4. Сучасний стан і перспективи розвитку на Закарпатчині

У результаті дослідження туристичних ресурсів Закарпатської області автор дійшов думки, що вони є сприятливі для розвитку туристично-екскурсійної діяльності.

Закарпаття — це найунікальніша в природно-географічному та історико-культурному планах область заходу України. Закарпаття має стійкий імідж одного з найпривабливіших і найпрестижніших туристичних регіонів держави (в Україні за туристичною привабливістю і престижністю відпочинку область поступається лише АР Крим).

Проблемами розвитку туризму на території Закарпатської області опікується обласна державна адміністрація. Устрій у складі якої створено спеціалізований підрозділ – управління з питань європейської інтеграції, зовнішньоекономічних зв’язків та туризму у Закарпатській області.

Основними завданнями головного управління є:

- забезпечення реалізації на території області державної політики у сфері зовнішніх зносин і зовнішньоекономічної діяльності;

- забезпечення реалізації на території області державної інвестиційної політики;

- забезпечення реалізації на території області державної євроінтеграційної політики, сприяння розвитку міжнародного та транскордонного співробітництва у галузі економіки і торгівлі;

- участь у формуваннi державної полiтики у сферах туризму та рекреацiї, забезпечення її реалiзацiї;

- сприяння активізації зовнішньоекономічних зв'язків і входженню на зовнішній ринок розташованих на території області підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності;

- розроблення проектів програм щодо активізації зовнішньоекономічної та інвестиційної діяльності, сприяння розвитку експортного потенціалу області;

- внесення у встановленому порядку до відповідних органів пропозицій щодо залучення іноземних інвестицій для розвитку економічного потенціалу області;

- реалізація Стратегії інтеграції України до Європейського Союзу на регіональному рівні;

- реалізація державної регіональної політики з питань регіонального та транскордонного співробітництва України;

- залучення нових технологій, технічної допомоги для розроблення і реалізації соціальних, культурних та інших програм, спрямованих на розвиток області;

- співпраця із сусідніми, іншими європейськими державами з питань транскордонного співробітництва та європейської інтеграції у сфері політики, економіки, туризму, соціально-культурних питань;

- розроблення, координація та/реалізація програм і неприбуткових проектів з питань європейської інтеграції та транскордонного співробітництва;

- участь у моніторингових та оціночних комітетах Програм Сусідства;

- репрезентація транскордонних проектів з метою залучення міжнародної технічної допомоги для їх реалізації;

- співпраця з культурними товариствами, агентствами розвитку, асоціаціями і спілками та іншими організаціями, діяльність яких пов'язана з питаннями транскордонного співробітництва;

- співпраця з органами влади, дипломатичними та консульськими установами, агентствами розвитку, асоціаціями, спілками та іншими організаціями України, прикордонних країн, країн Європейського Союзу тощо, діяльність яких пов'язана з питаннями транскордонного співробітництва, проектного менеджменту та розроблення неприбуткових проектів;

- розроблення регiональних комплексних i цiльових програм розвитку туризму та рекреацiї, органiзацiйне забезпечення їх реалiзацiї;

- організація i проведення фестивалів, конкурсів та інших заходiв серед широких верств населення, пiдготовка та ефективне використання кадрiв у сферах туризму та рекреації, забезпечення пропаганди здорового способу життя¹⁰.

Найважливішою особливістю Закарпаття є те, що це найзахідніша область України й єдина серед областей держави, що межує одразу з чотирма країнами Центральної Європи: Польщею, Словаччиною, Угорщиною і Румунією. Сумарна протяжність державного кордону України в межах області становить 467,2 км, у тому числі: з Румунією — 203,9 км, Угорщиною — 133,1км, Словаччиною — 97,6 км та Польщею — 32,6 км. Ця особливість перетворює Закарпаття на транскордонний "полюс" притягання туристичних потоків із Заходу й Сходу, Півночі й Півдня Європейського континенту.

Туризм є однією з найбільш високоприбуткових і динамічних галузей світової економіки. У ньому зайнято понад 260 млн. чоловік, тобто кожен десятий працівник у світі. На його частку припадає 7 відсотків загального обсягу інвестицій, 11 відсотків світових споживчих витрат і третина світової торгівлі послугами. За прогнозами спеціалістів ХХІ століття стане століттям туризму.

