- •36. Об’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •37.Суб’єктивна сторона адміністративного правопорушення.
- •38. Підстави адміністративної відповідальності.
- •39. Відокремлення адміністративної відповідальності від інших видів юридичної відповідальності.
- •40. Характеристика адміністративних стягнень. Види адміністративних стягнень.
- •41. Попередження як адміністративно-правове стягнення.
- •42. Загальна характеристика штрафу.
- •43. Загальна характеристика оплатного вилучення предмета, який став знаряддям вчинення правопорушення: поняття та порядок виконання.
- •44. Загальна характеристика конфіскації: поняття та порядок виконання.
- •45. Загальна характеристика громадських робіт: поняття та порядок виконання.
- •46.Загальна характеристика виправних робіт: поняття та порядок виконання.
- •47.Загальна характеристика позбавлення спеціальних прав: поняття та порядок виконання.
- •48. Загальна характеристика адміністративного арешту: поняття та порядок виконання.
- •49. Видворення за межі України – порядок застосування.
- •50. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх правопорушників Стаття 24/1. Заходи впливу, що застосовуються до неповнолітніх
- •51. Поняття та принципи адміністративного процесу.
- •52. Суб’єкти адміністративного процесу.
- •53. Структура адміністративного процесу.
- •54. Види адміністративних проваджень та їх стадії.
- •55. Спрощений порядок провадження у справах про адміністративні правопорушення.
- •56. Строки в провадженні у справах про адміністративні правопорушення.
- •57. Законність у державному апараті.
- •58. Система способів забезпечення законності та дисципліни в державному управлінні.
- •59.Класифікація контрольної діяльності.
- •60. Президентський контроль.
- •61. Контроль з боку органів виконавчої влади.
- •62. Контроль з боку органів судової влади.
- •63. Контроль з боку органів місцевого самоврядування.
- •65. Управління системою органів внутрішніх справ.
- •66. Міністерство внутрішніх справ: функції, компетенція, структура. Управління внутрішніх справ – галузеві органи державного управління.
- •67. Служба в органах внутрішніх справ: особливості вступу, проходження та звільнення.
- •68. Міліція як складова частина Міністерства внутрішніх справ України
- •69. Державне управління в галузі юстиції як виконавчо-розпорядча діяльність суб’єктів державного управління.
- •70. Міністерство юстиції України: основні завдання, функції.
60. Президентський контроль.
Статус Президента України як глави держави, гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, прав і свобод людини і громадянина, гарантує йому такі права. Контрольні повноваження Президента України стосуються як формування організаційних засад органів публічного адміністрування, так і змісту їх функціонування, і здійснюються або ж безпосередньо главою держави, або структурами Адміністрації Президента України. Відповідно до даного положення виділяють прямий і непрямий президентський контроль. Прямий президентський контроль застосовується виходячи з повноважень глави держави, що містяться у ст. 106 Конституції України. Йдеться про те, що Президент України:- призначає за згодою Верховної Ради України Прем'єр-міністра України; припиняє його повноваження та приймає рішення про його відставку;- призначає за поданням Прем'єр-міністра України членів Кабінету Міністрів України, керівників інших центральних органів виконавчої влади, а також голів місцевих державних адміністрацій та припиняє їх повноваження на цих посадах;- призначає за згодою Верховної Ради України на посаду Генерального прокурора України та звільняє його з посади;- призначає половину складу Ради Національного банку України;- призначає на посади половину складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;- призначає на посади та звільняє з посад за згодою Верховної Ради України Голову Антимонопольного комітету України, Голову Фонду державного майна України, Голову Державного комітету телебачення і радіомовлення України;- утворює, реорганізовує та ліквідовує за поданням Прем'єр-міністра України міністерства та інші центральні органи виконавчої влади, діючи в межах коштів, передбачених на утримання органів виконавчої влади;- скасовує акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим;- є Верховним Головнокомандувачем Збройних Сил України; призначає на посади та звільняє з посад вище командування Збройних Сил України, інших військових формувань; здійснює керівництво у сферах національної безпеки та оборони держави;- очолює Раду національної безпеки і оборони;- приймає рішення про прийняття до громадянства України та припинення громадянства України, про надання притулку в Україні тощо.Непрямий президентський контроль зводиться до використання повноважень відповідних структур Адміністрації Президента України-допоміжного органу щодо забезпечення здійснення Президентом України його повноважень. Адміністрація Президента України за своїм статусом є постійно діючим органом, що утворюється главою держави відповідно до Конституції України для забезпечення здійснення ним своїх повноважень. Адміністрація не є органом державної влади, оскільки не має власних владних повноважень; це - адміністративний апарат Президента, який вступає у правовідносини з іншими органами тільки за дорученням глави держави. Основними завданнями Адміністрації є організаційне, правове, консультативне, інформаційне, експертно-аналітичне та інше забезпечення діяльності глави держави.Контроль за виконанням указів, розпоряджень і доручень Президента України передбачає постійний моніторинг, отримання від виконавців відповідної інформації, аналіз цієї інформації та результатів моніторингу, Інформування Президента України, глави Адміністрації Президента України про хід реалізації акта чи доручення.