Значення металургійного комплексу у розвитку держави:

• Джерело надходжень до господарського обігу конструкційних матеріалів;

• Основа розвитку машинобудування, металообробки та будівництва;

• Джерело валютних надходжень до бюджету держави від прода­жу металопродукції на зовнішніх ринках;

- Районоутворююче значення: (створення - пром вузлів, пром районів, тер-пр компл)

- створюються сприятливі умови для розвитку вироб­ництв, які споживають багато металу (підприємства важкого, ене­ргетичного, транспортного машинобудування, автомобілебудування, сільськогосподарського машинобудування);

- супутніми до металургії є галузі хімічної промисловості, підприємства якої використовують відходи доменного виробництва і побічні продукти коксування вугіл­ля (бензол, феноли, кам'яновугільна смола);

- виключно чоловіча за­йнятість на підприємствах металургійного комплексу зумовлює роз­виток у металургійних районах галузей, де використовується праця жінок: легкої, харчової промисловості, сфери послуг.

Металургійний комплекс визначає не тільки економічну, а й політичну незалежність держави і тому в багатьох країнах світу користується значною державною підтримкою в галузі фінансів, кредитів і податкових пільг.

Галузева структура комплексу:

• чорна металургія - 91,9 %,

• кольо­рова металургія - 8,1 %.

1. Особливості розвитку та розміщення підприємств чорної металургії

Основою металургійного комплексу є чорна металургія. У 2000 р. продукція чорної металургії станови­ла 27,3 % промислової продукції, в галузі було зайнято 12,2 % чисельності працівників, зайнятих у промисловості країни.

Сучасне виробництво чорних металів базується на вилученні заліза із залізних руд з отриманням первинного металу — доменного чавуну, подальшій переробці його в сталь, а останньої - в прокат шляхом механічної (переважно пластичної) оброб­ки сталевих зливків і заготовок.

Структура чорної металургії (галузь важкої промис­ловості), в яку входить:

1. Сировинна частина комплексу чорної металургії;

2. Основне металургійне виробництво;

3. Переробна металургія.

І. Сировинна частина чорної металургії складається з таких галузей:

1. Гірничорудна промисловість. До неї належать підприємства, які видобувають, збагачують і переробляють залізорудну і марган­цеворудну сировину.

Основний фактор розміщення: наявність сировини.

Можна виділити такі етапи:

• видобування рудної сировини підземним способом (у шахтах) і відкритим (кар'єрним);

• збагачення сировини на ГЗК (підвищується концентрація заліза і марганцю і знижується вміст шкідливих домішок, зокрема сірки). Продукт збагачувальних фабрик - рудний концентрат (вміст заліза 62%).

Україна повністю забезпечена залізорудною сировиною. Основна частина залізних руд України зосереджена в чотирьох районах:

Криворізький залізорудний басейн (Дніпропетровська обл.), один з найбільших у світі, містить близько 80% розвіданих запасів заліз­них руд України. Видобуток багатої за­лізної руди здійснюється підземним (шахтним) способом. Бідна руда видобувається відкритим способом у кар'єрах. Є 5 діючих ГЗК: Північний, Центральний, Південний, Інгулецький, новозбудований Криворізький гірничо-збагачувальний ком­бінат окислених руд.

Кременчуцький залізорудний район (Полта­вська обл., на схід від Кременчука). Цей район є продовжен­ням Криворізького басейну. Залізні руди залягають вузькою сму­гою, витягнутою на 50 км на північ від Дніпра. Руди залягають на глибинах до 500 м.

Білозерський залізорудний район (Запорізь­ка обл. біля с. Велика Білозерна). Виявлені у 1955 р. родовища багатих руд (вміст заліза 70%), глибина залягання - 1000 м.

Керченський залізорудний басейн (Керчен­ський пів-ов АР Крим). Розроблялися до середини 1990-х р. відкритим способом і споживалися на Маріупольсь­кому комбінаті «Азовсталь». Сьогодні родовище не розробляється.

Марганцева руда є важливим компо­нентом сировинної бази чорної металургії. Вона необхідна для виробництва феросплавів, які містять марганець. Мар­ганець є важливим легуючим елементом для сталей і чавунів, він використовується також у кольоровій металургії та інших галузях промисловості.

Металургійний комплекс повністю забезпечений марганцево­рудною сировиною (за іншими джерелами – не повністю). На території України є два родовища марган­цевих руд: Нікопольське (Дніпропетровська область) і Велико-Токмацьке (Запорізька область). Перспективним є Інгулецьке родовище (Дніпропетровська обл.).

2. Коксохімічна промисловість охоплює спеціалізовані заводи та цехи вуглезбагачування. Основна мета їх роботи – отримання металургійного коксу (це основне паливо, для виплавлення чавуну, а коксівний газ – висококалорійне паливо для металургійних агрегатів і сировина для хімічної промисловості). Основний фактор розміщення: наявність сировини (коксівного вугілля).

Україна має власну сировинну базу для вироб­ництва коксу. Запаси коксівного вугілля становлять 29,8 % від за­пасів кам'яного вугілля України.

Коксівне вугілля видобувають переважно в центральній частині Донецької області (в районі Єнакієве, Горлівки, Макіївки, Донецька, Красноармійська…).

Більше половини коксу дають коксохімічні комбінати Донбасу, де діють 13 із 18 коксохімічних підприємств.

3. Нерудна промисловість охоплює підприємства, пов'язані з добуванням флюсових вапняків, доломітів та вогнетривкої сиро­вини з подальшим її збагачуванням.

Промисловість вогнетривких матеріалів включає підприємства, а також цехи в складі металургійних заводів, які виробляють вогнетриви, призначені для теплового та хімічно­го захисту плавильних агрегатів та роз­ливних ковшів від дії високої температури рідкого металу (вогнетривкі глини, флюсові вапняки, доломіти).

Вогнетривкі глини застосовують для виробництва вогнетривкої цегли (для будівництва домн) їх видобуваються в Донецькій обл., флюсові вапняки (використовують для виплавки металу і вилучення шкідливих сполук із залізної руди) і доломіти – в Донецькій, Дніпропетровській обл. і АР Крим.

4. Феросплавна промисловість. Входять підприємства з виплавки у потужних печах електроферосплавів, які є легуючими матеріалами для одержання різних марок сталі у металургійному та ливарному виробництвах.