Місцеві органи виконавчої влади надають особливого значення розвитку туризму і рекреації в Закарпатті, бачать у них фактор, здатний вирішити не тільки багато соціально-економічних проблем краю, але й забезпечити чітко визначене становище області в ряді найбільш привабливих для туристів регіонів.

Враховуючи загальний стан національної економіки, “експорт” туристичних послуг Закарпаття є, принаймні на найближчий час, простішою і ефективнішою формою участі в економічному поділі праці, ніж промислове виробництво, де продукція області поки що не відповідає стандартам світового ринку.

У Закарпатській області перехрещуються 4 важливі міжнародні автотранспортні магістралі (Е-50, Е-58, Е-81, Е-573), що сполучають Європейський Союз з Україною, Росією, державами Центральної Азії (для порівняння — у сусідній Львівщині є лише дві — А-4, Е-49). Магістралі, що розходяться з обласного центру, з'єднують його з Братіславою, Прагою, Будапештом, Києвом, Москвою. Налагоджене пряме міжнародне автобусне сполучення з містами Словаччини (Міхайловце, Гумен-не, Пряшів, Кошіце) та Угорщини (Ніредьгаза).

З початком XXI ст. ці автомагістралі перетворюються у міжнародні транзитно-туристичні коридори з розгалуженою інфраструктурою приватних мотелів, кемпінгів, ресторанів, сервіс-центрів, що обслуговують транзитно-туристичні потоки.

Область має залізничне сполучення практично з усіма столицями Південної і Центральної Європи. Протяжність залізничної колії становить 1132,9 км, з яких 922 км електрифіковано. Пасажирообіг у 2003 р. склав понад 900 млн пас./км, обслужено 14,6 млн пасажирів¹¹.

Розвитку транскордонного туризму (передусім транзитного) сприяє найбільш розгалужена в Україні мережа митних переходів, їх в області нараховується 19.

Така "відкритість" прикордонної області для міжнародних туристичних потоків — одна з основних передумов становлення Закарпаття як привабливого курортно-туристичного реґіону європейського масштабу.

Стан розвитку внутрішньо обласної дорожньо-транспортної інфраструктури також варто оцінювати як достатньо сприятливий. Загальна протяжність автомобільних шляхів становить 3,6 тис. км, з яких 87 % мають тверде покриття. Незважаючи на гірський рельєф та відсутність великих міст, щільність автомобільних доріг державного, обласного та місцевого значення становить у середньому по області 0,27 км/км2. Це, по-перше, зумовлює щорічне нарощення туристичних потоків самодіяльних мото- й автотуристів. По-друге, дає змогу охопити екскурсійно-туристичними маршрутами практично всі найцікавіші історико-культурні та природні атракції області, й передусім самобутні пам'ятки старожитньої сакральної і сільської архітектури та мальовничі карпатські резервати природи, регіональні ландшафтні та національні природні парки.

З іншими регіонами України Закарпаття з'єднують високогірні карпатські перевали (від 931 м до 1014 м над рівнем моря): Яблуницький, Вишківський, Ужоцький, Верецький і Воловецький. Вони є головними авто-туристичними коридорами гірської системи Українських Карпат[4, c. 76-78].

Закарпаття — це одна з найбагатших пам'яток історії та культури Україні. На державному обліку перебувають 1839 пам'яток археології, історії та монументального мистецтва, у тому числі середньовічні замки і руїни давніх фортифікацій, самобутні шедеври дерев'яної архітектури закарпатського стилю, палаци і старовинні ландшафтні парки.

Туристичною "візитівкою" Закарпаття є 8 замків та самобутні дерев'яні храми, аналогів яким немає в інших регіонах України. Кожен із дерев'яних храмів (особливо барокового і п'ятизрубного типу) Закарпаття XVII—XIX ст. — це музей народного мистецтва, де зосереджені древній живопис, різьба по дереву, вишивки, художні вироби, старожитні пам'ятники писемності і книгодрукування.

В області зареєстровано 50 готелів (сертифіковано близько 20)¹².

Закарпаття у період існування СРСР вважалося елітною оздоровчо-курортною зоною в масштабі цілого Радянського Союзу. Тут відпочивали найвпливовіші комуністичні та військові лідери колишнього СРСР. Славою курорту загальносоюзного масштабу Закарпаття завдячує насамперед своїм унікальним бальнеологічним ресурсам.

