3. Функції фінансів

Фінанси виконують дві основні функції:

• розподільчу; контрольну.

Сутність розподільчої функції фінансів полягає в тому, що фінанси виступають інструментом розподілу й перерозподілу ВВП. Через цю функцію реалізується суспільне призначення фінансів – забезпечення кожного суб'єкта господарювання та держави в цілому необхідними їм фінансовими ресурсами, що використовуються в формі грошових фондів цільового призначення.

Об'єктами дії розподільчої функції фінансів виступають вартість ВВП (у її грошовій формі), а також частина національного багатства (що прийняла грошову форму). Механізм дії розподільчої функції пов'язаний зі схемою розподілу ВВП. Він включає первинний розподіл і перерозподіл. Саме за допомогою цієї функції здійснюється первинний розподіл знов створеної вартості і формування на цій основі первинних доходів: у юридичних осіб – прибутку, у фізичних осіб – заробітної плати, у держави – прибутку державного сектора (у вигляді надходжень від використання загальнодержавних ресурсів, надання державних послуг тощо).

На стадії перерозподілу здійснюється формування й використання централізованих фондів. За рівнем централізації вони поділяються на загальнодержавні, відомчі та корпоративні. Загальнодержавні включають бюджети різних рівнів (державний, місцеві) і фонди цільового призначення (Пенсійний, соціального страхування та ін.). Відомчі – це фонди, що формують міністерства й відомства (наприклад, Фонд охорони праці). Корпоративні фонди передбачають централізацію частини доходів структурних підрозділів у корпоративних об'єднаннях.

Перерозподіл включає два етапи:

1. вилучення частини доходів у суб'єктів виробничого процесу і формування централізованих фондів;

2. використання коштів централізованих фондів і формування доходів окремих суб'єктів.

Суб'єктами при фінансовому методі розподілу виступають юридичні та фізичні особи, що є учасниками відтворювального процесу, у розпорядженні яких формуються фонди цільового призначення. Цими особами є: держава, підприємства (об'єднання), організації, установи і громадяни.

Контрольна функція фінансів полягає в контролі за розподілом ВВП по відповідних фондах і використанням коштів цих фондів за їх цільовим призначенням. Завдяки контрольній функції фінансів суспільство отримує інформацію про те, як складаються пропорції в розподілі ВВП (у грошовій формі), наскільки вчасно фінансові ресурси надходять у розпорядження різних суб'єктів, чи ощадливо й ефективно вони їх використовують і т.ін.

У практичній діяльності контрольна функція фінансів проявляється у фінансовому контролі. Необхідність контролю обумовлена тим кожен суб'єкт прагне отримати якомога більше при розподілі ВВП. Саме для того, щоб у процесі розподілу ВВП окремі суб'єкти не привласнювали не приналежну їм частку, необхідний постійний і всеохоплюючий фінансовий контроль.

Інструментом реалізації контрольної функції фінансів виступає фінансова інформація. Вона міститься у фінансових показниках, що маються в бухгалтерській, статистичній і оперативній звітності.

Ступінь і глибина реалізації контрольної функції фінансів багато в чому визначається станом фінансової дисципліни. Фінансова дисципліна – це обов'язковий для всіх юридичних і фізичних осіб, що приймають участь у відтворювальному процесі, порядок ведення фінансової звітності, дотримання встановлених норм і правил, виконання фінансових зобов'язань (своєчасне перерахування платежів за поставлену продукцію, виконані роботи, надані послуги; своєчасна й повна сплата податків до бюджету і обов’язкових зборів до державних цільових фондів).