38. Східно герм група

В результаті розширення на германо-мовних народів, відмінності в діалектах в рамках прото-германської став більш помітним, і ми можемо виділити три основні гілки або групи діалектів, а саме Північної німецьких, Східної німецьких і західнонімецькому.

Східна група поділяється на Бугрундскі, язики вандалов, и готские. В свою чергу готські поділяються на візіготів і остроготів.

EastGermanic

BurgundianVandalGothic

VisigothicOstrogothic

39. Північної группи

Для Північної группи німецьких належать сучасні скандинавські мови - Норвезька, шведська, датська, ісландська, фарерські і Gutnish (мова острова Готланд). Найбільш ранні відомості про формою Північної німецьких (Старий скандинавської) знаходиться в рунічних написах приблизно від 300 р. н.е., і це не до епохи вікінгів, приблизно від AD 800 року, що він починає розпадатися на діалекти, які перетворилися в сучасні скандинавські мови.

North Germanic (Old Norse)

West Scandinavian East Scandinavian

Icelandic Norwegian Faroese Danish Swedish Gutnish

40.PG Алфавіт.Готи християнізувалися в 4 ст.Єписком Вульфіла переклав Біблію на готську мову.У 319 р.почав переклад,але він не зберігся,наявні лише копії.Усі тексти складні,з особливою лексикою.Вульфіла утв.прямі запозичення кальки.Готська зберігає архаїчні риси спільно герм.мови,подібно до сканд.мов,бо племена контактували.Гот.дала передумову утворенню давньоверхньонім.мови.Тексти ств.на основі грецького уніціального алфавіту.скл.з 27 знаків.Основні пам’ятки :1)Срібний Кодекс(на пергаменті покритому пурпуровою фарбою нанесені срібні і золоті букви,збер.не повністю,залишки у бібліотеці в Швеції.)2.Каролінськи Кодекс-рукопис 4 аркуші,написаний латинською і готською,містить текст «Послання до римлян».3)Алеброзіанський Кодекс-уривки з Біблії,послання,апостола Павла,уривки Євангелія від Матвія,Старого Заповіту.Зберігається в Мілані.4)Гессенський Кодекс-4 сторінки грецькою і латинською,Євангеліє від Луки.5)уривки коментаря до Євангеліє від Іоана ,уривки готського календаря,готські глоси до лат.текстів.

41.Рунічне письмо. Найдавніший вид письма,беруть початок з релігійних обрядів,гадання,жеребкування.Магічні знаки на паличках,перше зв’язне письмо давніх германців.Розрізняли старші(24 знаки) і молодші руни.Футарк-алфавіт,комбінація вертикальних і похилих ліній.Вирізали на камені,тверд.породи дерев,вони охороняли від злих духів.Гребінець- надавніша рунічна памятка.6-8 ст-епоха мерувінгів-фібула у вигляді орла.Остання знахідка-1945-рукопис 7 ст. «зальцбурзький кодекс» у монастирі,засвідчує англосакський футарк-33 руни.На сканд.півострові руни залишилися найдовше.В 13 ст.закони писалися рунами в Данії,Швеції.Руни-культурне надбання герм.племен.Феху-руна власності,Урус-руна сили,Райдо-руна шляху,дороги,Вунйо-руна радості,Іса-руна льоду,Одал-руни сімї,роду.

42.Памятки давньоанглійської писемності.Перші пам’ятки відносять до 8 ст.Основними є:1.«Гімн Кедмона»(7ст);2.СкринькаФренкса(8ст.)3. «Єлена», «Юліана», «Андрій»(8-9ст.);5.Орозій «Всесвітня історія» 6.«Сім книг історії проти язичників», 7.«Розради філософії», 8.«Монологи» папи Григорія першого.Добре освічена людина свого часу ,Альфред не тільки сам займався перекладацькою діяльністю,але й сприяв поширенню грамотності й розвитку культури й писемності.Альфред переклав на давньоангл. Цілий ряд творів,написаних лат.Найвизначнішою пам’яткою поезії є поема «Беовульф».Автор невідомий.Описані подвиги,що бориться з чудовиськом і драконом.

