3. Історико-культурний потенціал краю
Найбільш давні знахідки Закарпаття відносяться до палеоліту ("старий камінь"), який ділиться на періоди: нижній палеоліт (2 млн. років до н.е. - 40 тис. років до н.е.) і верхній палеоліт (40 тис. років до н.е. - 12 тис. років до н.е.). Найперші люди на території Закарпаття зупинялися біля таких місць, як Корольово (найбільш давня стоянка в Центральній і Східній Європі - 1 млн.100 тис. років), Рокосово, Ужгород, печера Молочний камінь (Тячевській район).
В період неоліту людина перейшла від привласнення дарів природи до їх виробництва. Відбувся розподіл на землеробів і скотарів. Скотарство сприяло заселенню гірських районів, про що свідчать дуже давні найменування урочищ, які згодом стали назвами відповідних поселень: Волове, Воловец, Ськотарськоє, Бичків, Чабанівка.
Археологічні знахідки мідно-бронзового століття (3 тис. років до н.е. - 1 тис. років до н.е.) на території Закарпаття - це поселення, могильники, кургани, скарби-пам'ятники. Культури мідно-бронзового століття: Ніршег-Затін, Східно-словацька, Отомань, Становий, Віттенберг.
Закарпатський музей архітектури і побуту. В музеї виставлені зразки будівель низовинних і гірських районів Закарпаття. Музей - ськансен (музей просто неба) було відкрито 27 червня 1970 року. Він розташований на південному схилі Замкової гори, поряд із замком, і займає площу 5,5 гектара. Музей складається з павільйону, в якому знаходяться два виставкові зали, конференц - залу, фондосховища, а також власне музею-ськансена.
Краєзнавчий музей. Розташований в Ужгородському замку. Займає 30 залів. Фонд налічує більше 100 тисяч експонатів. Групи експонатів: колекція бронзових виробів, колекція, нумізматики, колекція зброї, рукописні книги, стародруки, цінні періодичні видання, колекція побутового і художнього литва, колекція цехового ремесла, колекція народних музичних інструментів, колекція народного одягу і вишивок, природний відділ, археологічний відділ, колекція годинника.
Цікаві експонати: гербарії, 20 біогруп і діорам. Художній музей Зберігається більше 2000 творів живопису, графіки і скульптури. Картини російських художників ХІХ - поч. ХХ в.: Кипренського, Маковського, Шишкина, Тропініна, Айвазовського; українських художників: Шевченка, Трутовського, Сластіона, Васильківського, Мурашка, Яблонськой; закарпатських художників: Ерделі, Бокшая, Свіди, Шолтеса, Кашшая, Глюка, Коцки, Гарапка, Контратовіча, Грабара і інших; зарубіжних і угорських художників другої половини XIX - поч. XX ст.: Мункачи, Ревеса, Новака, Коларжіка, Руднаї. Зал іконопису XVII-XVШ ст. Французькі, австрійські, німецькі художники XVII-XIX ст.
Зоологічний музей. Зібрані 150 видів представників фауни Закарпаття. Є також немало екзотичних тварин: дельфін, тигр, орангутанг, гібон, мавпи, страус Ему, крокодил, зебра, удав, кобра, морська змія, барс, сайгак, а також екзотичні мешканці морів: акула, електричний скат, кальмар, восьминіг, різні види раків.
На околицях Ужгороду в Горянах, знаходиться одна з найстародавніших будов Закарпаття. Ето-Горянска ротонда Св.Анни, з готичною прибудовою церкви Св.Миколи. У архітектурі ротонди в Горянах виявляється пізньоантична (візантійська) будівельна традиція.
Горянська ротонда в плані шестигранна настільки згладжена, що майже всі дослідники зображали план фундаменту згладженим, тобто круглим. У товщу стіни врізано шість напівкруглих в плані ніш конх, склепи якого об’єднано між собою і будівельники сміливо поставили на них шестикутний тамбур, пробитий шістьма готичними вікнами.