Лікувальні властивості мінеральних вод Закарпаття вперше згадуються в архівних документах ще в 1463 p., а їх хімічні аналізи регулярно проводилися з 1803 р. У 1800 р. з'явилися перші дані про розлив мінеральної води родовищ Свалявського району, які експортувалися до Відня та в Париж. У 1842 р. у Будапешті Свалявська мінеральна вода була визнана однією із кращих за смаковими якостями, а у 1855 р. отримала "Золотий диплом" на виставці вод Європи у Парижі.

Надзвичайно важливим і болісним для Закарпаття є питання забезпечення транспортного сполучення з туристично-рекреаційними об’єктами та покращення доріг. З цього приводу офіційні дані дуже й дуже сумні: з 20 визначених об’єктів ремонту в 7 (а це становить всього 41 %) не визначено об’єму робіт (довжину доріг, які потребують ремонту). Навіть більше того — програмою не визначено й джерела фінансування як по кожному з об’єктів, так і загалом по завданню. З цього приводу ще один надзвичайно вагомий факт: протягом досліджуваного періоду кошти на ремонт ділянок доріг до туристичних об’єктів не виділялися взагалі.

Наступною „бідою” закарпатського туризму, як припускають працівники КРУ, є те, що планування заходів програм без відповідного забезпечення бюджетними коштами та неякісне річне планування коштів не дозволяє сконцентрувати кошти на основних напрямах програм та ефективно ними управляти. Так, видатки на заходи програм за період 2002—2004 років затверджено на рівні всього... 16 % від потреби. І це при тому, що рівень забезпеченості коштами бюджетної програми зменшується з року в рік: якщо у 2003 році він становив 17 відсотків, то вже торік — 10,4 %. Окрім того, слід зауважити, що держава не підтримує галузь туризму Закарпатської області: так, із Державного бюджету України на реалізацію програми „Фінансова підтримка розвитку туризму в Україні” кошти на 2002—2004 роки Закарпатській області не виділялися взагалі. З коштів місцевих бюджетів профінансовано всього 363,6тис.грн. Основним джерелом вкладень в зміцненні матеріальної бази туризму в області за цей період є власні кошти приватних підприємств та інвесторів (інвестовано 39,9 млн. грн.)¹³.

Таблиця 1. Санаторно-курортні та оздоровчі заклади¹⁴

Та чи не найсумніше те, що навіть за такого обмеженого фінансування окремі посадовці не змогли використати кошти ефективно. Аудиторами КРУ встановлено факти спрямування коштів на заходи, які не були достатньо обґрунтованими та не принесли очікуваного результату. Окрім того, аудиторською групою встановлено, що практично четвертину бюджетних коштів (87,6 тис. грн.), виділених на реалізацію заходів програм у 2002—2004 роках, використано загалом неефективно.

Продовжують бездіяти чи працюють неефективно понад 60 закладів туристично-рекреаційного призначення. Вкрай неефективно використовується гідромінеральний ресурс області. Цілющі властивості закарпатських мінеральних вод використовуються з лікувальною метою не в повній мірі, застосування їх здебільшого обмежується пляшковим розливом. Інший приклад: із наявних в області 30 родовищ термальних мінеральних вод використовуються тільки 6.

Крім цього, тіньовий сегмент економіки в галузі туризму і рекреації залишається доволі значним. Для прикладу, статистичні дані обласного контрольно-пропускного пункту “Закарпаття” відрізняються від даних державної статистичної звітності в галузі туризму та рекреації і свідчать про наявність резерву додаткових можливостей наповнення бюджету.

В’їзд іноземних громадян				Виїзд громадян України
Дані держстатзвіт-ності (форма 1-тур-к) за 2007 р.		Дані ОКПП “Закарпаття” за 2007 р.		Дані держстатзвіт-ності (форма 1-тур-к) за 2007 р.		Дані ОКПП “Закарпаття” за 2007 р.
Мета поїздки	Кількість осіб	Мета поїздки	Кількість осіб	Мета поїздки	Кількість осіб	Мета поїздки	Кількість осіб
Службова	933	Службова	402 249	Службова	1 963	Службова	191 490
Туризм	2 954	Туризм	35 787	Туризм	9 789	Туризм	108 527
Приватна	-	Приватна	236 670	Приватна	-	Приватна	1 348 252
Транзит	-	Транзит	27 144	Транзит	-	Транзит	-
Всього	3 887	Всього	701 850	Всього	11 752	Всього	1 648 269

