- •1.Біологія-комплексна наука про живу природу. Премет та об'єкти вивчення біології.
- •2.Структура біології як комплексної науки про живу природу
- •3.Основні методи біологічних досліджень
- •4.Історія розвитку біології
- •5.Внесок українських вчених у розвиток біології
- •6.Теорії походження життя. Сутність життя.
- •Креаціонізм[ред. • ред. Код]
- •Теорія стаціонарного стану[ред. • ред. Код]
- •Теорія панспермії[ред. • ред. Код]
- •Молекулярний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Клітинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Тканинний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •Органний рівень організації життя[ред. • ред. Код]
- •8.Основні ознаки живого Основні критерії живого
- •10.Співвідношення хімічних елементів у живій і не живій природі????
- •1)Сморегуляторна (регуляція надходження води в клітину і з клітини);
- •2)Регуляторна (іони кальцію впливають на зсідання крові);
- •3)Будівельна (солі кальцію та фосфору в кістках) та ін. Органічні сполуки клітини та їхня загальна характеристика.
- •11.Вода властивості та функції в організмі.
- •Роль води в природі та житті[ред. • ред. Код]
- •13.ВуглеводиВластивості та функції
- •14.Ліпідиструктура та функції
- •Класифікація ліпідів[ред. • ред. Код]
- •15.Білкибудова властивості функції
- •16.Структурна організація білків. Рівні
- •17.Нуклеїнові кислоти днк рнк особлисвості будови
- •Будова[ред. • ред. Код]
- •18.Історія вивчення клітини Історія вивчення клітини
- •19.Клітинна теорія та її значення
- •20.Особливості внутрішньої будови рослинної клітини
- •21.Особливості внутрішньої будови тваринної клітини
- •22.Порівняльна характеристика рослинної тваринної та бактеріальної клітин
- •Картинка
- •23.Характеристика прокаріотві і еукаріотів
- •24.Біологічні мембрани.
- •25.Цитаплазма клітини та її компоненти органели і клітинні включення
- •26.Одномембранні та немембранні органели
- •Ендоплазматичний ретикулум
- •Комплекс (апарат) Гольджі
- •Лізосоми
- •Вакуолі
- •Функції вакуолей наступні:
- •3. Пульсуючі вакуолі служать для осмотичної регуляції.
- •27.Загальна характеристика двомембранних органел
- •29 Особливості будови і хім складу хромосом
- •Структура[ред. • ред. Код] Хроматин[ред. • ред. Код]
- •Нуклеосоми, хромонеми, хроматиди[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Гетерохроматин і тільця Барра[ред. • ред. Код]
- •Еухроматичні ділянки[ред. • ред. Код]
- •Теломери[ред. • ред. Код]
- •Супутники[ред. • ред. Код]
- •Хромомери[ред. • ред. Код]
- •Фази клітинного циклу[ред. • ред. Код]
- •31. Загальна зарактеристика інтерфази
- •32.Мітоз і його фази
- •33.Мейоз і його фази
- •Процес мейозу[ред. • ред. Код] Інтерфаза-і[ред. • ред. Код]
- •Профаза-і[ред. • ред. Код]
- •Наслідки мейозу-і
- •34.Значення мейозу значення мейозу
- •35.Порівняльна характеристика мітозу та мейозу
- •36.Обмін речовин та перетворення енергії в організмі.
- •37.Асиміляція ті дисиміляція
- •38 Фотосинтез та хемосинтез
- •39.Віруси їх відкриття і життєдіяльність
- •2002 Року в університеті Нью-Йорку був створений перший синтетичний вірус — аналог природного вірусу поліомієліту.
- •Білкова оболонка, що називають капсидом. Оболонка часто побудована з ідентичних повторюваних субодиниць — капсомерів. Капсомери утворюють структури з високою симетрією.
- •40.Організм як цілісна система. Гомеостаз
- •Значення терміну[ред. • ред. Код]
- •Загальна будова організму[ред. • ред. Код]
- •Елементи[ред. • ред. Код]
- •Біохімічні складові[ред. • ред. Код]
- •41.Одноклітинні колоніальні та багатоклітинні
- •42 Форми розмноження організмів.Біологічне значення нестатевого розмноження.
- •43.Статеве розмноження
- •44.Онтогенез
- •Гаструляція[ред. • ред. Код]
- •Первинний органогенез[ред. • ред. Код]
- •Постембріональний розвиток[ред. • ред. Код]
- •45.Організм і навколишнє середовище.Основні середовища істування
- •46.Екологічні фактори і їх класифікація
- •47.Біосфера та жива речовина.
- •Значення живої речовини[ред. • ред. Код]
- •Кругообіг води
- •Кругообіг кисню
- •Кругообіг азоту
- •Кругообіг фосфору
- •Кругообіг сірки
- •Трансформація енергії в біосфері
- •1. Техніко-економічний, пов'язаний із зростаючим виснаженням природних ресурсів планети, що ставить перед ученими чимало проблем щодо пошуку нових джерел енергії тощо.
- •2. Соціально-екологічний, пов'язаний із забрудненням навколишнього середовища і порушенням біологічної рівноваги у системі "людина — біосфера".
