Тема: Туристично-екскурсійні ресурси Закарпатської області
Зміст стор.
ВСТУП ………………………………………………………. 3-6
1. Загальна характеристика Закарпатської обл. ……..……. 7-12
2. Природно-рекреаційні ресурси досліджуваного регіону .. 13-16
3. Історико-культурний потенціал краю …………………. 16-20
4. Сучасний стан і перспективи розвитку на Закарпатчині. 20-36
ВИСНОВКИ ………………………………………………… 37-38
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………. 39-40
Вступ
Актуальність теми. Значення туризму в світі постійно зростає, що пов'язано з впливом туризму на економіку окремої країни. Розвиток міжнародного туризму приводить до розвитку економічної інфраструктури країни і мирних процесів. Таким чином міжнародний туризм потрібно розглядати разом з економічними відносинами окремих країн. Найбільший розвиток міжнародний туризм отримав в західноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70% світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20% доводиться на Америку, менше за 10% - на Азію, Африку і Австралію разом взяті. Таким чином, туристські і екскурсійні організації сприяли ширшому розвитку туристського руху, що носив не тільки розважальний, але і практичний характер. Проте цей рух не став масовим, а перша світова війна, що почалася, взагалі припинила всяку туристську діяльність. Європа та Америка й надалі збережуть свої лідерські позиції, але темпи зростання обсягів міжнародного туризму тут зменшаться і це позначиться на перерозподілі світового туристичного процесу: частка Європи зменшиться до 46%, Америки - до 18%. До 1914 туризм в Україні був мало розповсюджений. Подорожами закордонних туристів в УРСР, як і в усьому СРСР, керує Всесоюзне державне товариство Інтурист з осідком у Москві й уповноваженим у Києві. Після розвалу СРСР правонаступником Інтуриста стає ЗАТ "Укрпрофтур" Федерації профспілок України. ЗАТ "Укрпрофтур" на даний час - саме велике в Україні туристичне підприємство. Обласні підприємства представництва і офіси його працюють в 23 містах України. Будучи об`єднаними в мережу подібних підприємств в рамках ЗАТ "Укрпрофтур" підприємства здатні обслуговувати туристів та туристичні групи по всій Україні.
Результатом та значенням туристичної діяльності в Україні є певні переваги які одна сторона може запропонувати іншій, і які можуть мати матеріальний вираз і виступати в формі товару, наприклад: послуги виробництва, пошиття одягу тощо. Або тільки діяльності і не мати матеріального виразу, наприклад: послуги страхування, інформаційні та інші. Зокрема, за загальною кількістю відвідань країна ще значно поступається іншим країнам, що межують з Україною: 2003 р. тільки столицю Чехії відвідало понад 20 млн осіб; зберігаються помітні регіональні диспропорції у розвитку туризму: у 2003 р. 80% відвідань іноземних туристів, як і раніше, припадало на 4 регіони: АР Крим (27%. Регіон відвідало 4,6 млн відпочивальників, до бюджетів різного рівня надійшло 1278 млн грн), Київ (26%), Одеську область (16%) та Севастополь (11%), хоча з’явилися певні ознаки зростання кількості іноземних туристів у інших регіонах (протягом 1998-2003 рр. показник відвідань зріс у Запорізькій, Донецькій, Тернопільській областях - більш ніж у 6 разів, Дніпропетровській, Херсонській, Миколаївській і Одеській - від 3 до 5 разів). Однак досі рекреаційно-туристичний потенціал більшості областей України використовується недостатньо.
Один з найпривабливіших в туристичному регіоні України є Закарпаття. Закарпаття — один з найперспективніших субрегіонів розвитку Карпатського зеленого туризму. Воно володіє територією - 12777 км², унікальний історико-культурний комплекс, що налічує 1.817 пам'ятників історії, культури, мистецтва, з них 496 - археології, 1.273 - історії, 48 - мистецтва; театри: Ужгород (український музично - драматичний театр, театр ляльок), Мукачево (обласний російський драматичний театр), Берегово (угорський театр), а також центри атракціонів - цирк "Яцко" і "Дружба", Зарічево, Хуст, Мукачево, Ужгород; розвинутою економічною структурою розгалуження.
Проте туристичні можливості Закарпаття достатнатньо слабо висвітлені в спеціальній туристичній літературі, що спонукало автора до написання цієї курсової роботи.
Об’єктом дослідження курсової роботи є туристично-рекреаційний потенціал Закарпатської області.
Географічні рамки курсової роботи обстежує території Закарпатської області за сучасними адміністративними територій поділом країни.
Хронологічні рамки: охоплює період від пізнього палеоліту до сьогодення.
Джерельна база: у процесі підготовки роботи автором було опрацьовано понад 25 джерел. Насамперед варто відзначити фундаментом академічні праці, що всебічно і найповніше висвітлені питання цієї теми: Любіцева О.О. Ринок туристичних послуг (геопросторові аспекти), Кифяк В.О. Організація туристичної діяльності в Україні, Зачаровані Карпати: Заповідники та національні природні парки Закарпаття / Під заг. ред. Ф. Д. Гамора, В. І. Камендаря та ін.
Для написання І розділу автором було використано працю таких вчених: Любіцева О.О.[11], Кифяк В.О.[9], Ф. Д. Гамора, В. І. Камендаря Антосяк В. М., Довганич Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновський А. О.[4] та ін.
Історико– культурні пам’ятки області конкретно досліджено авторами - Ф. Д. Гамора, В. І. Камендаря[7], Котигорошко В.[10]
Найскладніше було написання четвертого розділу оскільки у вітчизняній науковій літературі немає жодного спеціалізованого видання присвяченого досліджувальній тематиці у цьому контексті варто перед усім згадати наукові публукації інституту туризму ФПУ, а саме «Історико-культурна спадщина України», «Туристично-краєзнавчі дослідження: Збірник наукових статей».
Крім того значний масив інформації автор віднайшов в окремих публікаціях Антосяка В. М., Довганича Я. О., Павлей Ю. М., Покиньчереда В. Ф., Поляновського А. О.[4], Кифяк В.О. [9], Габчак Н. [6]
Всі вище зазначені видання стали методологічною основою для підготовки курсової роботи.
Метою курсової роботи є всебічне дослідження ресурсного потенціалу та перспектив (пріоритетів) в Закарпатській області.
Для досягнення цієї мети у роботі автор ставить перед собою певні завдання:
дати загальний характер досліджувального об’єкту.
описати природні ресурси та кліматичні умови досліджуваного регіону;
дослідити історико-культурну спадщину краю;
проаналізувати сучасний розвиток туризму на Закарпатті та визначити його перспективи.
Структурно курсова робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (27 найм.).