1. Поняття й сутність фінансів. Фінансові потоки

Фінанси – це сукупність економічних відносин, пов'язаних з формуванням, розподілом і використанням фондів грошових коштів у процесі розподілу й перерозподілу ВВП і частини національного багатства (НБ).

Економічною основою функціонування фінансів є система виробничих відносин, що складаються в процесі руху суспільного продукту.

Характеристика фінансових відносин пов'язана з визначенням їх об'єктів і суб'єктів. Об'єктами даних відносин є вироблений ВВП(додана вартість, вироблена в країні в поточному році виробниками товарів, робіт , послуг. Склад: з/п, прибуток, амортизація, позичковий процент,непрямі податки) і національне багатство (вартість накопичених у країні матеріальних цінностей та залучених у виробництво природних ресурсів. Склад: основні фонди;матеріальні ресурси;страхові запаси;золотовалютний запас;природні ресурси, що отримали грошову оцінку).

Суб'єктами фінансових відносин виступають підприємці (юридичні й фізичні особи), робітники та службовці, держава.

Права держави як управлінської структури суспільства визначаються об'єктивними потребами фінансового забезпечення виконання державою своїх функцій.

Необхідні державі кошти вона може акумулювати таким чином:

- заробляти як власник засобів виробництва;

- одержувати від реалізації природних ресурсів, що знаходяться в державній власності;

- мобілізувати шляхом перерозподілу доходів юридичних і фізичних осіб.

Обов'язковою умовою існування фінансів є гроші. Немає грошей – не може бути і фінансів, тому що останні (тобто фінанси) є суспільна форма, обумовлена існуванням перших (тобто грошей).

Основні ознаки фінансів як економічної категорії:

1. Грошовий характер фінансових відносин. Фінанси завжди мають грошову форму вираження.

2. Розподільний характер фінансових відносин. Сферою виникнення й функціонування фінансів є друга стадія відтворювального процесу, в межах якої відбувається розподіл вартості суспільного продукту за цільовим призначенням і суб'єктами господарювання, кожен з яких має отримати свою частку у виробленому продукті.

3. Ці відносини викликані фактом наявності держави як системи управління.

4. Фінансові відносини пов'язані з формуванням грошових доходів і накопичень.

У процесі функціонування фінансів створюються фінансові потоки. Фінансовий потік – це сукупність грошових коштів або вартостей, що характеризується одним напрямком руху. Фінансові потоки можуть бути як позитивними (що мають дохідний характер), так і негативними (що мають витратний характер).

Стосовно суб'єкта суспільного виробництва фінансові потоки можуть бути: зовнішніми (що циркулюють у зовнішньому економічному середовищі), внутрішніми (що циркулюють всередині суб'єкта), зв’язувальними (що циркулюють між зовнішнім і внутрішнім економічним середовищем суб'єкта).

Фінансові потоки мають властивості наростати, розгалужуватися, взаємопогашатися.

2. Роль фінансів у процесі розширеного відтворення

Як відомо, на початку процесу товарообігу грошовий капітал визначає залучення матеріальних і трудових ресурсів. При цьому, з одного боку, фінанси забезпечують початок виробництва, а з іншого боку – через споживання – є базою подальшого розвитку інших видів виробництва.

У процесі виробництва створюється додана вартість, яка перетворюється в грошовий потік. Одна частина знов створеної вартості у вигляді податків формує централізовані фонди і спрямовується на задоволення суспільних потреб. Ще одна частина знов створеної вартості йде на накопичення, тобто на залучення додаткових ресурсів і забезпечення процесу розширеного відтворення. Третя частина знов створеної вартості спрямовується на споживання.

Держава за допомогою фінансово-кредитної системи регулює величину кожної гілки фінансового потоку знов створеної вартості і тим самим регулює функціонування ринку, напрямок його розвитку та ін.

Цей процес можна відобразити за допомогою схеми.

Необхідною умовою забезпечення безперервності виробництва є розподіл ВВП. Фінанси виконують роль сполучної ланки між кількома виробничими циклами, без них неможливе здійснення відтворення – ані простого, ані розширеного. Тому, з одного боку, розподіл ВВП є закономірною необхідністю; з іншого боку, саме ВВП як об'єкт фінансових відносин характеризує нормальну фінансову ситуацію: суспільство розподіляє і відповідно споживає або накопичує те, що воно виробляє.

Фінанси здійснюють на процес розширеного відтворення кількісний і якісний вплив. Кількісний вплив виражається у пропорціях мобілізованих, розподілюваних і використовуваних фінансових ресурсів. Якісно фінанси впливають на матеріальні інтереси учасників відтворювального процесу через форми організації фінансових відносин.