Форма їх була завершена пізнішим, про що свідчить підведене вікно з плоским завершенням, яке зберегло первинну форму. Стіни також покриті розписом, який відноситься до 15 сторіччя, очевидно, що попередні фрески були пошкоджені. Майстерність художників, які розписали ніші конхи ротонди, спирається на досвід італійської школи проторенессанса-джотто.
У 15 сторіччі до ротонди прибудували прямокутний неф церкви Св.Миколи. При цьому розібрано частину ротонди. У 1912 році над західним фасадом церкви була надбудована дерев’яна дзвіниця. У 1932, 1960, 1996 роках - в храмі проходила реставрація 7.
Готика - одна з найцікавіших сторінок історії закарпатського мистецтва 15-17 сторіччя
Село Ардів - реформаторський храм 13-14 сторіччя загального типу з квадратною вівтарною апсидою і крестоподібним перекриттям. У нефі можна побачити вузьке погодне готичне вікно. У 1779, 1816 роках церква була реконструйована.
Село Бережи - реформаторська Церква 1335 року, перебудована в 1405 році. Не дивлячись на численні пізні перебудови (1554, 1657 роках - після знищення солдатами князя Любомирського). 1670 р. - оновлена і знову перебудована в 1749 році. Найбільше потрапила під перебудову дзвону. У 1817, 1824,1869 роках - церква ще кілька разів перебудовувалася.
Дух готики, збережений в перекритті нефа зального типа і апсиди ребровими готичними зведеннями, розписані в 18 сторіччі і прикрашені орнаментом ренесансних форм. У даному селі знаходиться палац 13 сторіччя феодалів Берегів. Але внаслідок частих міжусобних воєн був знищений.
В околицях села Бережи в 1329 році згадується католицький монастир “Малий Берег”, який був зруйнований в 1554 році в період воєн з протестантами.
В Закарпатті знаходиться найвища вершина України — Говерла (2061 м). Майже половина території області вкрита лісами. Закарпаття є одним із провідних туристичних районів. М'який клімат, мальовничі гірські ландшафти, численні мінеральні джерела, історичні пам'ятки сприяють розвитку рекреації. Тут діють турбази «Світанок» (Ужгород) із філіалом «Дубовий гай» (с. Кострина), «Невицьке» (с. Кам'яниця), «Нарцис» (м. Хуст), «Полонина» (с. Лумшори), «Форель» (смт. Жденеве), «Плай» (смт. Воловець) із філіалом «Пікуй» (с. Біласовиця), «Карпати» (смт. Міжгір'я) з філіалом «Си-невирське озеро» (с. Синевирська Поляна), «Трембіта» (смт. Кобилецька Поляна), «Ялинка» (смт. Усть-Чорна), «Тиса» (м. Рахів), «Едельвейс» (смт. Ясиня), а також туристський готель «Латориця» (м. Мукачево). На багатьох турбазах і в деяких туристських притулках функціонують підйомники. В Закарпатті є 28 готелів, 2 мотелі. В області діють 3 музеї з 6 філіалами і відділами. Закарпатський музей народної архітектури і побуту відкрито в Ужгороді у 1970 р. на схилах Замкової гори. В ньому представлені споруди всіх районів області, характерні для українських, румунських і угорських поселень Закарпаття. Будівлі побутового і господарського призначення з хатнім начинням, предметами повсякденного вжитку, знаряддями праці репрезентують матеріальну і духовну культуру населення Закарпаття на історичному відрізку від XVII ст. по 40-і рр. XX ст. Цікаві для відвідування Ужгородський, Мукачівський, Чинадівський замки, руїни Невицького Виноградівського, Королівського та Хустського замків, незабутнє враження справляє палац графів Шенборнів 8.
У цілому історико-культурні пам’ятки налічують 1.817 пам'ятників історії, культури, мистецтва, з них 496 - археології, 1.273 - історії, 48 - мистецтва; театри: Ужгород (український музично - драматичний театр, театр ляльок), Мукачево (обласний російський драматичний театр), Берегово (угорський театр), а також центри атракціонів - цирк "Яцко" і "Дружба", Зарічево, Хуст, Мукачево, Ужгород, Закарпатський музей архітектури і побуту, Краєзнавчий музей, що розташований в Ужгородському замку, Зоологічний музей9.