71. Соціальна реклама в змк.

Соціальна реклама - це вид комунікації, орієнтований залучення уваги до життєво важливих проблемам суспільства і його моральних цінностей. Призначення соціальної реклами - гуманізація нашого суспільства та формування моральних цінностей. Місія соціальної реклами - зміна поведінкової моделі суспільства.

Соціальна реклама містить у собі інформацію, подану у стиснутій, художньо вираженої формі. Вона здатна доводити до свідомості людини та уваги людей найважливіші факти і що інформацію про сьогоднішніх проблемах. Вона звертається всім і до кожного. Можливості такий реклами широкі, а результати рекламну діяльність може бути благотворними. Тому соціальну рекламу цілком можливо використовувати як інструмент залучення суспільства на соціальні процеси. У зв'язку з цим інтерес соціальної рекламі досить великий.

Нині багато уваги приділяється питанням місця та ролі соціальної реклами у суспільства. Необхідність вирішення соціальних проблем підвищує значимість цього виду реклами й ставить завдання її її подальшого розвитку. Проте, слід зазначити, за всієї наявної сукупності дослідницьких мереж і публіцистичних матеріалів про соціальний рекламі сам феномен повною мірою не вивчений.

Основним джерелом появи соціальної реклами є сучасна суспільне життя, яка рясніє конфліктними ситуаціями і протистоянням лише на рівні соціальних груп, і тому гостро потребує творчих стимулах і процесах.

Соціальна реклама використовує хоча б набір інструментів, як і комерційна: телевізійні ролики, друкована, вулична, транспортна реклама тощо. Основне відмінність соціальної реклами від комерційної залежить від мети. Тоді як різні комерційні рекламодавці стимулюють доброзичливе ставлення до того що, чи іншому товару чи зростання його виробництва продажів, мета соціальної реклами залежить від залученні уваги до суспільного явища.

Наприклад, якщо кінцевою метою комерційної телевізійної реклами нового сорти кави є зміна споживчих звичок, то метою ролика соціальної реклами, наприклад, боротьби з безпритульністю, є залучення уваги до цієї проблеми, а стратегічної перспективі – зміна поведінкової моделі суспільства. Крім цього, цільові аудиторії двох порівнюваних типів реклами значно різняться: у комерційної реклами – це дуже вузька маркетингова група, у соціальної – усе суспільство, чи значна їїчасть[3].

71. Реклама як маніпуляція свідомістю.

Актуальність цієї теми полягає найперше у тому, що останнім часом у період глобалізації  в економіці та масовій комунікації, коли, за Маклюеном, увесь світ перетворився на “велике село”, усе частіше спостерігаємо, що засоби масової комунікації активно впливають не лише на політико-культурне середовище, але й на масову свідомість. Останнім часом  виробилась мода на дослідження політичної культури, у тому числі у засобах масової інформації, не кажучи про дослідження ефективності впливу PR-технологій у різних сферах людської діяльності.

   Все частіше можемо бути свідками процесів комунікативного насилля над споживачем через ЗМК. Цей термін можна було б ще визначити як інформаційно-психологічна війна, проте він дещо не відтворює усієї специфіки поняття “насилля”. Комунікативне насилля починає набувати в нинішніх умовах рис окремої функції в ЗМК.

 Маршалл Маклюен ще тридцять років тому зауважив, що справді тотальна війна – це війна за допомогою масової інформації. На його думку, цю війну непомітно ведуть електронні засоби комунікації, це постійна і жорстока війна, у ній беруть участь буквально всі.

Найчастіше і найефективніше комунікативне насилля нав”язується телебаченням,  та Інтернетом. З’явилися сучасні дослідження,  присвячені радіо, телебаченню та Інтеренету та їх впливу на суспільні процеси. Науковець Д.В.Іванов у праці  “Державне телебачення України і його вплив на політичну культуру” твердить, що нині “державне мовлення в Україні переживає явну кризу, як організаційну, так і духовну. Держава та виконавча влада використовують телебачення для миттєвих потреб, але явно  недооцінюють важливість цього інституту у формуванні стійких орієнтацій населення… Частково це  відображення стану науки в політико-телевізійній галузі, відсутності вітчизняних теоретичних концепцій про перспективи впливу телебачення на розвиток політичних процесів у державі”.

Сьогодні маніпулювання актуальне як ніколи, оскільки конфлікт між інтересами рекламодавця-маніпулятора (нав'язати своє) і споживача (купити краще) загострюється внаслідок загострення конкурентної боротьби. Маніпуляція ж за своєю природою покликана згладжувати цей конфлікт, створюючи ілюзію самостійності ухвалення рішення реципієнтом.

Більш того, можна говорити про те, що маніпулювання свідомістю присутнє в усіх сферах суспільного життя. Це значить, що в усіх сферах життя присутнє его маніпулятора, що нав'язує свою систему цінностей приховано, через неможливість робити це явно.

Приклади:

Евфемізми. Евфемізація - це заміна слова з негативною семантикою позитивним або нейтральним за своїм значенням.

Підміна понять. Відоме поняття ставиться в один ряд з негативними/позитивними поняттями, внаслідок чого набуває негативного/позитивного значення (з російського прислів'я "З ким поведешся - від того й наберешся"). При цьому прямо ніщо не говориться - людина сама здійснює негативізм/позитивізм значення.

Порівняння на користь маніпулятора. Прийом зводиться до пошуку об'єкта, на який можна було б спертися, щоб продукт мав виграшний вигляд. Таким чином, з'являються в рекламі фрази типу "Це звичайний пральний порошок, а це - "Аріель"".

Приклади з реклами:

o Ми прийняли за основу людський мозок... і просто довели до досконалості. Комп'ютери "Intel" стали розумнішими за людину.

Переосмислення. Очевидному та відомому всім факту, події, людині, явищу присвоюється нова сутність, зручна для маніпулятора. Все виглядає як нове знайомство з предметом.

Імплантована оцінка. Ознака предмета постійно ставиться поряд з його назвою, перетворюючись на його іманентну властивість. І ні в кого не виникає бажання це оспорювати чи уточнювати.

Мовне скріплення. Прийом узятий з практики нейро-лінгвістичного маніпулювання. Це прийом, за допомогою якого дві або більше дії в пропозиції скріплюються тимчасовими оборотами: "до того як", "перш ніж", "після того як" тощо..

Імплікатури. Імпліцитний спосіб передачі інформації - це спосіб, коли її у відкритому тексті повідомлення немає, але за необхідністю вона витягується читачем через стереотипи мислення та мовні конвенції. Тут же імплікатури приведені для ілюстрації їх маніпулятивного потенціалу.

Приклади з реклами:

o Надайте стилю здорового блиску вашому волоссю! (Прихована інформація: здоровим блиском ви вже володієте, залишилося додати йому стилю лаком для волосся " Pantene Pro-V".)

Риторичні питання та багато ін..