Питання для самоперевірки

1. Специфіка функціонування класицизму в українському мистецтві та архітектурі: визначні майстри та пам‘ятки.

2. Особливості романтизму в українському мистецтві.

3. Послідовники Т. Шевченка в українському мистецтві ІІ пол. ХІХ ст.

4. Творчий метод реалізму в спадщині українських художників.

5. Монументальні розписи другої половини ХІХ століття: основоположні принципи, митці та пам‘ятки.

6. Представники харківської школи живопису та їх твори в експозиції Харківського художнього музею.

7. Розвиток скульптури в українському мистецтві ХІХ – поч. ХХ ст.

8. Взаємозв‘язки українського мистецтва ХІХ – поч. ХХ ст. з мистецтвом сусідніх країн.

9. Основні етапи формування художньої освіти в Україні.

10. Архітектурні стилі другої пол. ХІХ – поч. ХХ ст. (визначні пам‘ятки).

11. Проблема національного стилю і форми в мистецтві межі ХІХ–ХХ ст.

12. Модернізм в українському мистецтві: загальна характеристика.

13. Представники сецесії в українському мистецтві (імена та пам‘ятки).

14. Український авангард як визначне явище європейської культури.

15. Історія українського авангарду (творчі злети та трагічні долі).

16. Світоглядні основи творчості видатних представників українського авангардизму.

17. Мистецькі угрупування 10-х – 30-х років в контексті розвитку вітчизняної культури.

18. Дія принципу монументальної пропаганди в українському мистецтві.

19. Соціалістичний реалізм: проблема термінології та творчого методу.

20. Митець в нових історико-культурних умовах 30-х – 40-х рр. (різність творчих позицій, мистецьких підходів та методів).

21. Формування образу «нового героя» в мистецтві 30-х – 40-х рр.

22. Трагічні долі представників «розстріляного відродження».

23. Основні теми і мотиви в мистецтві 50-х – 70-х рр.

24. Особливості розвитку регіональних шкіл (представники та їх здобутки).

25. Офіційне і неофіційне мистецтво. Особливості вітчизняного нонконформізму (імена та пам‘ятки)

26. Сучасне мистецтво як індивідуалізований прояв постмодерного світовідчуття.

27. Абстрактний живопис в українському мистецтві ХХ століття.

28. «Нова хвиля» українського мистецтва (провідні принципи, основні представники).

29. «Візуальне» та «образотворче» мистецтво: проблема термінології.

30. Сучасне мистецтво у Харкові (представники, галереї, художні центри).

Підсумковий контроль знань

Підсумковий контроль знань, передбачений навчальним планом, відбувається у формі диф. заліку.

Згідно Наказу МОНУ №161 від 2.06.93 р. семестровий диференційований залік – «форма підсумкового контролю, що полягає в оцінці засвоєння студентом навчального матеріалу з певної дисципліни виключно на підставі результатів виконаних індивідуальних завдань» (семінарів, контрольних робіт, конспектів з виконаними завданнями СРС тощо). Тобто, студент вважається допущеним до семестрового контролю з Історії мистецтва, якщо він виконав всі заплановані види робіт. У випадку систематичної роботи протягом семестру, диференційований залік не передбачає обов‘язкову присутність студентів.

Рейтинговий бал з дисципліни Історія мистецтва є «комплексним показником успішності студента, який визначається сумою фактично набраних рейтингових балів за усіма передбаченими заліковими модулями семестру і дає кількісну характеристику стану (поточних) навчальних досягнень студента з цієї дисципліни». Підсумковий контроль з Історії мистецтва виставляється за сумою фактично набраних рейтингових балів за усіма передбаченими модулями семестру і, у випадку відсутності „н/а”, не передбачає проведення додаткових контрольних заходів та присутності студента.

Увага! Якщо з певного модуля студент не набрав жодного рейтингового балу, у графі відповідного модуля відомості підсумкового контролю йому проставляється позначка „н/а” (не атестовано) і оцінка підсумкового контролю не виставляється. Черговий заліковий модуль з дисципліни студент має право здавати незалежно від результатів складання попереднього модуля. Проте йому дається право здати борг виключно на заліковому тижні!

Оцінки підсумкового контролю виставляються відповідно до співвідношення рейтингових балів і оцінок за національною шкалою та шкалою ECTS, затвердженою в ХДАДМ.

Підсумковий рейтинговий бал (100) складається з:

Лекції та тести-«блискавки» до 25 балів 1-5 балів – за лекцію;

Семінари до 15 балів 5 балів – відмінна підготовка

4 бали – добра підготовка;

2 бали – не виявлено відповідного рівня знань;

1 бал – студент не готовий, участі в дискусії не брав, але уважно слухав та конспектував.

Контрольна робота до 10 балів;

Представлений звіт з СРС до 25 балів;

Знання ілюстративного мінімуму до 10 балів;

Підсумкова співбесіда на диф.заліку до 10 балів;

Додаткові бали 1 – 5 балів.