Розміщення підприємств чорної металургії в Україні

Сформувались 3 райони чорної металургії: Придніпровський, Донецький, Приазовський.

Придніпровський район (наявність рудної бази)

У цьому районі знахо­диться головна гірничорудна база. Тут розміщено 14 металургійних заводів із 32 в Україні.

У районі працюють 4 металургійні заводи повного циклу, 2 переробні, 4 трубні, 5 коксохімічних, 2 заводи феросп­лавів. В даному районі сформувалися 3 ме­талургійні вузли: Дніпропетровський, Криворізький, Запорізький.

Донецький металургійний район

Металургійний комплекс Донецького економічного району сформувався переважно під впливом паливного чинника — наяв­ності коксівного вугілля (включає металур­гійні центри Донецької і Луганської областей (за винятком Марі­уполя, підприємства якого відносять до Приазовського району). Працює 13 металургійних заводів.

У Донецькому металургійному районі сформовано три металургійні вузли: Донецько-Макіївський, Єнакіївський, Алчевсько-Алмазнянський.

Приазовський металургійний район

Охоплює частину Донець­кої області і Керченського півострова АР Крим. Головний мета­лургійний центр — Маріуполь, де працюють 2 потужні металур­гійні комбінати: «Азовсталь» та ім. Ілліча, а також коксохімічний завод. У районі розвинуті всі основні види металургійного вироб­ництва: доменне, сталеплавильне, виробництво прокату і труб. До металургійного комплексу Приазов'я до середини 1990-х рр. входила залізорудна промисловість Керченського півострова. З другої половини 1990-х рр. металургійні підприємства Криму припини­ли свою роботу, виробничі потужності їх законсервовані.

Серед найбільших підприємств чорної металургії в інших областях і регіонах слід назвати Полтавський ГЗК і Харківський коксохімічний завод у Східному регіоні, сталедротово-канатний завод і сталепрокатне об'єднання в Одеській області тощо. В усіх областях України і в Києві працюють обласні заготовчо-виробничі управління «Вторчормет».

Сучасний стан розвитку чорної металургії (основні проблеми)

1. Майже для всіх металургійних підприємств України характерним є підвищений рівень витрат (матеріальних, паливно-енергетичних, трудових) порівняно з металургією розвинутих країн.

2. Зменшення виробництва сталі з металобрухту.

3. 48,3 % сталі виплавляється в Україні низь­копродуктивним, мартенівським способом.

4. Знос промислово-виробничих основних фондів (становить у середньому 50-60%).

5. Незбалансованість у виробництві і споживанні металопродукції. Україна виробляє металу значно більше, ніж споживає.

6. Серйозним недоліком комплексу є його майже повна орієнта­ція на експорт продукції. У 2000 р. внутрішнє споживання мета­лопродукції становило близько 21%, решта була експортована. У розвинутих країнах обернене співвідношення: внутрішнє спожи­вання - 80 %, а експорт - 20 %. Залежність від кон'юнктури зовнішніх ринків збережеться і надалі.

2. Особливості розвитку та розміщення підприємств кольорової металургії

Кольорова металургія — галузь важкої промисловості, яка включає видобуток руд кольорових, благородних і рідкісних ме­талів, їх збагачення і переробку, у тому числі виробництво сплавів, прокату кольорових металів, переробку втор сировини і видобуток кольорових каменів.

Значення: на сучасному етапі розвитку НТП неможливо обійтися без кольорових металів, які є незамінними в машинобудуванні і особливо широко використовуються в таких його галузях, як електронна, електротехнічна, радіотелевізійна, приладобудівна тощо. Через нестачу покладів різних руд кольорових металів кольорова металургія України розвинена слабше, ніж чорна, і представлена окремими галузями. Провідними галузями кольорової металургії в Україні є: алюмінієва, цинкова, магнієва, титанова, ртутна, феросплавна.