соціологія вивчає як індивідуально-неповторні особистості, так і соціальні типи.

Людина як сукупність усіх суспільних відносин керується у своїй поведінці передусім соціально набути нормам. На цих засадах і формуються відносини не за родинним зв'язком і знайомством, а згідно зі сформованими соціальними цінностями, правилами, законами.