Блок 2 Проблемні питання українського мистецтва кінця хіх – хх ст. (конспектування додаткової рекомендованої літератури, написання студентських наукових робіт, рефератів)

1. Порівняйте тлумачення термінів “модернізм” та “авангардизм” в радянських енциклопедичних словниках та словниках, що вийшли після 1995 р.

1. Діяльність товариства пересувних виставок в Україні.

2. Формування художньої освіти в Харкові.

3. Жанрова картина в українському живописі другої половини ХІХ ст.

4. Вплив європейських художніх центрів на розвиток українського мистецтва ХІХ – поч. ХХ ст.

5. Модерн в українському мистецтві та архітектурі.

6. Живопис української сецесії.

7. Розвиток української графіки ХІХ – поч. ХХ ст.

8. Піднесення національної школи пластики.

9. Народження, становлення та трагічна доля українського авангарду.

10. Авангардний рух у Харкові.

11. Абстракціонізм та безпредметне мистецтво в українському мистецтві.

12. Школа М. Бойчука та її значення в історії українського мистецтва.

13. «Розстріляне відродження» в історії українського мистецтва.

14. Примітивізм в українському мистецтві.

15. Соцреалізм та нонконформізм в українському мистецтві.

16. Розвиток тематичної картини в українському мистецтві радянського періоду.

17. Розвиток образотворчого мистецтва пострадянської України.

18. Постмодернізм в українському сучасному мистецтві.

19. Сучасне мистецьке середовище Харкова.

Блок 3

Робота з ілюстративним матеріалом

(перелік пам‘яток для атрибуції)

Скульптура

Г. Вівтер: скульптури на Площі Ринок (Львів, 1793); меморіальний пам‘ятник К. Яблоновської (кафедральний костел, 1806); скульптурне оздоблення каплиці-мавзолея родини Дунін-Борковських (Личаківський цвинтар, 1812); А. Шимзер: надгробки на Личаківському кладовищі.

Т. Сосновський: Мертвий Христос (Острог, друга пол. ХІХ ст.); В. Бродський: надгробок молодої дівчини (Кам‘янець-Подільський, друга пол. ХІХ ст.); І. Мартос: надгробок К. Розумовського (Батурин, 1803-1805); пам‘ятник Д. Рішельє (Одеса, 1823-1829); Ф. Щедрін: Монумент Слави (Полтава, 1805-1811).

В. Демут-Малиновський, К. Тон, П. Клодт, пам‘ятник хрестителю Русі князю Володимиру Великому (Київ, Володимирська гірка, 1853); М. Микешин: пам‘ятник гетьману Богданові Хмельницькому на (Київ, Софійський майдан, 1888); Б. Едуардс: пам‘ятник О.Пушкіну (Харків, поч. ХХ ст). І. Андріалетті: пам‘ятник в. Каразіну

Е. Саля: оздоблення «Будинку з химерами» (Київ, 1901-1903); П. Війтович: монументально-декоративна оперного театру (Львів, 1897-1900); алегоричні скульптури залізничного вокзалу (Львів, 1900-1904).

О. Архипенко: П‘єро-карусель (1913), Медрано (1914), Жіноча постать (1923), Жінка чеше коси (1915), Статуетка.Єгипетський мотив (1917), Диригент Менгельберг (1925); Тарас Шевченко (1933). І. Кавалерідзе: Пам‘ятник княгині Ользі (Київ, 1911), Розп‘яття (Натал‘ївка, 18хх), пам‘ятник Артему в Артемівську (1924), пам‘ятник Т. Шевченку в Полтаві (1926); пам‘ятник Артему в Слов‘яногорську (1927); Ф. Шаляпін у ролі Дон Кіхота (1950). Ж. Діндо: голова селянки (1920-1921); Делегатка (1927). Е. Блох: О. Пушкін (1937); Мікеланджело (1938-1939).

М. Манізер: пам‘ятник Т. Шевченку в Харкові (1935), пам‘ятник Т. Шевченку в Києві (1939), пам‘ятник Т. Шевченку в Каневі (1939)

Майстри скульптури 50-х – 80-х: М. Рябінін (Київ), М. Лисенко (Київ), Д. Крвавич (Львів).

Майстри скульптури 90-х – 2000-х: М. Степанов (Одеса), Р. Петрук (Львів), О. Сухоліт (Київ); О. Рідний (Харків), Ф. та Л. Бетліємські (Харків) та ін.