З іншого боку, останнім часом активізується будівництво закладів розміщення, що відповідають європейським стандартам. У 2007 році введено в дію 6 нових закладів, продовжується будівництво більше десятка інших об’єктів. У модернізацію старих і будівництво нових закладів розміщення тільки протягом 2007 року вітчизняними та іноземними інвесторами вкладено близько 6,5 млн.грн. Щороку збільшується консолідований обсяг туристично-рекреаційних послуг. За вищезгаданий період цей показник становив близько 22 млн.грн. ¹⁵

Зростає кількість турпідприємств (протягом 2007 року зареєстровано 9 нових суб’єктів туристичної діяльності). В області сформована база для подальшого розвитку сільського (зеленого) туризму. Карпати знову починають користуватися популярністю у шанувальників таких активних видів відпочинку, як пішохідний, велотуризм, водний туризм, пара- та дельтапланеризм, скелелазіння, спелеотуризм, інші.

В області на державному обліку находиться понад 1800 пам’яток археології, історії та монументального мистецтва. Серед них - 13 замкових та фортифікаційних споруд (переважно в руїнах), 29 дерев’яних церков – перлин рукотворного мистецтва, що є неабияким приваблюючим фактором для туристів і рекреантів. Наявні також 3 державні і 76 громадських музеїв.

Як переконливо доводить світова практика, наявність багатого природного і культурного потенціалу дозволяє навіть тим країнам, що не відносяться до числа найбільш розвинутих, завоювати серйозні позиції на світовому туристичному ринку. Закарпаття в цьому відношенні, завдяки його сприятливому географічному розташуванню, кліматичним умовам, щедрому природно-рекреаційному потенціалу та багатій історико-культурній спадщині має унікальні можливості. Однак вони можуть бути реалізовані при одній обов’язковій умові: проведення в області активної державної політики, спрямованої на підтримку туризму і рекреації.

Певна річ, слід сказати про ще одну проблему закарпатського туризму — непідготовленість інфраструктури до збільшення кількості як внутрішніх, так і зовнішніх туристичних потоків. Прикладом цього працівники КРУ наводять, зокрема, й такі факти: за даними Закарпатського регіонального центру стандартизації, метрології та сертифікації, торік та в першому півріччі 2005 року отримали сертифікати на готельні послуги та харчування всього 78 закладів із 273-х, що становить всього 28 %¹⁶.

До того ж, не відповідає вимогам сучасності комфортність переважної більшості готелів, а в області, зокрема в містах Ужгород і Мукачево, налічується тільки 14 готелів, яким присвоєно „зірковість”¹⁷.

Виходом з подібного становища, на мою думку, може бути лише серйозне доопрацювання на рівні обласної та районних державних адміністрацій „Програм розвитку туризму та рекреації в Закарпатській області на період 2002—2010 року”. Відтак слід звернути увагу на таке важливе питання, як покращення якості послуг, які надають об’єкти туризму, провести разом з контролюючими службами роботу щодо визначення наявності обов’язкових сертифікатів відповідності на право надання готельних послуг та харчування. Варто би також розглянути питання надання пільг суб’єктам підприємницької діяльності, що виявили бажання займатися туристичним бізнесом.

На даний час в Україні немає чіткого визначення понять «сільський», «екологічний», «зелений» туризм. Дискусії тривають, а розвиток туризму в Закарпатському краї набрав значних обертів. У нашому розумінні «сільський туризм» — це туризм, організований у сільському поселенні, де базовою точкою є сільська садиба з повним комплексом турпослуг. Його часто ототожнюють з «агротуризмом», але поняття «сільський туризм» значно ширше. Він передбачає розвиток туристичних шляхів, місць для відпочинку, сільськогосподарських і народних музеїв, а також центрів обслуговування туристів з провідниками та екскурсоводами¹⁸.