43.Памятки давньоісландської писемності.Найважливішою є «Старша Едда»(9-13ст).Це збірник давньогерманських міфів і героїчних пісень.Створена невідомими давньоісландськими поетами,відноситься до найвизначніших творів світової літератури.Вона перекладена багатьма мовами.Скальдична поезія-сукупність поетичних творів,створених скальдами.Основною пам’яткою є «Молодша Едда»(1222-1223).Поезія Скальдів(9-13ст)Найпоширеніший жанр-похвальна пісня на честь короля або військового повадиря.Саги-прозаїчні твори,оповідання про королів,єпископів,вождів.У дописемний період саги існували в усній формі.Найвизначнішими з усіх саг є «родові саги»,відомі за рукописами.У них викладені століття після події,що відносять до першого століття після заселення Ісландії,тобто до 930р.Рукописи,уривок з саги проповідей,2 уривки записів ісландських законів,опис монастиря,твір про церковний календар.Описи поетичних розмірів і строф,викор.у скальдичний поезії.

44.Памятки давньосаксонської писемності.Давньосаксонська мова –це мова континентальних саксів,завойованих франками в епоху Карла Великого.Найвизначнішою пам’яткою є поема «Геліанд»,написана алітераційним віршем.В поемі викладаються біблійні події,пов’язані з діяльністю й життям Ісуса.памятка збереглася у двох списках,і Мюнхені та Брит.музеї. «Давньосаксонська книга Буття»- виклад подій Старого Завіту.Поема складена алітераційним віршем,збереглася не повністю.Давньосаксонський текст містить деякі елементи рейнсько-франкського діалекту.

45.Класифікація племен за Плінієм Старшим.2-3ст.-початок класифікації-найдосконалішу подав Пліній Старший:поділив на 6груп: 1)ВІНДИЛИ: бургундів,каринів,гуттонів (східна Європа). 2)ІНГВЕОНИ:кимври,тевтони,хавки,англи,сакси,юти,фризи.(узб.Півн.моря) 3)ІСТВЕОНИ:бруктери,хамави,самї –пізніше утв.союз франків(прирейнські племена) 4)Певкіни і бастарди 5)ГЕРМІОНИ:маркомани,квади,лангобарди,аммани.(приельбські племена) 6)ГІЛЛЕВІОНИ:скандинавські племена.Пліній у «Природній історії» згадує,що вони жили ізольовано від інших племен.

46.Відомості про давніх германців.Основними джерелами є археологічні дані,свідчення давніх авторів,мовні факти.Одним з перших є свідчення грецького купця Піфея 4ст.до н.е.-грецький купець.Згадує племена тевтонів,що жили на березі Північного моря.Згодом-грецькі історики-Плутарх та Старбон .Юлій Цезар-«Записки про галльську війну»52 р. до н.е.Пліній старший безпосередньо зіштовхувався з германцями.Корнелій Тацит «Германія»98р.Розповідає по германські племена,вірування,поетичну творчість.Тацет був в Германії,користується відомостями інших авторів.Ідеалізував германські племена,чим підкреслював недосконалість Риму з рабовласницьким ладом.Епоха Великого переселення народів і ств. Варварських держав відображена в працях римських і германських істориків та богословів.Готський історик Йордан повідомляє про походження й історію готів,згодом Мацеліт. Про Остготське к-во згадує Прокопій з Кясарії Григорій Туркський повідомляє про виникнення Франкської д-ви при Меровінгі 10му.Беда Високоповажний-«Церковна історія англійського народу».Важливим джерелом відомостей про релігію,міфологію,звичаї є давньогерманська поезія-«Беовульф»та «Старша Едда».Поема «Відсіт»-7-8ст.містить перелік германських племен. «Варварські правди»збірка законів германської держави з відомостями про соціальну структуру та про утворення королівства.Важливим джерелом даних є топоніміка,гідрохіміка,власні імена та лексичні запозичення з однієї мови і іншу.

