11. Сутність і ф-її фінансового ринку

Призначення фінансового ринку полягає в забезпеченні належних умов для залучення підприємствами необхідних коштів і передача тимчасово вільних фінансових ресурсів. Роль фінансового ринку стосовно двох інших суб’єктів фінансових відносин держави і фізичних осіб дещо інша. Держава використовує фінансовий ринок в основному для формування своїх доходів у вигляді позик,хоча деякою мірою приймає участь і у формуванні його ресурсного потенціалу. Таким чином,держава частіше виступає в ролі покупця фінансових ресурсів,ніж у ролі продавця. Фізичні особи навпаки частіше надають у борг (продають) тимчасово вільні грошові кошти ніж самі позичають їх, хоча споживчий кредит у сучасних умовах також досить розповсюджений. Таким чином,фінансовий ринок – це грошові відносини,що складаються в процесі купівлі-продажу фінансових активів під впливом попиту та пропозиції; це механізм купівлі-продажу різноманітних фінансових інструментів (фінансових активів ).

Мета функціонування фінансового ринку – забезпечити національне господарство країни фінансовими ресурсами для ефективного економічного зростання та досягнення певного рівня життя всіх членів суспільства. Він включає всю сукупність грошових ресурсів країни,що знаходяться в постійному русі та обсяг яких визначається попитом та пропозицією з боку різних суб’єктів .

Функції:

1)активна мобілізація тимчасово вільного капіталу з різноманітних джерел. Цей вільний капітал, що знаходиться у формі суспільних заощаджень (грошових та ін. фін ресурсів населення, під-ств, державних органів),невитрачених на поточне споживання і реальне інвестування,залучається через механізм фінансового ринку окремими його учасниками для наступного ефективного його використання в економіці країни.

2) ефективний розподіл закумульованого вільного капіталу між численними його місцевими споживачами. Механізм функціонування фін ринку забезпечує виявлення обсягу й структури попиту та окремі фінансові активи і своєчасне його задоволення в розрізі всіх категорій споживачів,які тимчасово потребують залучення капіталу із зовнішніх джерел.

3) визначення найбільш ефективного напрямку використання капіталу в інвестиційній сфері. Задовольняючи значний обсяг і широке коло інвестиційних потреб суб’єктів господарювання,механізм фінансового ринку через систему ціноутворення на окремі фінансові інструменти виявляє найбільш ефективні сфери й напрямки інвестиційних потоків з позиції забезпечення високого рівня дохідності використовуваного в цілях капіталу.

4) формування ринкових цін на окремі фін інструменти,що найбільш об’єктивно відображають співвідношення яке складається між її пропозицією та попитом, ринковий механізм ціноутворення дозволяє врахувати поточне співвідношення попиту та пропозиції по різноманітних фін інструментах,що формує відповідний рівень цін на них.

5) надання кваліфікованого посередництва ,як продавцям так і покупцям фін інструментів. У системі фін ринку діють різноманітні фін посередники (дилери,брокери,трейдери,страхові брокери,валютні брокери та ін..),які спеціалізуються на надані посередницьких послуг у певних секторах фін ринку.

6)Формування умов для мінімізації фінансового й комерційного ризиків у межах ринкової системи. Фінансовий ринок сформував свій власний механізм страхування цінового ризику.

7)прискорення оборотності капіталу,що сприяє активізації економічних процесів. Забезпечуючи мобілізацію розподілу та ефективне використання вільного капіталу,задоволення в найкоротший термін потреби в ньому окремих суб’єктів фін ринок сприяє прискоренню оборотності використовуваного капіталу,кожен створює додатковий прибуток і приріст нац. Доходу в цілому.