Фази клітинного циклу[ред. • ред. Код]
Хоча різні стадії інтерфази не завжди можна розрізнити за морфологією клітини, кожна фаза відрізняється від інших набором біохімічних реакцій, які готують клітину до поділу. Термін «пост-мітотичний» часом уживають як для клітин у стадії спокою, так і для старих клітин. Клітини багатоклітинних еукаріот, коли не діляться, звичайно знаходяться у спокої, у фазі G0, у яку потрапили з фази G1, і можуть залишатися у спокої досить довгий час, навіть невизначено довгий (як здебільшого це відбувається з нейронами). Це досить звична картина для клітин, що остаточно дифференційовані. Клітинне ж старіння — це відповідь на пошкодження ДНК або деградацію, що робить нащадків клітини нежиттєздатними. Це просто біохімічна альтернатива саморуйнуванню пошкодженої клітини — апоптозу.
31. Загальна зарактеристика інтерфази
Інтерф́аза — це комплекс процесів у клітині між двома клітинними поділами.
G0 (2N-2C), «G» від «growth» — англ. Ріст. Клітини входять у цю фазу одразу ж після клітинного поділу. Зазвичай, у цій фазі знаходяться усі диференційовані клітини дорослого організму. Такі клітини не беруть участь у регенерації органів. Клітини з фази G0 можуть повернутися до фази G1 під дією антигенів, гормонів, ростових факторів (індуковані стовбурові клітини).
G1 (2N-2C): перша фаза росту клітини — у цій фазі немає ні реплікації, ні поділу. Фаза може тривати від 90 хвилин до декількох днів. Деякі клітини мають досить коротку фазу G1 (запліднена яйцеклітина під час утворення бластоцисти).
S (перехід до 2N-4C): «S» від «synthesis» — англ. Синтез. Протягом цієї фази відбувається синтез ДНК у клітині (реплікація ДНК). Відбувається реплікація хромосом, тобто геном материнської клітини подвоюється і рівномірно розподіляється між дочірніми клітинами. ДНК подвоюється завдяки комплементарності пуринів іпіримідинів (напівконсервативний поділ). Триває ця фаза близько восьми годин. У кінці кожна хромосома дає дві сестринські хроматиди.
G2 (2N-4C): Це друга фаза клітинного росту. Триває вона 3-4 години.
M : Це фаза клітинного поділу. Соматичні клітини завершують клітинний цикл мітозом, тоді як попередники статевих клітин (сперматогонії та овогонії) переходять у стадію мейозу (теж M)
32.Мітоз і його фази
Мітоз (рідше: каріокінез або непрямий поділ) (від грец. mitos — нитка) — найпоширеніший спосіб поділу ядра, за якого клітина розподіляє два ідентичні набори хромосом, утворені внаслідок реплікації ДНК, кожен до нового ядра. Біологічне значення мітозу полягає у збереженні сталості каріотипу багатоклітинного організму і виду в цілому під час нестатевого розмноження.
Мітоз — лише одна з частин клітинного циклу, але він достатньо складний, щоб в його складі, у свою чергу, було виділено чотири фази: профаза, метафаза, анафаза і телофаза. Подвоєння хромосом відбувається ще в ході інтерфази. В результаті цього, в мітоз хромосоми вступають вже подвоєними, такими, що нагадують букву «X» (ідентичні копії материнської хромосоми сполучені один з одним в областіцентромери).
Інтерфаза-це період життя клітини між двома поділами. Інтерфаза ділиться на кілька періодів:
Пресинтетичний-перший період інтерфази. Генетична інформація знаходиться в стані максимального функціонування. Клітина росте, диференціюється, функціонує.
Синтетичний-другий період інтерфази. В цей період відбувається подвоєння ДНК. Початок цієї фази називається точкою реплікації. Відбувається за участі певних білків-активаторів. наприкнці цього періоду деякі клітини можуть перейти у фазу G0 і підтримувати свої функції та метаболізм (наприклад, нейрони та м'язові клітини) або перейти в наступну фазу.
Постсинтетичний період-підготовка клітини до профази мітозу.В клітині руйнується цитоскелет, починається конденсація та спіралізація хроматид, посилюється синтез АТФ, РНК, білків, ліпідів і вуглеводів. Формуються деякі нові органоїди.
У профазі відбувається конденсація хромосом, клітинний центр ділиться і продукти його поділу розходяться до полюсів ядра, руйнується ядерна оболонка, утворюється веретено поділу.
Прометафаза-стадія переходу профази в метафазу (грец. "pro"-перед). Каріоплазма і цитоплазма змішуються. Хромосоми ще більше ущільнюються, на центромерах утворюються кінетохори.
У метафазі хромосоми розташовуються на «екваторі» (на рівній відстані від «полюсів» ядра) в одній площині, утворюючи так звану метафазну пластинку. Важливо відзначити, що вони залишаються в такому положенні протягом досить тривалого часу. Зазвичай у зв'язку з цим метафаза — найслушніший час для підрахункухромосомних чисел.
У анафазі, яка є найкоротшою фазою мітозу, хромосоми діляться (з'єднання в районі центромери руйнується) і розходяться до різних полюсів клітини.
У телофазі відбувається руйнування веретена поділу і утворення ядерної оболонки навколо дочірніх ядер.
Тривалість мітозу в середньому 1-2 год., різна для різних видів клітин. Процес залежить також і від умов зовнішнього середовища (температури, світлового режиму й інших показників).