47. Вік міграцій: вестготи.-У 3ст. готи розселилися на великій території від Дону до Дунаю. Очевидно тоді ж готи розділилися на дві великі етнічні групи-візіготи і остроготи. Пізніше візі готи одержали назву –вестготи, а остроготи- остготи.- вестготи займали велику територію між Дністром і нижньою течією Дунаю-у 255р вестготи захопили Дакію-у 376р. частина вестготів прийняли християнство у вигляді аріанства.- у серпні 378р вестготи під керівництвом Фрітігерна завдали під Адріанополем нищівної поразки римським військам. Захопили й убили імператора Валента.-Після смерті Аларіка, Атаульф повів готів до Італії. - у 418р. вестготи осіли у римській провінції із центром у місті Тулуза, утворивши тут вест готське королівство. Проте це королівство проіснувало до кінця 6ст. Уже в 5 ст. почались сутички між вестготами й франкським королем. На початку 6ст. король знищив вест готське королівство й приєднав захоплену територію до Франкської держави.-частина вестготів після падіння королівства утримувала свої володіння в іспанії ще приблизно 2 століття. 48. The Ostrogoths-у 375р на територію остготів вторглись кочові тюркські племена гунів, що прийшли в Європу із Центральної Азії. Гуни привели в рух багато інших народів, поклавши початок так званому «великому переселеню народів»(4-7ст. н. е.)-після розпаду гунського союзу остготи під керівництвом Теодорика вторглись в Італію.Поступово остготи змішалися з римським населенням і припинили своє існування як самостійний етнос. 49. Відділ імперії франків і його лінгвістичних наслідків.Франки відносяться до іствеонських племен. У 3ст. вони утворили два великих племінних союзи- салічні і рипуарські 50.Релігійні уявлення та міфологія.Політеїзм-поклонялися безлічі богів на чолі з одним верховним божеством.Всі боги ділилися на асів(вищі) і ванів(нищі).Богів наділяли людськими рисами-сила,розум,поводження,зовнішній вигляд.Тор-бог грому,заступник землеробів,Фрея-богиня родючості.Між асами й ванами спочатку велася боротьба,що згодом закінчилася примиренням й обєднанням.Германці вірили в долю.Доля воїна заежала від богів.Богинями долі були три Норти,які плели долю людини з ниток.Фаталізм-події розвиваються так,як це визначено долею і уникнути цього неможливо.Здійснювали ворожіння за допомогою підкидання жереба.Ворожили також на польоті птахів і тд.Богам поклоняються не в храмах ,а в дібровах та гаях.Давні святилища під відкритим небом і виконували функцію язичницьких храмів.Магія-сукупність дій та слів,здатних впливати на надприродні сили,відігравала особливу роль у житті давньої людини.Можна було викликати хворобу,лікувати,уберігати людину від нещасть,хвороб,за допомогою заклинань,молитв.Зявилися спеціальні знаки,які висікалися або малювалися на твердих породах дерев,каменях,кістках-руни,що згодом перетворилися з знаків чарівництва в знаки,передачі інформації.З магією у германц.повязаний ще один вид діяльності-виникнення письма.

51. Боги, дні тижня, місяці. OE Setern - Сатурн, батько Юпітера, бога землеробства та сівби насіння в римській міфології. Його свято, називається Сатурналії, розпочалася 17 грудня і був час радості і бенкету. О.Е. SeternesdeхьБули різні версії старих німецьких назв місяців ( наприклад , louprîsi в стародавній Швейцарії , тобто , " місяць опадаючих листя " - листопад) , але в цілому вони відображають господарську діяльність німців. Назва winnemanoth (травень , тобто , " місяць випас " ) був використаний в Нідерландах , за липень ( weidemaand ) ; квітень називали grasmaand ( « місяць трави " Сільське господарство було відображено в назвах brachmanoth (червень - " час посіву після збирання першого врожаю » ) , aranmanoth (липень - " місяць урожай " ) . Місяці були присвячені богам : квітень ( eosturmanoth , ôstarmanoth ) - богиня Остара , березень ( hredmanoth ) - богиня Hrede т.д. 52.Епоха вікінгів:Епоха вікінгів — період середньовічної історії Європи між 8 та 11 століттями нашої ери в Північній, Західній та менше Східній та Центральній Європі.Назву цій добі дав початок грабіжницьких військових набігів вікінгів. Більш точними датами початку та кінця епохи вікінгів уважаються 793 та 14 жовтня 1066 року. Епоха розпочалась з грабіжницького нападу скандинавських піратів на монастир Св. Кутберта (о. Ліндісфарн) і завершилась битвою при Гастингсі, де нащадки вікінгів, франко-норманські лицарі розгромили англо-саксів.