4. Закономірність комплексного розвитку і розміщення продуктивних сил

Дана закономірність є проявом економічного закону «суспільного поділу праці».

Основна мета господарювання: досягнення найвищих результатів при оптимальних витратах. Правильна галузева структура господарства обов’язково принесе економію за рахунок зменшення витрат.

Основні риси комплексного розвитку регіонів:

• найбільш повне комплексне використання ресурсів регіону;

• раціональне використання трудових ресурсів (створення такої структури господарства, яка б змогла забезпечити всі потреби в праці);

• раціональна галузева і територіальна структура господарства (яка відповідає соціальним і економічним умовам регіону);

• створення ефективних виробничих зв’язків між підприємствами регіону;

• створення єдиної інфраструктури.

Однією з умов комплексного розвитку є формування ТВК (поєднання підприємств у відповідності до ресурсної бази і територіально-геогафічного положення), а це забезпечує виготовлення максимальної кількості продукції при мінімальних витратах.

На формування ТВК найбільше впливають ті виробництва, які мають велике комплексоутворююче значення, а саме: чорна металургія, паливна промисловість, електроенергетика, машинобудування, лісова і деревообробна промисловість. Легка і харчова промисловість доповнюють комплекси.

В умовах ринкової економіки дана закономірність досить актуальна, адже підприємець прагне розмістити підприємство там де є готова інфраструктура (бо витрати на її будівництво досить великі). Якщо організація веде видобуток природних ресурсів, тут же вигідно збудувати переробне підприємство (аби зменшити витрати), і при цьому власник шукає інших для кооперації.

5. Закономірність територіального поділу праці

Закономірність є проявом економічного закону «територіального поділу праці», та закону «суспільного поділу праці».

Процес територіального поділу праці характеризується відбором для кожної території тих галузей, для розвитку яких склалися найсприятливіші передумови (природні, соціально-демографічні, економічні). Згідно даної закономірності, за кожним регіоном закріплено певні галузі матеріального виробництва й невиробничої сфери. Проявляється в спеціалізації господарства регіонів на виробництві певних видів продукції і послуг, відповідно до наявних природних і трудових ресурсів, традицій, навичок населення, економіко-географічного положення.

Таким чином формується територіально-галузева структура, яка найбільш повно відповідає природним, демографічним, економічним і соціальним умовам регіону і потребам міжрегіонального ринку.

Розміщення продуктивних сил з врахуванням територіального поділу праці веде до підвищення ефективності господарювання.

6. Територіальна концентрація виробництва

Суть: полягає у зосередженні виробництва й населення у найвигідніших місцях регіону, що забезпечує вищий (ніж середній для регіону) рівень життя та ефективність виробництва.

Донбас, Нижнє Придніпровє: унікальне поєднання покладів кам’яного вугілля, залізної та марганцевої руд, кухонної солі, флюсових вапняків, вогнетривких глин - - - це все сировина для чорної металургії, коксохімії, виробництва азотних добрив, теплоенергетики, важкого машинобудування + сприятливі агро кліматичні умови стимулюють розвиток АПК.

- дозволяє підвищити коефіцієнт забудови території;

- створити міжгалузеві виробництва, єдині очисні споруди;

- формувати цілісну виробничу інфраструктуру;

- сприяє розвитку НТП;

- сприяє виникненню територіальних комплексів.

Дана закономірність проявляється у формування промислових центрів (вузлів), агломерацій, технополісів тощо.