Поряд з тим найважливішими складовими успіху цього напряму туризму є: 1) збереженість природних ландшафтів; 2) можливість харчуватися екологічно чистими продуктами; 3) туристичні «родзинки» місцевості — природне середовище, пам'ятки природи, цікаві архітектурні об'єкти, національні парки, музеї, ботанічні сади, культурні та релігійні місця, торговельні центри; 4) інфраструктура місцевості — нічліжна база, ресторани, бари, кав'ярні, транспорт — таксі, автобуси, оренда автомобілів; 5) доступність місцевості — залізнична мережа, автодороги, порти, аеропорти; 6) імідж місцевості — найкраща інформація про неї і свідоме бажання туриста відвідати саме її; 7) ціна — коли спрацьовує принцип «дешевше та якісніше». Закарпаття славиться своїми чудовими гірськими ландшафтами, чистими водами річки Тиси та її приток — Тереблі, Тересви, Ріки, Боржави, джерельно чистою водою озер Синевир та Марічейка, найвисокогірнішого озера Бребенескул та історичними замками Ужгорода, Мукачева, Хуста, розташованими на вулканічних кратерах, що мальовничо вписалися в рівнинні простори Притисинської низовини.

Край приваблює око туриста не тільки своєю красою, а й цікавою в останні роки організацією сільського зеленого туризму, де основними складовими є: 1) природознавчий туризм; 2) фольктуризм; 3) кінний туризм; 4) водний туризм; 5) винно-дегустаційний туризм; 6) історико-етнографічний туризм; 7) велотуризм. Усі ці форми відпочинку реальні завдяки природним ресурсам краю, які визначають стиль життя місцевої громади, особливостям культури, багатій духовній спадщині та добре продуманій сфері послуг.

Зелений туризм є винятково важливим для Закарпатського субрегіону, адже його привабливість пов'язана насамперед з більшою доступністю за витратами. Вигідний він і для селян, які за певну плату із задоволенням приймуть туристів, зручно їх розмістять, нададуть різні види послуг. Можливість займатися туризмом на базі сільської садиби — цілорічна, а сьогодні 95 % населених пунктів краю — сільські помешкання, в яких проживає майже 70 % населення.

За інформацією управління по туризму та курортах Закарпатської облдержадміністрації практично в усіх гірських районах області діють асоціації зеленого туризму, які об'єднують власників садиб. Офіційно станом на 1 січня 2006 р. на Закарпатті зареєстровано 159 садиб, однак насправді їх понад чотири сотні. На жаль, ще не до кінця врегульовано законодавчу базу діяльності таких садиб, тому більшість власників боїться подавати відповідну документацію на реєстрацію через необхідність сплачувати податки.

Успіх розвитку цього виду туризму залежить насамперед від рекреаційного потенціалу району чи регіону — сукупності природних, етнокультурних, розселенських та суспільно-демографічних ресурсів. Виходячи з вищезазначеного, в ньому доцільно виділити три рекреаційно-туристичних райони (Рутинський, Зінько, 2005): 1) Верховинсько-Свалявський (Велико-Березнянський, Воловецький, Міжгірський, Перечинський, Свалявський райони); 2) Полонинсько-Марамороський (Іршавський, Хустський, Тячівський, Рахівський райони; 3) Потиський долинний (Ужгородський, Мукачівський, Берегівський, Виноградівський райони). Нами проаналізовано внутрішні особливості туристично-рекреаційного потенціалу цих районів, кількість наявних у них сільських садиб та визначено можливості урізноманітнення тур продукту.

