Архітектура

Київ: Магдебурзька колона (1802, арх. А. Меленський); Будівля університету (1837-1842, арх. В. Беретті); Володимирський собор у Києві (1862-1896, арх. І. Шторм, О. Беретті, В. Ніколаєв); Трапезна Києво-Печерської лаври (1900, арх. В. Ніколаєв); оперний театр (1898-1901, арх. В. Шретер); споруда колишнього художньо-промислового музею – нині Національний музей (1897-1900, арх. В. Городецький, Г. Бойцов); «будинок з химерами» (1901-1903, арх. В. Городецький); Корпуса Київського політехнічного інституту (поч. ХХ ст., арх. О. Кобелєв, Г. Кнітер, О. Вербицький); Держбанк (1902-1905, арх. О. Кобелєв, О. Вербицький); Бессарабський критий ринок (1908-1912, арх. Г. Гай); залізничний вокзал (1927-1933, арх. О. Вербицький); будинок Ради Міністрів (1935-1937, арх. І. Фомін); будинок Верховної Ради (1936-1939, арх. В. Заболотний).

Львів: каплиця-мавзолей родини Дунін-Борковських (Личаківський цвинтар, 1812, арх. невідомий); Оссолінеум – тепер Наукова бібліотека ім. В. Стефаника (1827-1844, арх. П. Нобіле, Ю. Бем); будинок міської ратуші (1827-1835, арх. Ю. Меркель, Ф. Трешер, А. Вондрашка, Ю. Глоговський); Український академічний театр ім. М. Заньковецької (1837-1842, арх. Л. Піхль, Й. Зальцман); ансамбль корпусів політехнічного інституту (1873-1877, арх. Ю. Захаревич); Галицький сейм (1877-1881, арх. Ю. Гохбергер); палац Потоцьких (1889-1890, арх. Ю. Цибульський); будинок Галицької ощадної каси (1891, арх. Ю. Захаревич); споруда художньо-промислового музею – нині Національний музей (1895-1903, арх. Ю. Яновський); оперний театр (1897-1900, арх. З. Горголевський); залізничний вокзал (1899-1904 В. Садловский ); будинок страхового товариства «Дністер» (1905, арх. І. та Л. Левинські, О. Лопушинський та Т. Обмінський).

Харків: дзвіниця Успенського собору (1844, арх. Е. Васильєв), корпус Харківського університету (1820-1831, арх. Е. Васильєв); споруда Ветеринарного інституту – нині Палац дитячої та юнацької творчості (1854, арх. М. Львов); корпуса Технологічного інституту (1885, арх. Р. Генрихсен; 1890, арх. М. Ловцов); комерційне училище – нині Національно юридична академія ім. Я.Мудрого (1892, арх. О. Бекетов); будинок Бекетових (1897, арх. О. Бекетов); суспільна бібліотека – нині бібліотека ім. Короленка (1901, арх. О. Бекетов); Благовіщенський собор (1901, арх. М. Ловцов); прибуткові будинки на Сумській (1905-1915); корпус медичного товариства – нині інститут ім. Мечнікова (1911, арх. О. Бекетов); критий ринок (1912-1915, арх. І. Загоскін); головний корпус художнього училища (1913, арх. К. Жуков); будинок Юзефовича на Сумській – нині Палац молодят (1913, арх. А. Горохов); управління Південної залізниці (1914, арх. О. Дмитрієв, Д. Ракітін); дома-котеджі робітничого селища на Московському проспекті (1923-1924, арх. В. Троценко); Будівля Держпрому (1925-1929, арх. С. Серафімов, С. Кравець, М. Фельгер); гуртожиток «Гігант» (1926); палац культури залізничників (1928-1932, арх.О. Дмитрієв), главпоштамт (1928-1930, арх. О. Мордвинов); Міськрада (1934); залізничний вокзал (1952).

Одеса: Ансамбль Приморського бульвару ( І пол. ХІХ ст.); оперний театр (1884-1887, арх. Г. Гельман, Ф. Фельнер); залізничний вокзал (1879-1883, арх. В. Шретер), будинок Нової біржі – нині філармонія (1894-1899, арх. О. Бернардацці).

Полтава: Ансамбль Круглої площі (1803-1811, проект. М. Амвросимович); Будинок губернського земства (1903-1908, арх. В. Кричевський)

КРИМ: палац Воронцова (Алупка, 1828-1846, арх. Е. Блер); Графська пристань (Севастополь, 1846 р., арх. С. Уотсон); вежа Морської бібліотеки (Севастополь, поч. ХІХ ст.); залізничний вокзал (Симферопіль, 1951, арх. О. Душкін).

Палац Шидловського в Мерчику (1766-1778, арх. П. Ярославський); палац Разумовського (Батурин, поч. ХІХ ст., арх. Ч. Камерон); палац у Шаровці (перша пол. ХІХ ст.); Парк «Софіївка» (Умань, поч. ХІХ ст.); колишня резиденція митрополита (Чернівці, 1846-1873; арх. Й. Главка); залізничний вокзал у Жмеринці (1880-1891; 1899-1904, арх. З. Журавський); залізничний вокзал у Чернівцях (1906-1909, арх. О.Вагнер); Троїцький собор Почаївської лаври (1905-1912, арх. О. Щусєв); Спасо-Преображенська церква (Натальївка, 1913, арх. О. Щусєв)