25. Моделі фінансових відносин у суспільстві.

Моделі класифікуються за 2-ома ознаками: залежно від послідовності розподілу ВВП; за рівнем держав.централізації ВВП. У відповідності з послідовністю розподілу ВВП розрізняють 2 моделі: ринкової та адміністративної економіки. Фінан.модель ринкової економіки є основною. Її сутність полягає в такому:спочатку вартість національного доходу розподіляється між тими, хто приймав участь у його створенні(власники засобів виробництва,які отримують прибуток, та робітники й службовці, які отримують зарплату). Далі здійснюється перерозподіл НД, в результаті чого певна частина доходів учасників процесу виробництва передається державі, формуючи таким чином фінансову базу її існування. Характерною ознакою цієї моделі є те, що держава отримує свої доходи перш за все на підстав перерозподілу НД. Модель є відкритою, зрозумілою і точно характеризує фінансові реалії в суспільстві: в ній відображається рівень доходів кожної юрид.та фізич.особи; визначений рівень оподаткування: кожен суб’єкт чітко розуміє скільки він заробляє і скільки віддає державі; в цій моделі чітко зафіксовані стимули до збільшення доходів на підставі зростання обсягів виробництва та підвищення продуктивності праці. Сутність фінан.моделі адміністративної економіки, яка застосовувалась у Радян.Союзі, полягає в тому, що більша частина НД відразу централізовувалась в бюджеті держави і виключалася з розподільних відносин. Модель є закритою та не відображає фінан.реалії в суспіл., оскільки: з неї не видно реального рівня доходів юрид.і фізич.осіб; доходи юрид.і фізич.осіб не відображають їх внесок у створення НД; неможливо чітко визначити рівень оподаткування; відсутні стимули до підвищення продуктивності праці. Відмінність між моделями: в ринковій переважає участь держави в перерозподілі ВВП, а в моделі адміністративної економіки – участь в його первинному розподілі(за допомогою непрямих податків). За рівнем централізації ВВП у межах фінан.моделі ринкової економіки умовно можна виділити 3 основних моделі: американську, західноєвропейську, скандинавську. Американська модель заснована на максимально можливому самозабезпеченні фізич.осіб та самофінансуванні юрид.осіб, характеризується незначним рівнем бюджетної централізації ВВП(25-30%). Державне втручання в економіку зведене до мінімуму, у соціальній сфері забезпечуються тільки ті верстви населення, які не можуть обійтися без державної підтримки. Модель створює максимальне фінансове стимулювання: з одного боку, вона надає можливість самостійно заробляти, а з іншого – вимагає цього. Це досить жорстка модель, однак вона є високоефективною, оскільки націлена на примусове фінансове стимулювання. Західноєвропейська модель характеризується помірним рівнем централізації ВВП в бюджеті(35-45%), за рахунок більш високого рівня централізації ВВП більш розгалуженою є й державно-соціальна сфера. Сутність моделі полягає в можливості паралельного функціонування державних і комерційних установ у соціальній сфері. Скандинавська модель передбачає досить високий рівень бюджетної централізації ВВП(50-60%). Відповідно вона характеризується розгалуженою державною соціальною сферою, як у сфері освіти, так і охорони здоров’я, однак така модель можлива за умови високого рівня фінансової дисципліни, відповідного відношення до праці та пошани до державного сектору