Верховинсько-Свалявський туристичний район простягається від кордону з Польщею, охоплюючи гірські масиви Східних Карпат аж до Воловецько-Міжгірської улоговини. Господарі 69 садиб готові надати послуги тур-сервісу, так би мовити, в домашніх умовах. Тарифи досі не перевищують 50 гривень на добу, включаючи проживання та харчування. У межах району особливим чином поєднуються різноманітні фактори перспективного розвитку зеленого сільського туризму. Особливим надбанням краю є шедеври народного дерев'яного зодчества — триверхишатрові церкви, що збереглися з часів XVII—XVIII ст.¹⁹ У районі прокладено кілька десятків туристичних пішохідних та велосипедних маршрутів. Надзвичайно різноманітні форми рельєфу характерні для Свалявщини — одного з найперспективніших курортних та туристично-оздоровчих районів Закарпаття. Понад 100 родовищ різних типів мінеральних вод, які в народі називають «святими криницями», зосереджено саме тут. Краса і щедрість природи цього краю з численними джерелами цілющих мінеральних вод створюють можливості для відпочинку, туристичних походів і оздоровлення. Навіть проживаючи в сільській садибі, туристи здійснюють свої перші туристичні прогулянки до санаторіїв «Квітка Полонини», «Поляна», «Сонячне Закарпаття», щоб покуштувати цілющу водицю. Останнім часом успішно функціонує спортивно-оздоровча база-пансіонат санаторію «Латориця» в с. Сускове. Нещодавно побудовано туристично-рекреаційний комплекс «У Тараса» в с Яківське. Туристичні стежки прокладено до оригінальної пам'ятки архітектури XVII ст. — діючої церкви в с Бистре та Бистрянської церкви в м. Свалява, спорудженої без єдиного цвяха. Ще одним доказом давньої історії є пам'ятка природи — дуб у центрі міста, вік якого сягає майже 500 років. Подорожуючи Міжгірщиною, жоден мандрівник не в змозі оминути озеро Синевир та один із найкрасивіших водоспадів Українських Карпат «Шипіт». Проживаючи в сільських садибах, туристи в зимовий період залюбки катаються на лижах. Тут працюють витяги в смт Міжгір'я, поблизу сіл Синевирська Поляна, Синевир, Подобовець, В. Студений. Серед карпатських гір, у мальовничих селах на туристів чекають доброзичливі господарі садиб «Горянка» (с. В. Студений), «Незабудка» (с. В. Студений), «Бокораш» (с. Синевир). Будь-якої пори року дарують відчуття комфорту садиби із затишними кімнатами в національному стилі, а смак домашнього хліба, бринзи та токану ні з чим не зрівняний.

Полонинсько-Марамороський туристичний район охоплює передгірську та гірську зону середньої частини Закарпаття, аж до високогірних територій Чорногори. 38 комфортабельних сільських садиб очікує своїх відвідувачів. Вони мають можливість брати участь у господарських роботах, доглядати за свійською птицею, здійснювати мандрівки у відому Долину нарцисів — це єдине місце в СНД, де трапляються природні зарості нарциса вузьколистого. Відпочиваючи в селах Крайникове, Сокирниця, Данилове, Олександрівка (Хустський район), туристи можуть відвідати чотири унікальні пам'ятки народної архітектури — дерев'яні церкви з елементами готики XVII ст. Перспективною в плані розвитку туризму є територія Іршавського району, де збереглися руїни Бронецького і Довжанського замків, а також городища в селах Арданів та Білки, історія яких пов'язана із Священною Римською імперією. Туристично-рекреаційний потенціал Тячівського району не потребує додаткової реклами. Мінеральні води (ут. ч. термальні) містять до 20-ти життєво необхідних для здоров'я людини мікроелементів і за своїми властивостями не поступаються відомим водам Чехії та Кавказу. А хто не знає чудотворних властивостей солоного озера Кунігунда в смт Солотвине, його високий рівень мінералізації та дивовижний ефект виштовхування? Ця територія відома своїми археологічними пам'ятками, зокрема в с Руське Поле виявлено городище Капуна періоду VI—X ст. до н. е., Карпатські кургани, дуб віком понад 400 років та поселення давніх епох: раннього палеоліту (50 тис. років тому) — у с Діброва, пізнього палеоліту (30 тис. років) — у селі Велика Уголька та городище епохи раннього заліза — у с Солотвине.²⁰

Для тих, хто мріє побачити довершені ландшафти незайманої природи, вдихнути на повні груди чистого гірського повітря, пробуджуватися вранці під звуки трембіти, ознайомитися з побутом гуцулів, відпочити якнайдалі від цивілізації — відчинено двері сільських садиб Рахівщини. Тут знаходиться найвища точка Українських Карпат — гора Говерла (2061 м), географічний центр Європи, найбільші праліси Європи, бере початок найбільша притока Дунаю річка Тиса. Екотуристичні маршрути пролягають через Карпатський біосферний заповідник, створений у 1968 р. (з 1992 р. він увійшов до мережі біосферних резерватів ЮНЕСКО). Шість відокремлених масивів та ботанічні заказники державного значення — «Чорна Гора» і «Юлівська Гора», що розміщені на території Рахівського, Тячівського, Хустського та Виноградівського районів в межах висот від 180 до 2061 м, охоплює цей заповідник. Така територіальна структура репрезентує практично все ландшафтне та біологічне різноманіття Українських Карпат. Тут найкраще збереглися карпатські екосистеми, які є сховищем для багатьох рідкісних, а також тих, що зникають, видів рослин і тварин. Тут розгорнуто мережу еколого-освітніх, науково-пізнавальних маршрутів та інформаційних центрів, працює єдиний в Україні Музей екології гір та історії природокористування Карпат.

