2.Структура біології як комплексної науки про живу природу

Із самого початку свого становлення біологія являла собою систему наук. Це пов’язано з тим, що об’єктами біологічних досліджень були як різні види живих істот, так і різні сторони життєдіяльності організмів, якими займалися зовсім різні науковці. Спочатку біологічні науки групувалися за типами досліджуваних організмів: ботаніка— наука про рослини, зоологія— про тварин, мікробіологія— про мікроорганізми. Потім сформувалися науки, об’єктами досліджень яких стали біологічні процеси. У результаті з’являються модельні об’єкти — тварини, рослини або бактерії, — з якими працюють майже всі: плодова мушка — дрозофіла у генетиків, жаба і собака — у фізіологів, кишкова паличка — у мікробіологів. Найпершою серед біологічних наук, що мала на меті не вивчення конкретного об’єкта, а розв’язок проблеми, мабуть, була систематика — наука про класифікацію живих організмів; будову тіла й органів рослин та тварин вивчають морфологія й анатомія; будову й особливості життя клітин — цитологія; функції окремих органів і процеси, що в них відбуваються, — фізіологія; поведінку тварин — етологія; взаємозв’язок різних організмів один з одним і середовищем їхнього існування — екологія; закономірності спадковості та мінливості вивчає генетика; розвиток організму в онтогенезі є предметом біології розвитку; зародження й історичний розвиток живої природи перебуває в полі зору еволюційної біології. Більшість біологічних наук складаються з дисциплін (від лат. дисципліна — школа, навчання) — наукових напрямів з вузькою спеціалізацією. Наприклад, за об’єктом досліджень у зоології виділяють теріологію — науку про ссавців, орнітологію — про птахів (мал. 1), іхтіологію — про риб (мал. 2), ентомологію — про комах (мал. 3), протистологію — про найпростіших (мал. 4) тощо. У такій сучасній науці, як генетика нара ховують десятки напрямів, серед яких найбільш відомі молекулярна генетика, цитогенетика, біохімічна генетика, імуногенетика, генетика розвитку, популяційна генетика, медична генетика. Утворення нових наукових напрямів триває й нині. Нещодавно на стику генетики й молекулярної біології сформувалася така дисципліна, як геноміка — порівняння будови генетичних апаратів різних організмів. Біоінформатика, або обчислювальна біологія,— теж одна з наймолодших біологічних наук, яка використовує комп’ютери для розв’язку певних біологічних завдань. Без неї неможливо обробити інформаційні масиви даних, що накопичуються в сучасній науці. Сучасна біологія — це одна з найпотужніших наук сьогодення, що являє собою систему знань і включає сотні дисциплін та напрямів досліджень. Нині розви ток біологічних досліджень є пріоритетом не тільки науки, але й ознакою цивілізованого суспільства.

3.Основні методи біологічних досліджень

До біологічних методів дослідження відносять:

• Метод спостереження — є основою морфологічних наук, використовується, як на мікроскопічному, так і макроскопічному рівнях. Сутність методу полягає у встановленні індивідуальності об'єкта, що досліджується, без штучного втручання до його процесів життєдіяльності. Зібрана інформація використовується для подальшого дослідження.

• Порівняльний метод — використовується для порівняння об'єкта дослідження з подібними об'єктами чи процесами. Він дозволяє відкривати нові види живих істот такласифікувати їх, детально аналізуючи схожі та відмінні риси порівняно з близькими до них формами.

• Експериментальний метод — використовується для вивчення об'єктів чи процесів у спеціально створених штучних умовах. На відміну від методу спостереження, експериментальний метод передбачає навмисне втручання експериментатора у природу, що дозволяє встановити наслідки від впливу тих, чи інших факторів на об'єкт дослідження. Метод може застосовуватись як у природних умовах, так і лабораторних.

• Моніторинг — це метод постійного спостереження за станом окремих біологічних об'єктів, перебігом певних процесів в окремих екологічних системах, або убіосфері в цілому.

• Моделювання — це метод демонстрації та дослідження певних процесів, явищ або організмів за допомогою їх спрощеної імітації. Він дає можливість вивчати об'єкти та процеси, котрі складно чи неможливо відтворити експериментально, або безпосередньо спостерігати.

• Статистичний метод — метод оснований на статистичній обробці кількісного матеріалу, зібраного у результаті інших досліджень (спостережень, експериментів, моделювань), що дозволяє його всебічно проаналізувати та встановити певні закономірності.