
- •Методичне забезпечення самостійно-дистанційної форми навчання
- •Українська мова за професійним спрямуванням
- •1. Як працювати з розділом курсу
- •2.Тематичний план
- •3. Відомості про куратора (викладача)-тьютора
- •01601, М. Київ, вул. Івана Кудрі, 29
- •1. Культура фахового мовлення.
- •Акт проголошення незалежності україни
- •24 Серпня 1991 року Верховна Рада України
- •Літературна мова. Мовна норма. Культура мови. Культура мови під час дискусії.
- •Правила для слухача:
- •Універсальні величини ділового спілкування
- •Практичні завдання
- •Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки).
- •Практичні завдання
- •Питання для поточного контролю з розділу дисципліни, що виноситься на самостійно-дистанційний етап навчання.
- •Література
Специфіка мовлення фахівця (відповідно до напряму підготовки).
Прочитайте та законспектуйте.
Мова професії - це лексика і фразеологія мови конкретної галузі науки, культури, виробництва. Знати мову професії - це вільно володіти лексикою свого фаху, легко нею користуватися. Мовні знання - основний компонент професійної підготовки. Правильному професійному спілкуванню людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися у складній професійній ситуації та успішно контактувати з представниками своєї професії.
Професіоналізми - слова і мовленнєві звороти, характерні для мови людей певних професій. Оскільки професіоналізми вживають на позначення спеціальних понять лише у сфері тієї чи іншої професії, ремесла, промислу, вони не завжди відповідають нормам літературної мови. Професіоналізми виступають як неофіційні (а отже, експресивно забарвлені) синоніми до термінів.
Мова не лише активно використовується у сфері духовної культури, а й пов'язана з виробництвом, його галузями та процесами, із соціальними відносинами. Знати мову своєї професії - це значить вільно володіти, послуговуватися лексикою свого фаху. Правильного професійного спілкування людина вчиться все своє життя. Знання мови професії підвищує ефективність праці, допомагає краще орієнтуватися на виробництві та в безпосередніх наукових і ділових контактах.
Одним з найголовніших лексичних масивів професійної мови є термінологія. Використовуючи терміни в професійному спілкуванні, потрібно дотримуватися таких вимог: а) кожен термін має лише одне значення в певній галузі; б) якщо певний термін викликає сумнів, то потрібно перевірити його написання чи тлумачення за словником.
Термін та його ознаки
Термін (від латин. terminus - межа, кінець) — це слово або словосполучення, яке позначає поняття певної галузі знання чи діяльності людини.
При всій відмінності й багатогранності сучасних галузей наукового знання і властивих їм понять існує ряд спільних ознак, які визначають суть терміна як особливої мовної одиниці. Отже, основні ознаки терміна:
1. Системність. Кожний термін входить до певної терміносистеми, у якій має термінологічне значення. За межами своєї терміносистеми термін може мати зовсім інше значення, пор: ножиці цін “розбіжність рівнів і динаміка цін у сфері міжнародної торгівлі на окремі групи товарів” і значення загальновживаного слова ножиці.
2. Точність. Термін повинен якнайповніше й найточніше передавати суть поняття, яке він позначає: прибуток.
3. Тенденція до однозначності в межах своєї терміносистеми. Якщо більшість слів загальновживаної мови багатозначні, то більшість термінів - однозначні, що зумовлено їхнім призначенням.
4. Наявність дефініції. Кожний науковий термін має дефініцію (означення), яка чітко окреслює, обмежує його значення.
Деякі термінознавці називають і такі ознаки (або вимоги) до терміна:
— нейтральність, відсутність емоційно-експресивного забарвлення;
— відсутність синонімів (розвинена синонімія ускладнює наукове спілкування: профіцит- прибуток - зиск - вигода);
— інтернаціональний характер;
— стислість (дуже зручно користуватися короткими термінами, але не завжди вдається утворити короткий термін, який би при цьому був ще й точним);
— здатність утворювати похідні: зношення - зношування - зношеність - зношуваний
Загальнонаукова, міжгалузева і вузькоспеціальна термінологія
Залежно від ступеня спеціалізації значення терміни можна поділити на 3 основні групи:
1. Загальнонаукові терміни, тобто терміни, які вживаються практично в усіх галузевих термінологіях, наприклад: система, тенденція, закон, концепція, теорія, аналіз, синтез і под. До цієї категорії відносять і загальнотехнічну термінологію (машина, пристрій, агрегат).
2. Міжгалузеві терміни - це терміни, які використовуються в кількох споріднених або й віддалених галузях. Наприклад, економічна наука має термінологію, спільну з іншими соціальними, природничими науками, наприклад: амортизація, екологічні витрати, технополіс, приватна власність.
3. Вузькоспеціальні терміни - це терміни, характерні лише для певної галузі, наприклад: ресори, стіжок, десерт і под.
Безперечно, професійне спілкування неможливе без використання термінів. Проте в мовленні фахівців, крім термінів, широко побутують і інші спеціальні одиниці — професіоналізми та номенклатурні назви.