На південь від Чорногори компактно розташувався Марамороський заповідний масив — Рахівські гори. Масив складений з твердих кристалічних порід, що зумовлює унікальність рельєфу цієї території, для якої характерні глибокі міжгірні долини, льодовикові цирки, численні скелясті гребені та вершини. Через такий рельєф Марамороську частину, а саме Рахівсько-Чивчинський масив Українських Карпат називають Гуцульськими Альпами.

Другий за рейтингом туристичної популярності — Свидовецький заповідний масив. Він охоплює найвищу частину Свидовця з вершинами Велика (1883 м) й Мала Близниці (1878 м), розлогими масивами пралісів і величними, льодовиковими цирками та карами²¹.

Потиський долинний туристичний район розташований у передгірській зоні Карпат, нараховує 51 сільську садибу. У селах Берегівщини пропонують скуштувати закарпатські фрукти та овочі з неповторним смаком, відпочити на річках Тиса і Боржава, ознайомитися із самобутньою культурою угорського народу. У зеленій зоні за 17 км від районного центру розташований санаторій-профілакторій «Косино». Прекрасні умови для індивідуального відпочинку створено в садибах сіл Нижні Ремети та Боржава. Вигідне геополітичне розташування Ужгородського району робить його привабливим з точки зору оздоровлення та відпочинку туристів з усіх регіонів України та ближнього зарубіжжя. Залюбки сюди приїжджають німці, словаки, цілими родинами відвідують край угорці. Активно можна відпочити в мальовничому куточку на озері поблизу с. Андріївка. Тут вдало поєднуються елементи сільського туризму — катання на конях гуцульської породи, спостерігання за рідкісними та екзотичними тваринами, відпочинок на березі озера. З радістю приймуть туристів такі туристично-рекреаційні комплекси, як ранчо «Золота гора» в с Барвінок та мотель «Камелот» у с Кам'яниця.

Закарпатська область має надзвичайно сприятливі умови для розвитку практично всіх видів активного відпочинку (внутрішнього туризму)²².

Пріоритетами, які можуть і повинні використовуватись для подальшого ефективного розвитку цього виду діяльності, є:

природно-кліматичні та екологічні особливості краю. 70 відсотків території області складають гірські та передгірські зони, що зумовлює специфіку і своєрідність цієї частини України. Крім цього, Закарпаття на сьогодні вважається одним з найбільш екологічно чистих регіонів країни, чим і пояснюється попит на оздоровлення і відпочинок саме в цій місцевості;

наявність унікальних туристичних об’єктів: г.Говерла, “Центр Європи”, Синевирське озеро, Долина нарцисів та інші;

наявність природно-заповідних зон, що можуть набути міжнародного значення для розвитку туристичної індустрії. Найбільш перспективними серед них є Карпатський біосферний заповідник, національний парк “Синевир”, Ужанський національний природний парк;

розташування на території Закарпаття численних історико-архітектурних та культурних пам’яток. Наявні в області музейні комплекси (Закарпатський музей народної архітектури і побуту, єдиний в Україні музей лісу і сплаву, музей-кузня “Гамора”), замкові споруди, дерев’яні церкви краю та багато інших можуть успішно використовуватися для організації масових видовищ з метою приваблення туристів;

наявність сформованої бази для розвитку сільського туризму.

Отже, Закарпатська область займає провідне місце серед туристичних регіонів країни, і знаходиться в трійці найпопулярніших туристичних об’єктів (ще м.Київ та Крим). Просування наявного в області турпродукту на ринку туристичних послуг потребує чималих зусиль, у тому числі і фінансових ресурсів. Закарпаття фактично залишається закритим для практично необмежених ринків збуту Росії та Східної України. Незважаючи на створення останнім часом висококомфортних закладів розміщення (переважно невеликих приватних готелів) та відносну дешевизну вітчизняного турпродукту, частка іноземних гостей у загальній кількості обслуговуваних туристів залишається низькою (у I півріччі 2008 вона становила 5,5 відсотка)²³.